16.12.2020

Справа №  482/1759/20

Номер провадження  2/482/558/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       16 грудня 2020 року м. Нова Одеса

       Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Сергієнка С.А., секретаря судового засідання Безкровної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підтвердження позовних вимог позивач вказав, що відповідно до укладеного 12.10.2012 року договору на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки відповідачу ОСОБА_1 в установі позивача було відкрито картковий рахунок в гривні з відновлювальною кредитною лінією, а також видано кредитну картку та ПІН код до неї.

Позивач зазначив, що відповідач дала згоду на те, що підписана нею Заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами банку", які викладені на банківському сайті, складають між нею і банком кредитний договір.

       Враховуючи, що позичальник систематично порушувала свої зобов`язання по кредитному договору, банк звернувся до суду з позовом про стягнення боргу по кредитному договору, станом на 16.09.2020 сума заборгованості становить 17226,40 грн., яка складається з наступного: 10288 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 2942,75 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, а також 3994,95 грн. – пеня.

       У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

       Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи судом повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзиву не подала.

       У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, справу розглянуто у відсутність сторін, в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України,  фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

        Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Ст.ст. 204, 227 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша ст.1055 ЦК України).

За змістом ст. 207 ЦПК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Звертаючись до суду із позовом, АТ КБ« ПриватБанк» надало копію Анкети - Заяви від 12.10.2012 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ "ПриватБанк", яка згідно посилань позивача, підписана відповідачем, витяг з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а також розрахунок заборгованості.

Відповідачем не надано заперечень відносно того, що вона підписувала вищевказану Анкету-Заяву про отримання кредиту, отримувала в ПАТ КБ "ПриватБанк" кредитку картку, а також користувалася нею, отримуючи від банку кредитні кошти, тобто те, що вона отримала від ПАТ КБ "ПриватБанк" кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач отримувала кредитні кошти від позивача, а також частково проводила повернення зазначених коштів, що також вказує на наявність кредитних правовідносин між АТ КБ "ПриватБанк" та відповідача.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість по тілу кредиту, який отримала відповідач від ПАТ КБ «ПриватБанк» (АТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ПАТ КБ «ПриватБанк», що підтверджено Статутом АТ КБ «ПриватБанк», погодженим 11.06.2018 р. НБУ), станом на 16.09.2020 року становить 10288,70 грн.

Як видно із наданої позивачем Довідки Про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої ОСОБА_1 , кредитний ліміт на картці згідно умов Договору б/н від 12.10.2012 року змінювався (збільшувався та зменшувався). Так, станом на 13.09.2013 року кредитний ліміт було встановлено у найбільшому за весь час користування відповідачем карткою банку згідно договору від 12.10.2012 року і він становив 5000грн. У подальшому кредитний ліміт було зменшено 25.08.2016року до 4630грн., 31.01.2017року встановлено ліміт 4900грн., а 06.09.2018року – 0,00грн.

АТ КБ «ПриватБанк» до позовної заяви було надано Виписку за Договором б/н станом на 18.09.2020 року, з якої вбачається факт користування ОСОБА_1 грошовими коштами в розмірі кредитного ліміту, а саме відповідач здійснювала зняття готівки в банкоматі, поповнювала готівкою свою картку, здійснювала переказ коштів між рахункам, оплату товарів і послуг та інші розрахунки.

Однак, в той же час, суд констатує, що із доданої виписки по Договору б/н від 12.10.2012 року вбачається, що позивачем здійснювалося списання коштів за використання кредитного ліміту.

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в межах кредитного ліміту (5000грн.) в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь який час, що свідчить про порушення його прав, а тому суд приходить до переконання, що даний позов підлягає до часткового задоволення в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 фактично отриманої суми кредитних коштів в розмірі 5000грн.

Також судом встановлено, що вищевказана Анкета- Заява, на яку посилається позивач, є стандартним бланком, який не містить відомостей про розмір відсотків, комісії, пені і штрафів, порядку користування кредитними коштами.

На підтвердження вказаних відомостей, позивач посилається на "Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку".

Однак, судом встановлено, що надані позивачем витяг з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Умови, не містять підпису відповідача.

Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці витяг з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Умови, є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і, що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи Анкету-Заяву позичальника, та відповідно, чи брав він на себе зобов`язання зі сплати саме того, який зазначено в Умовах, розміру відсотків, комісії, пені, штрафів у разі порушення зобов`язання з повернення кредиту.

А тому, відповідно, вказані витяг з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 12.10.2012 року.

Відповідно до ч. 3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки позивачем не доведено наявність договірних відносин з відповідачем щодо розміру відсотків, штрафів, пені, порядку користування кредитними коштами, то у частині стягнення з відповідача заборгованості по пені суд відмовляє.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України у справі № 6-2320цс16, а також в постанові Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.

Разом з тим, відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а також трьох процентів річних, нарахованих на прострочений кредит, відповідно до ст. 625 ЦК України.

   За такого, наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника суми заборгованості за простроченим тілом кредиту та заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.

       Судові витрати, понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: (01001, м. Київ, вул.. Грушевського,1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 ), заборгованість за кредитним договором б/н від 12.10.2012 р. станом на 16.09.2020 р. у сумі 7942 (сім тисяч дев`ятсот сорок дві)грн. 75коп. з яких 5000грн. заборгованість за тілом кредиту та 2942,75грн. відсотків нарахованих на прострочений кредит відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: (01001, м. Київ, вул.. Грушевського,1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 ), судовий збір у розмірі 969(дев`ятсот шістдесят девять)грн. 19 коп.

У іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення  не було вручене у день його  проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуючий суддя:                                                        С.А.Сергієнко