Справа № 1-6/2010

Справа надійшла до суду 19.01.2010 року

Попередній розгляд справи проведено 21.01.2010 року

Призначена до розгляду на 25.01.2010 року

По справі проведено 2 судових засідань

ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД СЕВАСТОПОЛЬСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

ВИРОК

ім'ям  України

28 січня 2010 року                                                                                                               м. Севастополь

Військовий місцевий суд Севастопольського гарнізону під головуванням судді ЛУШНІКОВА В. Ф., при секретарі ДМИТРІЄВІЙ Н. Є, за участю державного обвинувача помічника військового прокурора Севастопольського гарнізону ОСОБА_1, підсудного ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу по звинуваченню військовослужбовця військової частини А4543 матроса ОСОБА_1, який народився у 1990 році у місті Лозова Харківської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженого, раніше не судимого, призваного на військову службу Херсонським ОМВК у квітні 2009 року в скоєні злочину передбаченого ст. 406 ч. 2 КК України.

Судовим слідством суд,

ВСТАНОВИВ:

За час проходження військової служби ОСОБА_1, в порушення вимог ст. ст. 11, 49, 50, 128 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного Статуту ЗС України, що визначають правила взаємовідносин між військовослужбовцями, з метою показати свою мниму перевагу над своїми спів службовцями, за відсутності між ними відносин підлеглості, вчинив фізичне насильство до своїх товаришів по службі матросів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і спричинив, кожному з потерпілих,  легкі тілесні ушкодження.

Вказані дії ОСОБА_1 скоїв при наступних обставинах.

Так, 2 січня 2010 року, після півночі, в кубрику військової частини А4543, ОСОБА_1 безпричинно звинуватив ОСОБА_3 та ОСОБА_3 в тому, що вони нібито погано прибрали приміщення кубрику, у зв’язку з чим наніс потерпілому ОСОБА_2 декілька ударів рукою по шиї та вдарив коліном в обличчя ОСОБА_3, а потім наніс йому декілька ударів рукою по голові, заподіявши ОСОБА_2 крововиливи на шиї, а ОСОБА_3 крововилив ока та вушної раковини і ці ушкодження, завдані обом потерпілим, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у вчиненні даного злочину визнав повністю, про обставини скоєного дав покази так як вони викладені вище в описовій частині і пояснив, що він дійсно застосував насильство та спричинив легкі тілесні ушкодження своїм товаришам по службі ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

В судовому засіданні державний обвинувач заявив клопотання про недоцільність дослідження в суді доказів по справі, обмежившись лише допитом підсудного та даних, які стосуються його особистості та висновків судово-медичного експерта відносно тілесних ушкоджень потерпілих. Підсудний ОСОБА_1 та потерпілі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підтримали це клопотання державного обвинувача та наполягали на його задоволенні. Судом у відповідності до ст. 299 КПК України, винесено постанову про задоволення клопотання державного обвинувача, обмежившись лише допитом підсудного, даних про його особу та висновків судово-медичного експерта про тілесні ушкодження спричиненні потерпілим.

За висновком судово-медичного експерта № 10-мд від 14 січня 2010 року у потерпілого ОСОБА_2 виявлено дві садни та крововилив на шиї і ці пошкодження являються легкими тілесним ушкодженням.

Відповідно висновку судово-медичного експерта № 9-мд від 14 січня 2010 року у потерпілого ОСОБА_3 виявлено крововилив вік лівого ока та крововилив заднього краю лівої вушної раковини і ці ушкодження відноситься до категорії легкого тілесного пошкодження.

Відповідно довідки командира військової частини А4543, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відносинах підлеглості не знаходяться.

Таким чином дії підсудного ОСОБА_1, які виразились в порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виразилось в завданні побоїв декільком потерпілим і заподіянні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, суд кваліфікує за ст. 406 ч.2 КК України.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, суд враховує, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше ні в чому перед осудному помічений не був, за час проходження військової служби характеризується посередньо, потерпілі його вибачили та звернулися до суду з проханням про не застосування до ОСОБА_1 суворого покарання. Суд приймає до уваги, що підсудний з’явився з зізнанням, щиро розкаявся в скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, що судом визнається як обставинами пом’якшуючими відповідальність ОСОБА_1 в зв’язку з чим, враховуючи особу винного, конкретні обставини справи та скоєного злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, приходить до висновку, про можливість застосування до підсудного ст. 69 КК України, призначивши йому інший, більш м’який вид основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 406 ч.2 КК України, а саме – призначити йому покарання у вигляді арешту, передбаченому ст. 60 КК України.

Керуючись ст. ст. 321, 323, 324, 333 - 335 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст. ст. 69, 60 КК України, призначити йому покарання у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці, з триманням його на гауптвахті Кримського територіального управління Військової служби правопорядку (м. Сімферополь).

Строк відбування покарання засудженому  ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного поміщення його на зазначену гауптвахту.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 – нагляд командування Севастопольського зонального відділу ВСП, до вступу вироку у законну силу, залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку в Військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через Військовий місцевий суд Севастопольського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.