Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-1404-2010 р Головуючий у 1 інстанції –Карпенко О.Л.
Категорія 39 Доповідач – Суровицька Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М УКРАЇНИ
«06» травня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючої судді – Авраменко Т.М.,
суддів – Пономаренко В.Г., Суровицької Л.В.,
при секретарі – Слюсаренко Н.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі і гідності, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі і гідності і відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди.
Зазначала, що відповідач поширила відносно неї неправдиві відомості, а саме про те, що вона здійснювала підкуп свідка у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3 у скоєнні злочину та своїми діями примусила ОСОБА_4 виїхати з місця проживання.
Вважає,що цим самим відповідач порушила її право на повагу до честі та гідності, завдала моральну шкоду.
Просила суд визнати відомості, які поширила щодо неї відповідач, такими, що не відповідають дійсності, зобов’язати відповідачку спростувати поширені неправдиві відомості перед особами , яким вона їх поширила. Також просила стягнути з відповідачки на її користь на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги і просила суд зобов’язати відповідачку спростувати поширені неправдиві відомості перед особами, яким вона їх поширила, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. Також просила спростувати поширені відповідачкою неправдиві відомості, зазначені у її позовній заяві про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином (а.с.96-97).
ОСОБА_2 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про захист честі і гідності, відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що протягом 2006-2007 року ОСОБА_1 розклеювала по с. Рівне Новоукраїнського району листівки із словами: «Позор ОСОБА_2 за шантаж, наклеп». Ці відомості є надуманими та принижують її честь і гідність. Також відповідачка поширила щодо неї неправдиві відомості у листі, направленому голові сільської ради ОСОБА_9., секретарю сільської ради , депутату їх дільниці ОСОБА_10.. Такими діями відповідачка завдала їй моральну шкоду.
Просила суд зобов’язати ОСОБА_1 спростувати поширені неправдиві відомості перед особами, яким вона їх поширила, а саме перед працівниками Рівнянської сільської ради та жителями с. Рівне, а саме: «Ти ОСОБА_2 була гуляща і брехлива, ти влізла в чужу сім’ю, хотя би в сім’ю ОСОБА_8, що ти за дочка – коли рідненьку матір прив’язують до кроваті у спекотні дні, ОСОБА_2, ти толком незнаеш хто батько ОСОБА_12, але ти зробила ОСОБА_13 його батьком» і інше шляхом опублікування в газеті «Новоукраїнські новини». Стягнути з ОСОБА_1 на її користь на відшкодування моральної шкоди 1700 грн. та судові витрати (а.с. 27-28).
Рішенням Новоукраїнського районного суду від 21 січня 2010 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов’язано ОСОБА_1 протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили, спростувати поширену нею у листі від 27 липня 2008 року адресованому ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_4, голові сільської ради ОСОБА_9, секретарю сільської ради та депутату ОСОБА_10 недостовірну інформацію: «Ти ОСОБА_2 , толком не знаєш хто батько ОСОБА_12, але ти зробила ОСОБА_13 його батьком», «Ти влізла в чужу сім’ю, хотяби в сім’ю ОСОБА_8» шляхом відкликання цього листа з Рівненської сільської ради Новоукраїнського району. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 850 грн. на відшкодування моральної шкоди. (а.с.223-228).
Додатковим рішенням Новоукраїнського райсуду від 01 лютого 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 122 грн. на відшкодування судових витрат (а.с.233).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права і направити справу на новий судовий розгляд.
Посилається на те, що суд неповно з’ясував обставини справи, дав їм неправильну оцінку.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.
Відповідно до ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції і законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов’язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
У зв’язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 та про часткове задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 суд першої інстанції встановив, що за заявою ОСОБА_15, невістки ОСОБА_2, у 2006 році було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 – сина позивачки, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.156 КК України.
Вироком Новоукраїнського райсуду від 03 травня 2007 року, який набрав законної сили, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину та стягнуто на користь ОСОБА_2, як законного представника малолітньої потерпілої кошти на відшкодування моральної шкоди (а.с.34-37).
Позивач ОСОБА_3 не довела в судовому засіданні обставини, на які вона посилалась в позовній заяві щодо поширення ОСОБА_2 про неї неправдивої інформації, яка порушує її право на повагу до гідності та честі.
За таких обставин висновок суду про безпідставність позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 є правильним.
Доводи апеляційної скарги не спростовують вказаний висновок суду.
Безпідставними є посилання позивачки на неправомірну відмову свідка ОСОБА_16, яка перебуває в родинних стосунках з ОСОБА_2, від дачі показань, оскільки відповідно до ст.63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів.
В судовому засіданні ОСОБА_3 визнала той факт, що вона виготовила листівки, в яких зазначила: «Позор ОСОБА_2 за шантаж, наклеп» і що вона дійсно розвішувала їх на опорах електропередач в с. Рівне, але ОСОБА_12 забрав у неї листівки.
Вказана обставина підтверджується показами свідка ОСОБА_12
Поширенням інформації, зокрема, є вивішування в громадських місцях плакатів, гасел, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи (п.15 постанови № 1 Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).
Відповідно до ч.3 ст.277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_1 шляхом розклеювання вказаних листівок (а.с.23) поширила неправдиву інформацію про вчинення ОСОБА_2 шантажу та наклепу, оскільки вказана інформація не відповідає дійсності, що підтверджується вироком суду та матеріалами перевірки, здійсненої прокуратурою району (а.с.142).
Правильним є висновок суду про порушення такою інформацією права ОСОБА_2 на повагу до її гідності та честі.
Також судом встановлено, що у липні 2008 року ОСОБА_2 отримала лист від 27 липня 2008 року від ОСОБА_3, адресований також ОСОБА_15, ОСОБА_12,голові сільської ради, секретарю сільської ради та депутату з неправдивою інформацією щодо неї особисто (а.с.25-26).
Однак висновок суду про те, що поширення інформації мало місце шляхом направлення листа на адресу сільської ради не ґрунтується на матеріалах справи.
Згідно пояснень сторін ОСОБА_2 отримала вказаного листа від ОСОБА_17. Вказана обставина підтверджується, крім пояснень сторін, також рекомендованим повідомленням про отримання листа, направленого ОСОБА_3 для ОСОБА_2, саме ОСОБА_17 та власноручною запискою ОСОБА_3 до ОСОБА_17 про передачу листа ОСОБА_2 (а.с.24).
Оскільки інформація, викладена в листі стала доступною третій особі, висновок суду про поширення ОСОБА_3 в листі недостовірної інформації про ОСОБА_18 є правильним.
Дані про те, що лист надійшов у сільську раду, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для зміни рішення.
Так, як лист ОСОБА_3 не надходив до сільської ради, право на повагу до гідності, честі позивачки не можна захистити шляхом відкликання вказаного листа, тому колегія вважає, що абзац 3 резолютивної частини рішення щодо зобов’язання відповідачки відкликати листа, належить виключити.
З урахуванням того, що мали місце два факти поширення відповідачкою недостовірної інформації про позивачку, суд прийшов до правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди.
Визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди є співмірним із заподіяною відповідачкою шкодою.
Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2, не спростовують висновків суду першої інстанції, тому в іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст..ст.303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21січня 2010 року змінити.
Виключити з резолютивної частини рішення абзац 3 щодо зобов’язання ОСОБА_1 відкликати листа від 27 липня 2008 року з Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуюча суддя:
Судді:
підпис
Судді: підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Л.В. Суровицька