У Х В А Л А
«12» квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Белинчук Т.Г.
Суддів: Ісаєва Г.А.
Підлісної І.А.
При секретарі: Фабінській В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Інституту ефіроолійних і лікарських рослин Української Академії аграрних наук про визнання переводу на іншу посаду неправомірним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати та заробітку за час вимушеного прогулу,
за заявою ОСОБА_5 про поворот виконання ухвали Апеляційного суду АР Крим від 22 березня 2010 року,
за скаргою ОСОБА_5 в порядку ст. 385-387, 389 Цивільного процесуального кодексу України на ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 22 березня 2010 року,
В с т а н о в и л а :
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Інституту ефіроолійних і лікарських рослин Української Академії аграрних наук про визнання переводу на іншу посаду неправомірним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати та заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 12 травня 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 25 лютого 2009 року рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 12 травня 2008 року залишено без змін.
10 вересня 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Залізничного райсуду м. Сімферополя АР Крим від 12 травня 2008 року у зв’язку нововиявленими обставинами.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05 лютого 2010 року в задоволенні заяви ОСОБА_5 про перегляд рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 12 травня 2008 року у зв’язку нововиявленими обставинами, відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 22 березня 2010 року ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05 лютого 2010 року залишено без змін. (а.с. 34 т.1)
24 березня 2010 року ОСОБА_5 принесла заяву про поворот виконання ухвали Апеляційного суду АР Крим від 22 березня 2010 року в якій вона зазначає, що вона була звільнена не законно оскільки з посадовою інструкцією та листом про зміну суттєвих умов праці її не ознайомили, а наявний підпис не був зроблений нею особисто. Вважає ці документи сфальсифікованими. ( а.с.38 т.2)
30 березня 2010 року ОСОБА_5 принесла скаргу в порядку ст. 385-387, 389 ЦПК України на ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 22 березня 2010 року в якій вона зазначає, що ухвала суду постановлена не законно. Вважає документи сфальсифікованими, а факт про те, що їй стало відомо про зазначену фальсифікацію лише в 2009 році нововиявленою обставою ( а.с. 43 т.2).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви та скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вони задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. 380 ЦПК України питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України для застосування повороту виконання рішення суду, принаймні потрібно щоб це рішення суду було скасовано, а сторона до цього моменту отримала відповідні блага щодо яких може бути застосовано їх повернення іншій стороні тобто зробити поворот виконання рішення.
Але як вбачається з матеріалів справи рішення суду є не скасованим, а в заяві ОСОБА_5 висловлює свою незгоду з рішення суду і бажає його скасування, що в свою чергу не є підставою повороту виконання рішення.
Виходячи з наведеного в задоволені заяви про поворот виконання ухвали апеляційного суду АР Крим від 22 березня 2010 року належить відмовити.
Крім того, ОСОБА_5 принесла скаргу в порядку ст. 385-387, 389 ЦПК України, але ці статті викладені в розділі VII ЦПК України який в свою чергу регулює судовий контроль за виконанням судових рішень.
Так згідно із вимогами ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають що рішенням, дією або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до правил ЦПК України, порушено їх права чи свободи.
Проте відповідно до матеріалів справи доводи скарги ОСОБА_5 взагалі не стосуються питання щодо виконання рішення суду, більш того рішення суду в позові відмовлено, у зв’язку з чим воно не зверталося до виконання.
Таким чином в задоволені скарги ОСОБА_5 в порядку ст. ст. 385-387,389 ЦПК України слідує відмовити.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 380, 383 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
У Х В А Л И Л А :
В задоволенні заяви ОСОБА_5 про поворот виконання ухвали Апеляційного суду АР Крим від 22 березня 2010 року відмовити.
В задоволенні скарги ОСОБА_5 в порядку ст. 385-387, 389 Цивільного процесуального кодексу України на ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 22 березня 2010 року відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.
Судді:
Ісаєв Г.А. Підлісна І.А. Белинчук Т.Г.