ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 659/50/20 Головуючий у І інстанції Цесельська О.С.

Номер провадження 22-ц/819/1655/20 Доповідач Семиженко Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Вейтас І.В.,

Радченка С.В.,

секретар Сікора О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області, ухваленого 17 вересня 2020 року під головуванням судді Цесельської О.С. та складенням повного тексту 28 вересня 2020 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Херсонський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

       ВСТАНОВИВ:        

Дата подання позову до суду

27 січня 2020 року.

Вимоги позову

Скасувати наказ виконуючого обов`язки директора Державної установи «Херсонський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» від 16 грудня 2019 року № 206-ОС про звільнення позивачки 31 грудня 2019 року з посад помічника лікаря-епідеміолога та фельдшера санітарного Нижньосірогозького районного лабораторного відділення Горностаївського міжрайонного відділу Державної установи «Херсонський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» у зв`язку із ліквідацією районних лабораторних відділень відокремлених структурних підрозділів та скороченням штату відповідно до п. 1) ст. 40 КЗпП України.

Поновити її на посадах помічника лікаря-епідеміолога та фельдшера санітарного Нижньосірогозького районного лабораторного відділення Горностаївського міжрайонного відділу Державної установи «Херсонський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» з 31 грудня 2019 року.

Стягнути з Державної установи «Херсонський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з відрахуванням обов`язкових платежів з 01 січня 2020 року по день ухвалення рішення суду.

Стягнути з Державної установи «Херсонський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» на її користь понесені під час розгляду даної справи судові витрати.

Підстави позову

Посилання на незаконність наказу виконуючого обов`язки директора відповідача про звільнення позивачки 31 грудня 2019 року з посад помічника лікаря-епідеміолога та фельдшера санітарного у зв`язку з ліквідацією районних лабораторних відділень відокремлених структурних підрозділів та скороченням штату відповідно до п. 1) ст. 40 КЗпП України.

Обґрунтування позову

Посилання на те, що за наказом відповідача № 177-ОС від 22 жовтня 2015 року в порядку переведення позивачку було прийнято на посаду помічника лікаря-епідеміолога другої кваліфікаційної категорії Нижньосірогозького районного лабораторного відділення Горностаївського міжрайонного відділу на неповний робочий день з 23 жовтня 2015 року, за іншим наказом № 149-ОС від 27 вересня 2018 року ОСОБА_1 було прийнято за сумісництвом на посаду фельдшера санітарного з 01 жовтня 2018 року, 28 жовтня 2019 року бухгалтером останнього відділення позивачці було запропоновано отримати попередження про майбутнє скорочення, від чого вона відмовилася у зв`язку із відсутністю пропозиції зайняти наявні вакантні посади у відповідача, про що було складено відповідний акт, 16 грудня 2019 року відповідачем було видано наказ № 206-ОС про звільнення 31 грудня 2019 року по Нижньосірогозькому районному лабораторному відділенню Горностаївського міжрайонного відділу помічника лікаря-епідеміолога та фельдшера санітарного ОСОБА_1 у зв`язку з ліквідацією районних лабораторних відокремлених структурних підрозділів та скороченням штату на підставі наказу відповідача № 65 від 25 жовтня 2019 року, затверджених структури від 16 жовтня 2019 року та штатного розпису відповідача від 17 жовтня 2019 року, на виконання наказу Міністерства охорони здоров`я України № 1475 від 27 червня 2019 року «Про затвердження Плану оптимізації лабораторної мережі в системі громадського здоров`я», яким передбачено проведення оптимізації мережі лабораторних центрів Міністерства охорони здоров`я України з метою скорочення витрат на їх утримання на 10% за загальним фондом державного бюджету, тобто даним наказом було передбачено проведення оптимізації всього лабораторного центру, а не виключно районних лабораторних відділень, попереджено про майбутнє скорочення штатів та звільнено виключно окремих працівників, відповідно до нового штатного розпису у відповідача в наявності залишилися інші посади, які позивачка за своїми професійними навичками, освітою та досвідом роботи могла б виконувати, проте жодної із цих посад їй запропоновано не було, у даній сфері позивачка працювала з 1992 року, має санітарно-фельдшерську освіту, неодноразово проходила підвищення кваліфікації за напрямками своєї роботи, дії відповідача щодо її звільнення у зв`язку з реорганізацією управління відповідно до п. 1) ст. 40 КЗпП України вважає протиправними через невиконання вимог ст. 49-2 цього Кодексу.

Рішення суду першої інстанції за позовом

Рішенням Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 17 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Мотиви суду першої інстанції

Суд прийшов до висновку про законність звільнення позивачки у відповідності до встановленої законодавством процедури та відсутності вакантних посад, які б відповідали кваліфікації позивачки.

Вимоги апеляційної скарги

ОСОБА_1 просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Підстави апеляційної скарги

Посилання на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Обґрунтування апеляційної скарги

Крім доводів, вказаних у позові, посилалася на наявність у відповідача на момент її звільнення зайнятих за сумісництвом, які вважає вакантними, зокрема 0,5 ставки посади помічника лікаря-епідеміолога Горностаївського міжрайонного відділу відповідача, 1 посада помічника лікаря-епідеміолога відділення організації епідеміологічних досліджень та дезінфектології Генічеського міжрайонного відділу, фельдшера-лаборанта 3 ставки по обласному центру та по Херсонському міськрайонному відділу 0,25 ставки фельдшера-лаборанта, їй не були запропоновані інші вакантні посади у закладі в цілому, відповідач на виконання положень ст. 42 КЗпП України з метою перевірки наявності переважного права на залишення на роботі не здійснив порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню.

Також у скарзі посилалася на помилкову оцінку судом чинності наказу № 195 від 25 грудня 1992 року у порівнянні з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск № 78, не врахування наявності у позивачки санітарно-фельдшерської освіти, що за п. 6 розділу ІІІ наказу № 195 надає їй право працювати на посаді фельдшера-лаборанта, яка була вакантною на момент її звільнення, п. 48 Довідника випуск 78 передбачено можливість призначення на вказану посаду за рахунок підвищення кваліфікації, чого позивачці запропоновано не було.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві Державної установи «Херсонський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» висловлена думка щодо відсутності підстав для її задоволення.

Обґрунтування відзиву

Посилання на правильність рішення суду першої інстанції у даній справі та дотримання відповідачем встановленої законом процедури звільнення позивачки.

Процесуальна позиція учасників при апеляційному розгляді справи

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Пестрецова Р.Г., представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали позиції, висловлені у зазначених вище процесуальних документах.

Позиція апеляційного суду

Апеляційна скарга задоволенню не піддягає.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Спірні правовідносини сторін у справі є трудовими та регулюються нормами КЗпП України.

П. 1) ч. 1 ст. 40 КЗпП України надає право власнику або уповноваженому ним органу розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, у випадку зміни в організації виробництва і праці, у тому числі скорочення чисельності або штату працівників, за ч. 2 вказаної норми права звільнення з вказаної підстави допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу, відповідно до ч. 1 ст. 42 цього Кодексу при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Згідно ст. 49 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці, при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством, одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, при відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка працювала у відповідача помічником лікаря-епідеміолога другої кваліфікаційної категорії на неповний робочий день (0,5 ставки) та за сумісництвом 0,25 ставки фельдшера санітарного Нижньосірогозького районного лабораторного відділення Горностаївського міжрайонного відділу відповідача, на виконання наказу № 1475 Міністерства охорони здоров`я України від 27 червня 2019 року «Про затвердження Плану лабораторної мережі в системі громадського здоров`я», яким було визначено проведення оптимізації мережі лабораторних центрів Міністерства охорони здоров`я України з метою скорочення витрат на їх утримання на 10% за загальним фондом державного бюджету, наказом відповідача № 65 від 25 жовтня 2019 року було затверджено нову структуру та штатний розпис відповідача, яким передбачено ліквідацію Нижньосірогозького районного лабораторного відділення як структурного підрозділу Горностаївського міжрайонного відділу відповідача та, відповідно, скорочення посад позивачки із її звільненням після закінчення 2-х місячного терміну з моменту одержання персонального попередження за п. 1) ч. 1 ст. 40 КЗпП України з дотриманням вимог чинного законодавства України, наданням пільг та компенсацій згідно з законом, зокрема вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку, відповідно до акту від 28 жовтня 2019 року ОСОБА_1 відмовилася від підпису про отримання персонального попередження № 6, виданого на підставі наказу від 25 жовтня 2019 року № 65.

Наказом відповідача № 206-ОС від 16 грудня 2019 року позивачку звільнено з посад помічника лікаря-епідеміолога та фельдшера санітарного Нижньосірогозького районного лабораторного відділення Горностаївського міжрайонного відділу відповідача у зв`язку з ліквідацією районних лабораторних відділень відокремлених структурних підрозділів та скороченням штату з 31 грудня 2019 року за п. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі наказу відповідача від 25 жовтня 2019 року № 65, затверджених ним структури від 16 жовтня 2019 року та штатного розпису від 17 жовтня 2019 року.

Іншу вакантну посаду при звільненні з цих підстав може бути запропоновано працедавцем лише у випадку її наявності, матеріали справи таких даних не містять, на вимогу ст. ст. 12, 81 ЦПК України стороною позивачки не було надано належних, достовірних та переконливих доказів стосовно наявності на момент її звільнення вакантних посад у відповідача в цілому по області, які в порушення приведених норм права не були їй запропоновані, зокрема посилання на посади, які були зайняті за сумісництвом, не можна вважати вакантними, оскільки вакантними є посади, щодо якої не укладений трудовий договір, між працедавцем та працівником-сумісником такий трудовий договір має місце, спрощений у певній мірі порядок його розірвання, передбачений ч. 1 ст. 43-1 КЗпП України, можливий лише з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, для яких таке звільнення у разі скорочення інших посад не є обов`язковим і для цього недостатньо лише одного бажання працівника, посада якого скорочується, також у справі відсутні докази наявності у позивачки переважного права на залишення на роботі у порівнянні із будь-яким іншим конкретним працівником, питання ж переведення більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, із звільненням з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника, знаходиться у абсолютній компетенції відповідача і не знаходиться у повноваженнях суду.

За матеріалами справи на момент звільнення позивачки по обласному лабораторному центру були вакантними три посади фельдшера-лаборанта та 0,25 ставки по Херсонському міськрайонному відділу відповідача, позивачка за дипломом від 27 лютого 1992 року отримала санітарно-фельдшерську спеціальність, після підвищення кваліфікації у 2017 році спеціальність по медико-профілактичній справі, дана кваліфікація позивачки за п. 6 розділу ІІІ наказу Міністерства охорони здоров`я № 195 від 25 грудня 1992 року була достатньою для зайняття вказаних вакантних посад, проте наказом цього ж державного органу № 117 від 29 березня 2002 року було затверджено Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 78 Охорона здоров`я, за п. 48 якого для зайняття посади фельдшера-лаборанта у працівника має бути спеціальність «Лабораторна діагностика" або "Лікувальна справа», отже наявна у позивачки спеціальність не відповідає кваліфікаційним вимогам для зайняття зазначених вище вакантних посад, прийняттям останнього наказу однакової юридичної сили з того ж предмета регулювання тим самим органом фактичнобуло скасовано відповідні норми попереднього наказу без формального зазначення про це у новому наказі, положень якого у спірних правовідносинах відповідач не міг не дотримуватися.

Таким чином колегія суддівпогоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача мало місце реальне скорочення чисельності та штату працівників, звільнення ОСОБА_1 відбулося у відповідності до вимог чинного законодавства та з дотриманням встановленої процедури, доводи апеляційної скарги такого висновку не спростовують та не містять обґрунтованих посилань на норми права чи обставини у справі, які б могли бути підставами для задоволення їх вимог, скаргу слід відхилити, рішення у справі залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 17 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2) ч. 3 ст. 389 ЦПК України, повний текст постанови буде складено 14 грудня 2020 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Г.В. Семиженко

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _  І.В. Вейтас

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ С.В. Радченко