ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД СЕВАСТОПОЛЬСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

ВИРОК

ім'ям України

19 листопада 2009 року                                 м. Севастополь

Військовий місцевий суд Севастопольського гарнізону під головуванням судді ЛУШНІКОВА В.Ф., при секретарі ДМИТРІЄВІЙ Н.Є., за участю державного обвинувача помічника військового прокурора Севастопольського гарнізону майора юстиції КУЗЬМІНОВА С.В., підсудного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду, кримінальну справу по звинуваченню військовослужбовця військової частини А0248 матроса ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у Херсонської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, призваного на військову службу Н-ським райвійськкоматом у жовтні 2008 року в скоєні злочину передбаченого ст. 406 ч. 2 КК України.

Судовим слідством суд,

ВСТАНОВИВ:

За час проходження військової служби ОСОБА_1, в порушення вимог ст. ст. 11, 49, 50, 128 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного Статуту ЗС України, що визначають правила взаємовідносин між військовослужбовцями, з метою показати свою мниму перевагу над військовослужбовцем більш пізнього призову, за відсутності між ними відносин підлеглості, спричинив потерпілому матросу ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження за наступних обставин.

Так, 6 жовтня 2009 року, після 21 години, в одному із залів для приготування їжі військової частини А0248 ОСОБА_1, будучи незадоволеним тим, що ОСОБА_3 попросив його пришвидшити прибуття на шикування, кинув в обличчя потерпілого чашкою, заподіявши йому крововилив та садну на обличчі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у вчиненні даного злочину визнав повністю, про обставини скоєного дав покази так як вони викладені вище в описовій частині і пояснив, що він дійсно кинув чашку у ОСОБА_3 та спричинив йому легкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні державний обвинувач заявив клопотання про недоцільність дослідження в суді доказів по справі, обмежившись лише допитом підсудного та дослідженням даних, які стосуються його особистості. Підсудний, захисник та потерпілий наполягали на задоволені заявленого клопотання. Судом у відповідності до ст. 299 КПК України, винесено постанову про задоволення клопотання державного обвинувача, обмежившись лише допитом підсудного, потерпілого, даних про особу підсудного та висновку судово-медичного експерта про тілесні ушкодження потерпілого.

За висновком судово-медичного експерта № 479 від 20 жовтня 2009 року у потерпілого ОСОБА_3 виявлено крововилив та садну на обличчі зліва і ці пошкодження являються легкими тілесним ушкодженням.

Згідно висновку військово-лікарської комісії ОСОБА_1 придатний до військової служби.

 Відповідно довідки командира військової частини А0248 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у відносинах підлеглості не знаходяться.

 Таким чином дії підсудного ОСОБА_1, які виразились в порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виразилось в заподіянні ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, суд кваліфікує за ст. 406 ч.2 КК України.

 Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, суд враховує, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше ні в чому передосудному помічений не був, за час проходження військової служби характеризується тільки позитивно, після скоєння злочину зарекомендував себе дисциплінованим військовослужбовцем, виконуючим обов’язки на високому рівні, до призову на військову службу характеризувався тільки позитивно, потерпілий звернувся до суду з проханням про не застосування до ОСОБА_1 суворого покарання, а просив накласти на нього штраф за скоєне. Суд приймає до уваги, що підсудний з’явився з зізнанням, щиро розкаявся в скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, що суд визнає обставинами пом’якшуючими відповідальність в зв’язку з чим, враховуючи особу винного, конкретні обставини справи та скоєного злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, суд приходить до висновку, про можливість застосування до ОСОБА_1 ст. 69 КК України, призначивши йому інший, більш м’який вид основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 406 ч.2 КК України, а саме – призначити йому покарання у вигляді штрафу, передбаченому ст. 53 КК України.

Керуючись ст. ст. 321, 323, 324, 333-335 КПК України суд,

 ЗАСУДИВ:

 ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст. ст. 69, 53 КК України, призначити йому покарання у виді накладення штрафу у розмірі 510 (п’ятсот десяти) грн.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 – нагляд командування військової частини, до вступу вироку у законну силу, залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку в військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Севастопольського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.