Справа № 308/13313/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Шумило Н.Б.

за участю секретаря судового засідання - Просяник В.С.,

перекладача - Аль-Хаватмі Із Фаваз Мохаммад

представника позивача - Радь О.І.

відповідача - ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 )

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород справу за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області до гр. Алжиру ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про примусове видворення іноземця за межі території України та затримання з метою забезпечення ідентифікації та забезпечення примусового видворення,-

встановив:

Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить видворити громадянина Алжиру ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України та затримати громадянина Алжиру ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців.

Позовні вимоги мотивовані тим, що громадянин Алжиру ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.12.2019 року прибув в Україну літаком до м.Бориспіль, Київської області. В подальшому, зазначена особа, перебуваючи законно на території України, незаконно потрапив на територію Європейського Союзу з території України. 11 грудня 2020 року на українсько-румунському кордоні в пункті пропуску через державний кордон «Халмеу-Дякове» працівниками ГУ ДМС України в Закарпатській області від уповноважених правоохоронних органів Румунії прийнято в порядку реадмісії відповідача. Позивач звертає увагу на те, що відповідач не має законного джерела існування на території України, тому вважає, що є підстави для затримання ОСОБА_1 , оскільки свідомо порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, є нелегальним мігрантом, постійного місця проживання немає.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, пояснення надав аналогічні викладеним у позовній заяві та просив позов задовольнити. Додатково повідомив, що згідно відповіді на їх запит, за обліками інформаційної підсистеми "Облік іноземців та біженців" ЄІАС УМП значиться громадянин Алжиру ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 03.09.2020 року звернувся до Першого відділу обслуговування громадян м. Київ ДП "Документ" із заявою про обмін посвідки на тимчасове проживання (підстава видачі - возз`єднання сім`ї з громадянином України (на підставі шлюбу), та Управлінням з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області, документований посвідкою на тимчасове проживання № НОМЕР_1 терміном дії до 14.09.2021 року. Посвідка на тимчасове проживання відповідачем не отримувалася.

Відповідач, у судовому засіданні вирішення позову залишив на розсуд суду. При цьому, пояснив, що в Україну приїхав законно 13.12.2019 року по візі, навчався в Українсько-американському університеті "Конкорді" у м.Києві з січня 2020 року до часу введення карантину, весь час проживав у гуртожитку. Проте, коли ввели в Україні карантин його з гуртожитку виселили. Також зазначив, що отримував посвідку на тимчасове проживання в Україні, яка діяла до 01.10.2020 року. В липні 2020 року зареєстрував шлюб з громадянкою України ОСОБА_2 . В серпні 2020 року звернувся за оформленням посвідки, йому 21.08.2020 р. відмовили, проте він ще раз звернувся із заявою про обмін посвідки на тимчасове проживання для возз`єднання сім`ї, результат розгляду вказаної заяви йому не відомий. Дійсно, визнає що перетнув кордон з України в Румунію, розуміє, що зробив помилку, жалкує за вчиненим, обіцяв дотримуватися законодавства України. Бажає повернутися до дружини та друзів у м. Київ та має намір залишитися в Україні. Проте, якщо суд прийме рішення про його видворення то прийме його.

Заслухавши пояснення учасників процесу, з`ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, суд дійшов наступного висновку.

Суддею встановлено, що громадянин Алжиру ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) в пункті пропуску через державний кордон «Халмеу-Дякове» о 15 годині 30 хвилин 11 грудня 2020 року був переданий в порядку реадмісії працівникам ГУ ДМС України в Закарпатській області від уповноважених правоохоронних органів Румунії. При затриманні документів, що посвідчують особу не мав.

Згідно протоколу про адміністративне затримання громадянин Алжиру ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) був затриманий о 15 год. 30 хв. 11 грудня 2020 року на термін 3 (трьох) діб з метою з?ясування обставин правопорушення, у зв?язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а саме:11.12.2020 року близько 15 год. 30хв. в ході процедури реадмісії в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення "Дякове" уповноваженим представником Румунії був переданий в Україну та затриманий гр. Алжиру ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), який 28.09.2020 року був затриманий прикордонною поліцією Румунії за перетинання державного кордону з України в Румунію будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив ст.9, 12 Закону України "Про державний кордон України", тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Відносно громадянина Алжиру ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №008226.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Згідно положень ч.2 ст.14 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.

Згідно із вимогами ст. ст. 13, 14 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» свобода пересування та вільний вибір місця проживання обмежується щодо іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України.

Згідно ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Представник позивача посилається на те, що відповідач незаконно перетнув державний кордон України, на підтвердження долучає копію протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.204-1 КУпАП. Разом з тим, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується постановою суду, що набрала законної сили. До матеріалів справи такої долучено не було. Таким чином у суду відсутні підстави вважати, що громадянин Алжиру ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) незаконно перетнув державний кордон України.

Крім цього, представником позивача повідомлено суду, що Управлінням з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області громадянин Алжиру ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) документований посвідкою на тимчасове проживання № НОМЕР_1 терміном дії до 14.09.2021 року, яка згідно із положеннями п.18 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» є документом, що посвідчує особу іноземця та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні. На час розгляду даної справи відомості про скасування зазначеної посвідки відсутні.

Також, до метеріалів справи долучено копію свідоцтва про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 14 липня 2020 року, що свідчить про наявність у відповідача родинних зв`язків на території України.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позову в частині примусового видворення.

Щодо позовної вимоги про затримання та поміщення громадянина Алжиру ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) до пункту тимчасового перебування іноземців, суд приходить на наступного висновку.

Відповідно до пункту 1.8 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрацією державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23.04.2012 №353/271/150, примусове видворення передбачає: виявлення порушника, поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України (ПТПІ), документальне оформлення примусового видворення, подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження.

За приписами п.1 ч.1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;

Відповідно до п. 26 роз`яснень Пленуму Вищого адміністративного суду України № 1 від 25.06.2009 року «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту,примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні», виходячи з положень частини четвертої ст. 30 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства та приписів ст. 289 КАС України, позовна заява з вимогою про затримання іноземця чи особи без громадянства може бути подана до суду лише з метою забезпечення видворення, тобто рішення судом про таке видворення повинно бути прийнято до вирішення питання про затримання або якщо такі позовні вимоги заявлені в одній позовній заяві, то під час вирішення такої позовної заяви.

Таким чином, наведеними вище нормами законодавства встановлено, що затримання особи (іноземця чи особи без громадянства) з метою забезпечення видворення за межі України є можливим за умови наявності рішення адміністративного суду про примусове видворення та існування процедури реалізації виконання цього судового рішення. Таке затримання може здійснюватись для забезпечення примусового видворення в ситуації коли особа ухиляється від виконання рішення суду про примусове видворення.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову в частині видворення відповідача за межі території України, крім того, відсутня процедура реалізації примусового видворення, в матеріалах справи наявні документи, які дають можливість ідентифікувати особу відповідача, відтак доводи позивача про необхідність затримання відповідача з метою забезпечення його примусового видворення є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 241, 244, 257, 246, 288, 289 КАС України, ст. ст. 4, 9, 16, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд,-

ухвалив:

У задоволенні позову Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області до громадянина Алжиру ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про примусове видворення іноземця за межі території України та затримання з метою забезпечення ідентифікації та забезпечення примусового видворення,- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б.Шумило