АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц- 2190- 2010 Головуючий по 1-й інстанції
Яценко В.В.
Суддя-доповідач Прядкіна О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2010 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області у складі
Головуючого –судді Прядкіної О.В.
Суддів Макарчука М.А., Дряниці Ю.В.
При секретарі Лимар О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області
на постанову Лубенського міськ районного суду Полтавської області від 07 грудня 2009р.
по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про перерахунок коштів на оздоровлення та грошової допомоги до 5 травня
судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Прядкіної О.В., -
В С Т А Н О В И Л А :
В листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про зобов’язання щодо нарахування та виплати недоотриманої виплати одноразової щорічної грошової допомоги: на оздоровлення за 2003-2008 роки відповідно до ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 2 групи внаслідок захворювання, отриманого при ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС, а також щорічної грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни 2 групи недоотриману разову грошову допомогу за цей же період, посилаючись на ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” , стягнувши з Центру загалом суму 20 907,20 грн.
-2-
Постановою Лубенського міськ районного суду Полтавської області від 07 грудня 2009р. позов ОСОБА_3 задоволено .
Зобов»язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради нарахувати ОСОБА_3 щорічну разову допомогу на оздоровлення за період з 2003 по 2008 роки в загальній сумі 9244,90грн.
Зобов»язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради нарахувати ОСОБА_3 щорічну разову допомогу до 5 травня відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за період з 2003 по 2008 роки в загальній сумі 11 662,40 грн.
Стягнуто з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на користь ОСОБА_3 щорічну разову допомогу на оздоровлення за період з 2003 по 2008 роки в сумі 9244,90грн., а також щорічну разову допомогу до 5 травня відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за період з 2003 по 2008 роки в сумі 11 662,40 грн.
Судові витрати віднесені на рахунок держави.
Постанову оскаржили Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, які в апеляційних скаргах просять скасувати рішення місцевого суду, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційних скарг з таких підстав :
Як вбачається матеріалів справи, ОСОБА_3 має статус постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інваліда війни 2 групи, який користується правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в тому числі відповідно до ст.48, виплати щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. В порушення наведеної норми Закону відповідачем виплачувалася щорічна допомога на оздоровлення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України у твердій грошовій сумі а саме: 2003-2005роки- по 26,70грн., 2006-2008 р.р. - в розмірі по 120 грн.. Крім того, позивач, як ветеран війни, інвалід війни 2 групи відповідно до ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання разової щорічної допомоги у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком., а фактично отримав за 2003р.-120-грн., 2004р.-160грн.,2005-2006р.-по 330 грн.,2007р.-360грн. та 2008р.-400грн.
Суд першої інстанції вірно виходив із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору та застосовував стаття 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Разом з тим, повністю задовольнивши позовні вимоги в частинні зобов’язання нарахування та виплат спірних сум за 2003-2008 роки, суд не звернув увагу на те, що за 2006 р. на час виплати спірної суми позивачу діяли обмеження ст.48 Закону
-3-
України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, встановлені Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 р.”, тому при виплаті суми на оздоровлення за 2006 р. відповідач правомірно застосував норми Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 р.” щодо обмеження реалізації ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, які не були визнані неконституційними і підлягали застосуванню розміри виплат, визначені постановкою КМУ № 562.
Аналогічно і за 2008р. Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 р.” п.28 передбачено виплата щорічної допомоги на оздоровлення в порядку та розмірах, встановлених Кабітеном Міністрів України. Виплати позивачу проведені в квітні 2008р., а зазначена норма була визнана неконституційною рішенням Конституційного Суду після цього - 22 травня 2008р.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3 щодо недоотриманих сум на оздоровлення підлягають задоволенню за період з 2003р.по 2005 рік та за 2007рік в сумі 5 159грн.90 коп. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Посилання відповідача на те, що позивач не дотримався встановленого ч.2 ст.99 КАС України річного строку на звернення до суду не може бути прийнято до уваги, так як вимоги позивача згідно ч. 1 п.4 ст. 268 Цивільного Кодексу України відносяться до вимог, на які позовна давність не поширюється.
Враховуючи те, що виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є особливою формою відшкодування державою шкоди, завданої здоров`ю громадян внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, не вбачається підстав для застосування правові норми, передбачені статтями 99,100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Що стосується вимог про стягнення щорічної допомоги до 5 травня, які місцевий суд задовольнив в розмірі 11 662,40 грн., колегія суддів вважає наступне:
ОСОБА_3 є також інвалідом війни другої групи і має право на отримання одноразової грошової допомоги до 05 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В 2003р. позивачу була виплачена грошова допомога в розмірі 120грн.,в 2004р.розмірі 160 грн., а в 2005 та 2006р. –по 330 грн. ,2007р.-360грн. та 2008р.-400грн.
Відповідно до частини 2 статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет на 2003 рік»було визначено, що в 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»здійснюється інвалідам війни другої групи в розмірі 120 грн.
Статтею 44 Закону України «Про Державний бюджет на 2004 рік»було визначено, що в 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»здійснюється інвалідам війни другої групи в розмірі 160 грн.
-4-
Статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет на 2005 та 2006 роки»визначалось, що в 2005 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»здійснюється інвалідам війни другої групи в розмірі 330 грн.
Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»було визначено, що в 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»здійснюється інвалідам війни другої групи в розмірі 360 грн.
Статтею 20 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік»було визначено, що в 2008 році виплата щорічної разової допомоги до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України.
Дії відповідача не суперечили нормам чинного Закону України «Про Державний бюджет на відповідний рік, а тому підстав для стягнення зазначеної допомоги немає.
Рішення місцевого суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вимог в цій частині.
Підлягає також скасуванню рішення суду в частині стягнення з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, так як обов’язок щодо виплати спірних сум покладено саме на органи управління праці та соціального захисту населення і стягнення заборгованості з виплат допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи повинні здійснюватись саме з рахунків цих управлінь .
Керуючись ст.ст. 303,307, 309 ч.1 п.п.3,4,316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області задовольнити частково.
Постанову Лубенського міськ районного суду Полтавської області від 07 грудня 2009р. змінити.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради на користь ОСОБА_3 заборгованість по допомозі на оздоровлення за період з 2003р.по 2005 рік та за 2007рік в сумі 5 159грн.90 коп.
Постанову Лубенського міськ районного суду Полтавської області від 07 грудня 2009р. скасувати в частині зобов»язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради нарахувати ОСОБА_3 щорічну разову допомогу до 5 травня відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за період з 2003 по 2008 роки в загальній сумі 11 662,40 грн. та стягнення з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на користь ОСОБА_3 щорічну разову допомогу на оздоровлення за період з 2003 по 2008 роки в сумі 9244,90грн., а також щорічну разову допомогу до 5 травня відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за період з 2003 по 2008 роки в сумі 11 662,40 грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
С У Д Д І