Справа № 22-1840/2010 рік Головуючий у 1 інстанції Категорія 51 Філь О.Є.
Доповідач Прокопчук Л.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі :
Головуючого судді Зубової Л.М.
Суддів Прокопчук Л.М., Жданової В.С.
При секретарі Руденко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Виробничого об’єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, із апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Красноармійського міськрайонного суду від 12 січня 2010 року, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 12 січня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду, в апеляційній скарзі ставить питання про його скасування та винесення нового рішення, яким просить позов задовольнити частково в сумі 13320 грн., виходячи з періоду затримку розрахунку з 05.03.2009 року по 12 червня 2009 року, тобто за 100 днів, та із середньоденного заробітку 133,20 грн. Посилається на те, що на те, що суд неправильно застосував норми матеріального права.
Позивач в судове засідання апеляційного суду не з’явився. Про розгляд справи повідомлений.
Представник відповідача просив рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції при розгляду спору встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем з 09.11.2005 р. по 05.03.2009 р. При звільненні з роботи повний розрахунок з ним не було проведено. Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 12.06.2009 року з відповідача на користь позивача була стягнута невиплачена заробітна плата 13622,50 грн., вихідна допомога 2000 грн., на відшкодування моральної шкода 500 грн. Рішення суду виконане 23.11.2009 року.
Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що дата ухвалення рішення суду, тобто 12.06.2009 року, є днем фактичного розрахунку. Вимоги позивача щодо стягнення середнього заробітку за час з дня ухвалення рішення до дня його виконання суд розцінив як стягнення сум за невиконання рішення суду. Оскільки трудовим законодавством не передбачено стягнення середнього заробітку за невиконання судових рішень у трудових спорах, то підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Крім того, суд зазначив, що позивач пропустив строк звернення до суду, передбачений ст. 233 ЦПК України, оскільки з підприємства звільнився 05.03.2009 року , заборгованість по заробітній платі була стягнута рішенням суду від 12.06.2009 року, а з позовом до суду про стягнення середнього заробітку звернувся 08.12.2009 року . Відповідач наполягає на застосуванні позовної давності.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи та зроблені правові висновки відповідають наданим доказам, вимогам закону.
Відповідно до роз’яснень, що містяться в абзаці п’ятому п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13 непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку. Разом з тим, у разі присудження заборгованості із заробітної плати до стягнення судом, відлік строку на звернення до суду про стягнення компенсації за ст. 117 КЗпП України відраховується з часу присудження заборгованості, а не з часу виконання рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що рішення суду про стягнення заборгованості із заробітної плати було ухвалено судом 12.06.2009 року ( а.с. 5), до суду з позовом про стягнення компенсації за ст. 117 КЗпП України позивач звернувся 08.12.2009 року (а.с. 2 ), тобто з пропуском передбаченого законом строку. Доказів поважності причин пропуску строку суду не надав.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду від 12 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає сили з моменту її проголошення, касаційна скарга на неї може бути подана до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді