Справа № 504/4051/20

Номер провадження 3/504/2168/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2020смт.Доброслав

Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Аблова Ю.Ю. розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Лиманського відділу поліції ГУНП в Одеській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою:  АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

 04 грудня 2020 року до Комінтернівського районного суду Одеської області з Лиманського відділу поліції ГУНП в Одеській області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

Згідно автоматизованої системи документообігу справу передано судді Абловій Ю.Ю.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 645702 від 17 листопада 2020 року вбачається, що 17 листопада 2020 року о 00:10 хв. гр.. ОСОБА_1 перебуваючи за місцем мешкання АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство по відношенні до своєї дружини ОСОБА_2 яке полягало у висловлюванні на її адресу образливі слова та нецензурної лайки.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 у судові засідання, які призначались на 08.12.2020 року та 09.12.2020 року не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся телефонограмою, про причини неявки суду не повідомив.

У зв`язку з чим, постановою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 09 грудня 2020 року було здійснено привід ОСОБА_1 до судового засідання на 14 грудня 2020  року. Виконання постанови доручено працівникам Лиманського ВП ГУНП в Одеській області.

Проте Лиманським ВП ГУНП в Одеській області не було забезпечено явку ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 14.12.2020 року.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У ч.ч. 1-3 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі – Конвенція) вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку; кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) поширює на провадження у справах про адміністративні правопорушення стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, тобто норми кримінального процесуального законодавства.

У справі „Лучанінова проти України” (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн, ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції „з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням”. У справі „Маліге проти Франції” („Malige v. France”, заява № 27812/95, рішення від 23.09.1998) ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91).

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.

Оскільки не виконані вимоги закону і не вжиті заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, що позбавляє суддю в розумний строк ухвалити обґрунтоване рішення, то цей протокол підлягає поверненню без розгляду для належного оформлення і забезпечення його розгляду у суді.

Ці положення Закону є гарантією забезпечення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на захист, до того ж її присутність у судовому засіданні дозволяє суду перевірити достовірність фактичних даних, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та всебічно з`ясувати усі обставини справи.

Такий особливий порядок покладає на відповідні органи, які складають протокол про адміністративне правопорушення, обов`язок забезпечити правопорушнику доступ до правосуддя та можливість реалізувати своє право на захист, а тому останній має бути не тільки доставлений до суду, а й повинна бути забезпечена його присутність у судовому засіданні під час розгляду справи щодо нього.

При цьому, слід виходити із сталої практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі „Еркапіч проти Хорватії” від 25.04.2013 (Erkapic v. Croatia) з приводу дотримання національними судами під час розгляду справ п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, згідно якої „за відсутності суттєвих підстав для протилежного, поняття справедливого судового розгляду вимагає надавати більшого значення свідченням, наданими у суді, порівняно з протоколами допитів осіб на попередньому слідстві, оскільки останні являють собою, передусім, процес збору стороною обвинувачення інформації на підтримку своєї позиції”.

Таким чином, безпосередні показання особи, яку притягується до адміністративної відповідальності в суді мають більше значення для визнання (чи невизнання) його винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

Отже, при направленні до суду справи про адміністративне правопорушення орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення, зобов`язаний забезпечити явку до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Зважаючи на викладене, для дотримання процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності згідно з вимогами діючого законодавства та забезпечення належного права на захист, уповноважений орган повинен усунути вказані недоліки.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням викладеного, суддя позбавлений можливості надати оцінку в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку із чим, приходжу до висновку про необхідність повернення справи для дооформлення, під час якого необхідно всебічно, повно, і об`єктивно з`ясувати всі обставини, що мають значення для прийняття правильного рішення, після чого, за наявності до того законних підстав, направити до матеріали до суду, адже ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).

За таких обставин адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173 -2 КУпАП слід повернути начальнику Лиманського ВП ГУНП в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 256, 268, 277, 278, 283, 284 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП повернути начальнику Лиманського ВП ГУНП в Одеській області на доопрацювання.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. Ю. Аблова