Копія:
Справа № 2а – 7743 /10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2010 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого-судді Кондратюка А.Д. розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м.Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, яка також діє в інтересах неповнолітніх дітей до управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації про визнання неправомірних дій та стягнення недовиплачених коштів,
в с т а н о в и в :
Позивачка, яка також діє в інтересах неповнолітніх дітей звернулась до суду з даним позовом та просить рішенням суду визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації недовиплачені кошти в сумі 9184,80 гривни, передбачені ст.37 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, мотивуючи це тим, що вона та її неповнолітні діти – дочка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, являються потерпілими від Чорнобильської катастрофи, проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.
В заяві до суду позивачка просила справу розглядати в її відсутність, а позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до початку розгляду справи надав до суду заперечення проти позову, в якому просив розглядати справу в його відсутність, позов не визнає.
Дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що позивачка та її неповнолітні діти проживають в м.Коростені – зоні гарантованого добровільного відселення, являються потерпілими від Чорнобильської катастрофи 3 категорії. Таким чином позивачка має право на отримання коштів в розмірах, що передбачені ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тобто, у спірний період часу, ці доплати та допомоги виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають на території гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата в розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця.
Відповідно до постанови КМУ №936 від 20.05.2005 року «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата компенсацій передбаченої ст.37 ЗУ «Про статус…» працюючим і не працюючим громадянам, а також пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації, тобто правовідносини між сторонами виникли з дня набрання чинності вищевказаної постанови.
Відповідно до ст.99 КАС України встановлюється річний строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Таким чином, заборгованість за ст.37 ЗУ «Про статус…» підлягає стягненню за період з 05.03.2009 року по 31.12.2009 року, як то передбачено ст.99 КАС України, відповідно до даних довідки про виплату даних коштів, а також на підставі наявних письмових доказів у справі.
При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах:
- з 1.12.2008 р. - 605 грн.; - з 1.04.2009 р. – 625 грн.; - з 1.07.2009 р. - 630 грн.;
- з 1.10.2009 р. - 650 грн.; - з 1.11.2009 р. - 744 грн.;
Отже, з урахуванням викладеного вище, та відповідно до проведеного позивачем розрахунку, за весь спірний період часу розмір заборгованості перед позивачем складає – за ст.37 ЗУ «Про статус…» (за мінусом отриманих коштів в сумі – 50,40 грн.) – 5973,60 гривни.
Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації, тому суд, стягує з нього дані кошти, а заперечення відповідача проти позову безпідставні.
Зокрема, для захисту прав та інтересів позивача, суд забов’язує відповідача в подальшому виплачувати позивачу кошти, що передбачені ст.37 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до вимог даного закону.
В решті вимог відмовити за безпідставністю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7-12,99,158-163,167,254 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.37 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою Кабінету Міністрів України №936 від 20.09.2005 року «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації – неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недовиплачені кошти в сумі 5973,60 гривни.
Зобов’язати відповідача в подальшому виплачувати позивачу кошти, що передбачені ст.37 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до вимог даного закону.
В решті вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: (підпис):
Копія: З оригіналом згідно: Суддя: