ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2020 року                              м.Дніпро                            Справа №  904/4058/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мороза В.Ф. (доповідач)                                                   

суддів: Кузнецова В.О., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Кандиба Н.В.

розглянувши заяву  Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” про розподіл витрат  на професійну правничу допомогу

у справі №904/4058/19  

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс”, м. Київ

до відповідача -1 Приватного  підприємства “Рамс Агро”, м. Дніпро

відповідача -2   ОСОБА_1 , м. Дніпро

про  стягнення  139 730, 09 грн.

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 у справі №904/4058/19 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто  солідарно  з ТОВ  “Рамс Агро”  та гр. ОСОБА_1 на користь ТОВ  “Компанія “Ніко-Тайс” 11 212,80 грн.  3% річних; 48 403,71 грн. інфляційних  втрат; 663, 06 грн. пені  та 56 835,32 грн.  відсотків  за користування чужими грошовими коштами. Стягнуто з ТОВ  “Рамс Агро”  на користь ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс” 1 756, 72 грн.  витрат на сплату судового збору.  В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2020 у справі №904/4058/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 року у справі № 904/4058/19 залишено  без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 року у справі № 904/4058/19 залишено без змін.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” надійшла заява   про покладення  на ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10  389,20 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2020 в задоволенні заяви ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс»  про покладення на ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10  389,20 грн.  у справі №904/4058/19 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №904/4058/19  ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2020 у справі №904/4058/19 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2020 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” про покладення  на ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 389,20 грн. у справі №904/4058/19, розгляд заяви призначено в судове засідання на 10.12.2020.

ОСОБА_1 подано заперечення на заяву про покладення  на відповідача-2 судових витрат на професійну правничу допомогу, згідно яких останній  заперечує щодо надання послуг зазначених в Акті здачі-приймання виконаних робіт від 03.06.2020 та зазначає, що такі послуги  є надуманими та такими, що по факту не надавалися.  Адвокату Грищенко О.М. не було необхідності ознайомлюватися із сутністю  та змістом рішення суду, оскільки  саме вказаний адвокат готував  позовну заяву, обґрунтовував її  та посилався на додатки додані до неї, а тому був обізнаний  про результати розгляду справи, яку він веде. Окрім того у адвоката не було необхідності здійснювати  аналіз та дослідження  переданих матеріалів, що стосуються судового спору по справі №904/4058/19, оскільки, як вже зазначалося, саме адвокат Грищенко О.М. готував позовну заяву та вів вказану справу з самого початку.  Також у адвоката не було необхідності  надавати консультацію  із питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарського процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу  правовідносин між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», ПП «Рамс Агро» та ОСОБА_1 , які виникли у зв`язку із несвоєчасним та неналежним  виконанням грошового зобов`язання, оскільки така консультація  надається на стадії підготування первісної позовної заяви, а не під час підготування відзиву на апеляційну скаргу. При цьому, відповідач 2  зазначає, що адвокатом не було організовано направлення відзиву на апеляційну скаргу на адресу інших сторін.  З матеріалів справи вбачається, що  поштова кореспонденція направлялася адвокатом  відповідачу 2 за адресою АДРЕСА_1 . Разом з тим квартири АДРЕСА_2 не існує. Вказане свідчить, що адвокат навмисно вчиняв  дії щодо не направлення відповідачу 2 та його повноважному представнику  поданих позивачем документів, аби відповідач 2 не зміг надати до суду письмові пояснення.   Крім того відповідач 2 зазначає, що більш об`ємною  та такою, що потребує повного  аналізу  справи та нормативно-правової бази  є первинна правнича допомога, необхідна  для звернення до суду з позовом. Позовні вимоги у даній справі обґрунтовані  посиланням на наявність судового рішення Господарського суду від 12.12.2010 у справі №41/1-10, яким встановлено суму основного боргу та яке  не є виконаним, у зв`язку з чим і було здійснено нарахування інфляційних втрат, 3% річних, пені та відсотків за користування чужими грошовими коштами. Отже підготовка   позовної заяви про стягнення суми 3% річних, втрат від інфляції пені та процесів  не вимагала великого обсягу аналітичної та технічної роботи, а підготовка відзиву на апеляційну скаргу зайняла ще менше часу ніж підготовка позовної заяви, враховуючи обізнаність адвоката з тривалими правовідносинами, що склалися у даній справі. З огляду на викладене,  відповідач 2 просить залишити без задоволення  заяву позивача про  покладення на ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 389,20 грн.

Представники заявника та відповідача 2 з`явились в судове засідання. Представник відповідача 1 не з`явився в судове засідання, був повідомлений про час розгляду справи.

Апеляційний господарський суд, дослідивши зміст та обґрунтованість заяви та доданих до неї доказів, заслухавши пояснення представників сторін вважає, що подана заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що розумінні положень частини 5  статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Отже необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

На підтвердження  понесених витрат позивачем в матеріали справи надано Договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 18.03.2020 № 18-03-2020, укладений між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (замовник) та адвокатом Грищенко Олександром Михайловичем (виконавець), за умовами якого виконавець зобов`язався надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником – ПП "Рамс Агро" та ОСОБА_1 , які виникли у зв`язку із несвоєчасним та неналежним виконанням грошового зобов`язання на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту від 07.04.2010 № ТК070410/5 і договору поруки від 07.04.2010 б/н., а також акт прийому-передачі від 18.03.2020 та акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 03.06.2020, в якому зазначається вартість та обґрунтування щодо наданих замовнику адвокатських послуг.

Так в п.3.1 Договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт  (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи з того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 400,00 грн. (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до п.1.1 Договору.  При цьому сторонами враховано як середньомісячний розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт,  котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону та/або Радами Адвокатів регіону найближчого до місця надання послуг (виконання робіт). Окремо сторони дійшли згоди, що вартість судового засідання складає 800,00 грн. В пункті 3.6 Договору   сторони погодили та визначили, що заохочувальним розміром  гонорару виконавця у випадку прийняття  позитивного рішення на користь замовника  (задоволення повністю або частково вимог замовника, у відповідності до пункту 1.1., 2.1 Договору) визначається на рівні твердої суми у розмірі 5  589,20 грн., як сума, яка становить 4 відсотки від ціни позову у справі №904/4058/19.

Правова допомога вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими  представниками сторін Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги (п.1.2 Договору).

В матеріали справи надано Акт здачі-приймання виконаних робіт від 03.06.2020, підписаний сторонами договору без зауважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені не тільки з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінюючи суму судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на професійну правничу допомогу за критеріями розумності, необхідності, неминучості та співвідношення ціни послуг до ринкових цін, колегія суддів зазначає наступне.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 05.08.2019 у справі № 911/1563/18, зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірною, у порівнянні з ринковими цінами, вартістю адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вже було зазначено зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною  витрат із складністю  відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Відповідачем 2  подано заперечення проти покладення витрат на правничу допомогу на ОСОБА_1 згідно яких останній зазначає, що адвокат був обізнаний про правовідносини, які виникли між сторонами у справи, оскільки останній приймав участь  суді першої інстанції та готував  позовну заяву з посиланнями, як на додані до неї докази так і норми права, а також на судову практику, оскільки  саме  первинна правнича допомога, яка надається в суді першої інстанції  потребує повного аналізу справи та нормативно-правової бази. Більшість часу зазначеного в акті здачі-приймання послуг є надуманими та такими, що по факту не надавалися, з урахуванням обізнаності адвоката про правовідносини та безпосередню участь у даній справі.

Колегія суддів розглянувши поданий позивачем Акт здачі-приймання виконаних робіт від 03.06.2020, вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно поданого акту здачі-приймання  виконаних робіт  адвокатом Грищенко О.М. надано наступні послуги:

-          ознайомлення із сутністю та змістом Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08 січня 2020 року по справі №904/4058/19 (1 год);

-          здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються судового спору у справі №904/4058/19 за позовом ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» до ПП «РАМС АГРО» та ОСОБА_1 про стягнення нарахованого розміру грошової суми за договором поставки товару та договором поруки судового спору у справі №904/4058/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08 січня 2020 року по справі №904/4058/19 (2 год.);

-          ознайомлення із доводами та вимогами апеляційної скарги ОСОБА_1 на Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08 січня 2020 року по справі №904/4058/19 (1 год);

-          надання консультації із питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносин між Замовником, ПП «РАМС АГРО» та ОСОБА_1 , котрі виникли у зв`язку із несвоєчасним та неналежним виконанням грошового зобов`язання на підставі в договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК070410/5 від 07 квітня 2010 року та договору поруки б/н від 07 квітня 2010 року, а також із підстав, змісту та сутності, викладеному в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08 січня 2020 року по справі №904/4058/19 (3 год.)

-          здійснення аналізу та дослідження судової практики різними судовими інстанціями, що стосуються спору у справі №904/4058/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08 січня 2020 року по справі №904/4058/19 (2 год.).

Як вбачається з свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009, виданого Київською КДКА, яке було долучено до матеріалів справи справі №904/4058/19, ОСОБА_3  має адвокатський стаж більше 11 років.

При цьому справа №904/4058/19 є в повній мірі типовою та не складною (не містить окремих нетипових обставин), а тому не представляла складності та затратності часу на підготування та на написання відзиву на апеляційну скаргу.

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовувалися посиланням на  рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2010 у справі №41/1-10, яким вже було встановлено факт порушення зобов`язання та стягнуто як суму основного боргу так, у тому числі, і  суми пені, відсотків за користування чужими  грошовими коштами, штраф та інфляційні втрати.

Предметом розгляду справи №904/4058/19 є стягнення тих же сум пені, відсотків за користування чужими  грошовими коштами, штрафу та втрат від інфляції лише за інший період. При цьому як вбачається з матеріалів справи саме адвокатом Грищенко О.М.  було підготовлено та подано позовну заяву до господарського суду Дніпропетровської області, з обґрунтуваннями та посиланнями на норми законодавства та судову практику.

Отже адвокат Грищенко О.М. був обізнаний з обставинами у даній справі, особливостями правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, а тому визначений у акті час на ознайомлення з обставинами справи, змістом рішення, дослідження переданих матеріалів, надання консультацій та здійснення аналізу та дослідження судової практики різними судовими інстанціями з питань практичного застосування норм законодавства для підготування відзиву в суд апеляційної інстанції протягом дев`яти  годин не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме, наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти та стажу роботи в галузі права.

Окрім того колегія зазначає, що надання консультацій протягом трьох годин з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарського процесуального законодавства та аналіз правовідносин, які виникли у зв`язку з несвоєчасним та неналежним  виконанням грошового зобов`язання на підставі  договорів поставки та поруки не можуть визнаватися такими, що відповідають критеріям розумності, оскільки позивач не потребував консультацій  із зазначених підстав, тому що  правова позиція формувалася та відповідні консультації з даного приводу надавалися адвокатом позивачу на стадії підготовки позовної заяви. А тому, навіть з урахуванням подання апеляційної скарги така правова позиція не змінювалася, а підготовка відзиву на апеляційну скаргу,  у даній справі  не вимагала  багато часту  та  підготовчої роботи.  

Таким чином час зазначений адвокатом у Акті здачі-прийманні наданих послуг, який було витрачено останнім для підготовки відзиву на апеляційну скаргу  у справі, яка визначена судом як малозначна, з огляду на обставини справи, її складність, предмет та підстави не відповідає критеріям розумності та є значно завищеним.

З огляду на викладене, надаючи оцінку наведеному позивачем розрахунку витрат на правову допомогу, з урахуванням наданих доказів, з огляду на фактичні обсяги наданих послуг правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, колегія суддів, вважає, обґрунтованою суму витрат  на правничу допомогу  у розмірі 7  189,20.

Керуючись статтями  126, 129, 269,  275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву  Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” про розподіл витрат на правничу допомогу  у справі №904/4058/19  задовольнити частково.

Стягнути  з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний  номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд.40, оф.315;  код ЄДРПОУ 38039872) витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 7 189,20 грн.

В іншій частині заяви про розподіл витрат на правничу допомогу  у справі №904/4058/19  відмовити.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.12.2020.

Головуючий суддя                                                                                В.Ф. Мороз

Суддя                                                                                                    А.Є.Чередко

Суддя                                                                                                    В.О.Кузнецов