Р І Ш Е Н Н Я

                                      І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №302/940/19

Провадження № 2/936/151/2020

09.12.2020                         смт. Воловець

       Воловецький районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Павлюк С.С.

при секретарі Собран Ю.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

та представника відповідача ОСОБА_2 ,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Воловець справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області та Ізківська сільська рада Міжгірського району Закарпатської області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Землемір» про скасування рішення органу місцевого самоврядування та реєстрації права власності на земельну ділянку, –

в с т а н о в и в :

       представник позивача звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_3 до відповідача про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивач є власником земельної ділянки 0,0217 з цільовим призначенням для індивідуального садівництва в ур. «Біля будинку спеціаліста» у с. Ізки Міжгірського району Закарпатської області, кадастровий номер 2122481600:01:009:0020. Відповідач ОСОБА_4 самовільно зайняв частину земельної ділянки пл. 0,0006 га (6 кв.м.), яка належить до її приватної земельної ділянки площею 0,0217 га. Самовільно зайнята відповідачем частина земельної ділянки позивача, окрім незаконно поставленої огорожі, засаджена ще й молодими саджанцями дерев, щоб у такий цинічний і зухвалий спосіб довести безкарність щодо своїх протиправних дій і щоб з плином часу, як дерева стануть більшими, зовсім позбавити позивача права володіти і користуватися власною земельною ділянкою. Таким чином, відповідач порушив право позивача на володіння, користування та розпорядження частиною площі земельної ділянки, яка належить їй на праві власності, оскільки, через поставлену ним огорожу і засаджені дерева, позивач зовсім позбавлена можливості доступу до земельної ділянки, а відтак позбавлена права використовувати земельну ділянку для своїх власних потреб.

       Представником відповідача адвокатом Глагола Г.П. подано відзив на позовну заяву, де вона зазначила, що позовні вимоги є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права виходячи з наступного. Право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2122481600:01:009:0012, яка передана відповідачу у приватну власність для обслуговування житлового будинку, зареєстроване у 30.01.2017 року на підставі рішення №47 від 13.12.2016 року Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області «Про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки та її передачу у приватну власність». Рішення №47 Ізківської сільської ради прийнято на затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки у власність відповідача. Під час погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянкив відповідачу, з кадастровим номером 2122481600:01:009:0012, погоджувалися межі земельної ділянки та останній містить у своїх матеріалах акт погодження меж та акт встановлення межових знаків. Земельна ділянка позивача з кадастровим номером 2122481600:01:009:0020 була комунальною власністю с. Ізки. Позивачу ця земельна ділянка була відведена та передана у приватну власність у грудні 2018 року на підставі рішення Ізківської сільської ради №34 від 24.12.2018 року. На час відведення та погодження меж земельної ділянки з кадстровим номерои 2122481600:01:009:0012, 2016 рік, земельна ділянка позивача не перебувала у її користуванні або власності, а тому межі з позивачем не узгоджувалися. Ці межі були погоджені та встановлені тверді межові знаки з власником Ізківською сільською радою. Відповідно встановленню (відновленню) меж земельної ділянки позивача та відповідача передувала кадастрова зйомка земельних ділянок. При передачі позивачу земельної ділянки за кадастровим №2122481600:01:009:0020 у приватну власність, межі з відповідачем, власником суміжної земельної ділянки не були погоджені. А отже, перевірити правомірність встановлення меж та відповідно накладення земельних ділянок позивача та відповідача мають відповідні спеціалізовані державні органи або установи. Під час проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об?єкту земельної ділянки а кадастровим №2122481600:01:009:0020 було досліджено копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 . Перевіркою встановлено, що накладення земельної ділянки ОСОБА_4 ( 2122481600:01:009:0012) на земельну ділянку ОСОБА_3 ( 2122481600:01:009:0020) площею 0.0006 га. - відсутнє. Вважає необхідним в задоволенні позовних вимог відмовити.

        ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом про скасування рішення органу місцевого самоврядування та реєстрації права власності на земельну ділянку, який мотивував тим, що у 2017 році зареєстрував право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2122481600:01:009:0012, яка передана йому у приватну власність для обслуговування житлового будинку (право власності зареєстроване у 30.01.2017 року на підставі рішення № 47 від 13.12.2016 року Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області «Про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки та її передачу у приватну власність»). Під час погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу, з кадастровим номером 2122481600:01:009:0012, погоджувалися межі земельної ділянки та останній містить у своїх матеріалах акт погодження меж та акт встановлення межових знаків. Оскільки, доступу до земельної ділянки, з вулиці не було, то відповідно, цю вулицю було запроектовано та визначено при складанні проекту землеустрою під час відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 . Відповідно під`їзд до земельної ділянки позивача запроектовано по дорозі що веде до будинку за  АДРЕСА_1 «Будинок Міжгірського територіального центру соціального обслуговування». Право власності на земельну ділянку з кадастровим номерам 2122481600:01:009:0020, яка межує з земельною ділянкою позивача,  ОСОБА_3  було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 січня 2019 року. Земельна ділянка відповідача з кадастровим номером 2122481600:01:009:0020 ( площею 0,217 га, цільове призначення: для садівництва, в період відведення земельної ділянки у власність позивача, була комунальною власністю с. Ізки.  ОСОБА_3  ця земельна ділянка була відведена та передана у приватну власність у грудні 2018 року, на підставі рішення Ізківської сільської ради № 34 від 24.12.2018 року.  На час відведення та погодження меж земельної ділянки з кадастровим №2122481600:01:009:0020, земельна ділянка позивача перебувала у власності  ОСОБА_5 . Однак, межі відповідачем з позивачем не узгоджувалися. Ці межі були погоджені та встановлені тверді межові знаки Ізківською сільською радою. Відповідно встановленню (відновленню меж земельної ділянки позивача та відповідача при розробленні проекту землеустрою передувала кадастрова зйомка земельних ділянок. Документацію, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим №2122481600:01:009:0012 у власність позивачу та кадастрову зйомку земельної ділянки здійснювали спеціалісти Товариства з обмеженою відповідальністю "Землемір". Ці самі спеціалісти, виготовляли проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки відповідачу кадастровий номер 2122481600:01:009:0020. Як видно з детального плану проекту землеустрою земельної ділянки, забудови земельної ділянки належної позивачу, точках 11-12 в частині меж позначених літ. Г і В зазначена під`їзна дорога (Зм.) до земельної ділянки позивача. В пояснювальній записці зазначено, що під`їзд до земельної ділянки позивача здійснюється по існуючій дорозі. В такому вигляді проект землеустрою погоджено землевласником ОСОБА_4  та затверджено рішенням №47 від 13.12.2016 року Ізківської сільської ради. Під час проведення позапланової перевірки з дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки № 994-ДК/921/АП/09/01/1 від 17.09.2019 року при використанні земельної ділянки відповідача кадастровий номер 2122481600:01:009:0020, що розташована в урочищі «Біля будинку спеціаліста», с. Ізки, Міжгірського району та позивача, при використанні земельної ділянки за кадастровим номером 2122481600:01:009:0012 було досліджено копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 2122481600:01:009:0020 громадянці ОСОБА_3 . Перевіркою встановлено, що накладення земельної ділянки ОСОБА_4 (2122481600:01:009:0012) на земельну ділянку ОСОБА_3 (2122481600:01:009:0020) площею 0.0006 га- відсутнє. Однак, було виявлено, що при відведенні земельної ділянки відповідачу не було враховано під`їзд до земельної ділянки ОСОБА_4 (землі загального користування - дорога), тобто фактично дорога (Зм.) до земельної ділянки позивача, яка перекрита деревяною огорожею ОСОБА_3 з кадастровим номером2122481600:01:009:0020, яку слід вважати самозахватом. Також визначено, що проект землеустрою розроблено TОB «Землемір» з порушенням вимог закону, зокрема ст.. 28 Закону України «Про землеустрій». Погодження меж земельної ділянки відповідача та затвердження проекту землеустрою здійснювалося на підставі рішення відповідача ОСОБА_4 Ізківської сільської ради. Однак, при передачі ОСОБА_3 його земельної ділянки (кадастровий 2122481600:01:009:0020 у приватну власність, межі з позивачем, власником суміжної земельної ділянки не були погоджені. Акт встановлення та погодження спірної земельної ділянки розроблено з порушенням вимог закону, позивач цей акт не підписував, а Рішення Ізківської сільської ради про затвердження меж земельної ділянки в матеріалах проекту землеустрою відсутнє. Крім цього, при затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 , органом місцевого самоврядування, Ізківською сільською радою було порушено право ОСОБА_4 , щодо організації під`їзду до його земельної ділянки 2122481600:01:009:0012, шляхом відведення частини земельної ділянки відповідачу з землі загального користування дороги, чим обмежено доступ до земельної ділянки позивачу. Отже, рішення Ізківської сільської ради № 34 від 24 грудня 2018 року щодо затвердження проекту землеустрою та передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0217 га. для садівництва, кадастровий номер : 2122481600:01:009:0020 є незаконним та недійсним так як не відповідає вимогам чинного законодавства Конституції України, ст. 71 ЗК України та підлягає скасуванню. Просить визнати незаконним та скасувати рішення Ізківської сільської ради від 24 грудня 2018 року яким затверджено проект землеус земельної ділянки щодо передачі для індивідуального садівниц приватну власність ОСОБА_3 земельної ділян урочищі біля «Будинку спеціаліста» село Ізки, Міжгірського району Закарпатської області, площею 0,0217 га., кадастровий№2122481600:01:009:0020 та державну реєстрацію земельної ділянки в державному земельному кадастрі. Скасувати запис №30135151, дата і час державної реєстрації 29.01. року 15:14:59 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майн право власності ОСОБА_3 на земельну ділян кадастровим номером 2122481600:01:009:0020, площею 0,0217 га, ці призначення: для індивідуального садівництва.

Представником відповідача по зустрічному позову ОСОБА_1 подано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначено, що аналізуючи всі обставини, які є викладені ОСОБА_4 у поданому зустрічному позові, є очевидним те, що позовні вимоги про скасування права власності на земельну ділянку ОСОБА_3 є безпідставними, не обгрунтованими жодними належними доказами, мета подання зустрічного позову це лише затягування судового розгляду справи.

       Представник позивача по первісному позову в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові, просив їх задовольнити в повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову просив суд відмовити, вважає його безпідставним.

       Представник відповідача в судовому засіданні вимоги первісного позову не визнав, зустрічний позов підтримав.

       Представники третіх осіб Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської областії та Товариства з обмеженою відповідальністю "Землемір" в судові засідання не з`явилися жодного разу, про розгляд справи були неодноразово повідомлені судом належним чином, представник Ізківської сільської ради Міжгірського району надіслав заяву про розгляд справи без їх представника.

       Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити з таких підстав.

       Суд констатує, що правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України

       Стаття 41 Конституції України, передбачає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

       Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

       Відповідно до ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені даною нормою, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

       Згідно статті 212 ЗК України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними.

       Згідно статті 152 ЦК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійснені права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод , у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майного права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю. Від так, суд повинен установити чи були порушені права, свободи чи інтереси цих осіб і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмовити в їх задоволенні.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

       Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №154993272 від 04.02.2019 року та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2102850872018 від 23.08.3018 року, позивач за первісним позовом є власником земельної ділянки 0,0217 з цільовим призначенням для індивідуального садівництва в ур.«Біля будинку спеціаліста" у с.Ізки Міжгірського району Закарпатської області, кадастровий номер 2122481600:01:009:0020.

        Відповідач по первісному позову ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,25 га в урочищі "Біля Хати" с. Ізки Міжгірського району Закарпатської області для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2122481600:01:009:0012, підтвердженням чого є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №18851395 від 04.01.2019. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_4 розроблено ТОВ “Землемір” на підставі договору на виконання робіт від 10.05.2016 № 300, заяви гр. ОСОБА_4 від 10.05.2016 та рішення 6 сесії 7 скликання Ізківської сільської ради Міжгірського району від 17.03.2016 № 6 “Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_4 ” Відомості про дану земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру та присвоєно кадастровий номер 2122481600:01:009:0012.

       Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об?єкту  - земельної ділянки №601-ДК/570/АП/09/01/19 від 31.05.2019 року, який складено державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України у Воловецькому, Міжгірському, Мукачівському, Свалявському районах та м.Мукачево Закарпатської області Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Юртином В.В. на підставі звернення позивачки ОСОБА_3 встановлено, що земельні ділянки позивача площею 0,0217 га кадастровий номер земельної ділянки 2122481600:01:009:0020, так і відповідача площею 0,25 га кадастровий номер земельно ділянки 2122481600:01:009:0012 є суміжними земельними ділянками та їх розділяє огорожа. В результаті проведеного топографо- геодезичного знімання працівниками ТзОВ «Землемір» встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_4 накладається на земельну ділянку ОСОБА_3 площею 0,0006 га.

       Відповідно до відповіді Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №9-7-0.163-1061/2-20 від 03.02.2020 року, спеціалістом ДП "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" проведено обміри земельних ділянок  ОСОБА_3  за кадастровим номером 2122481600:01:009:0020 та ОСОБА_4 за кадастровим номером 2122481600:01:009:0012 і відповідно до технічного звіту із землеустрою площа самовільно зайнятої частини земельної ділянки ОСОБА_3 становить 0,0008 га.

       Результати перевірки черговий раз підтверджують факт що земельна ділянка ОСОБА_4 накладається на земельну ділянку ОСОБА_3 .

Отже, судом достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_4 захопив частину земельної ділянки площею 0,0006 га., яка фактично перебуває в користуванні ОСОБА_3 спорудивши на огорожу, не маючи на те жодних правових підстав, оскільки не являється, у встановленому законом порядку, власником земельної ділянки. Вказаними діями, відповідач обмежив право позивача у здійсненні права власності на належну їй земельну ділянку, а саме у її вільному та безперешкодному користуванні.

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року №7роз`яснено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення первісного позову ОСОБА_3 щодо звільнення ОСОБА_4 самовільно зайнятої ним частину земельної ділянки площею 0,0006 га (6 кв.м.), яка належить ОСОБА_3 на праві власності, шляхом знесення ним огорожі та вирубки засаджених дерев.

       Стосовно вимог зустрічного позову ОСОБА_4 про скасування рішення органу місцевого самоврядування та реєстрації права власності на земельну ділянку , то суд приходить до висновку, що в задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

       В судовому засіданні належними доказами встановлено, що рішення 24 сесії 7 скликання Ізківської сільської ради від 23.03.2018 р. №12 надано дозвіл ОСОБА_3 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,0217 га для індивідуального садівництва , яка знаходиться за адресою с. Ізки ур. "Біля будинку спеціаліста".

       Згідно акту №1 погодження меж земельної ділянки від 15.05.2018 року, комісією визначено, що межа земельної ділянки площею 0,0217 га для індивідуального садівництва за адресою с. Ізки ур. "Біля будинку спеціаліста", з суміжним землевласником ОСОБА_4 не порушена.

Висновком начальника відділу містобудування та архітектури Міжгірської РДА №06/320 від 17.06.2018 р. погоджено представлений проект.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 погоджено експертом державної експекртизи ОСОБА_6 , підтвердженням чого є висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 02.07.2018 року за №4177/82-18.

       Рішенням п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Ізківської сільської ради від 28.05.2018 р. №2 затверджено акти №1, №2, №3 погодження меж земельної ділянки ОСОБА_3 від 15.05.2018 року.

       Рішення тридцять першої сесії сьомого скликання Ізківської сільської ради від 24.12.2018 р. №34 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 за кадастровим номером 2122481600:01:009:0020, площею 0,0217 га для індивідуального садівництва, яка знаходиться за адресою Закарпатська область Міжгірський район с. Ізки ур. "Біля будинку спеціаліста".

       Державним кадастровим реєстратором у відповідності до Закону України “Про Державний земельний кадастр” та “Порядку ведення Державного земельного кадастру”, відомості про дану земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру та присвоєно кадастровий номер 2122481600:01:009:0020.

Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили суду, що не враховано під`їзду до земельної ділянки ОСОБА_4 , а тому встановлений паркан їм перешкоджає, оскільки інший заїзд на земельну ділянку є незручним.

Згідно з частиною першою статті 35 ЗК України, громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Набуття права на землю громадянами України здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або у їх користування.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після державної реєстрації цього права і посвідчується державним актом. Рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки та заповнення державного акту на право приватної власності на землю здійснюють органи місцевого самоврядування або органи виконавчої влади в залежності від місця розташування земельної ділянки.

Згідно зі статтею 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено ст. 118 ЗК України.

Так, відповідно до частин першої та другої вказаної статті громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

       Верховний суд за наслідками розгляду справи ( постанова №6-92цс13 від 18.09.2013 року) щодо законності передачі земельної ділянки прийшов до наступного правового висновку, відповідно до якого особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципам міжнародного права , а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

       Суд погоджується з доводами представника відповідача по зустрічному позову про те, що представником позивача ні у заявленому позові ні при наданні пояснень жодним чином не наведено, які норми Законів України порушені відповідачем по зустрічному позову при оформленні права власності на земельну ділянку та яким чином з боку відповідача, суміжного землекористувача, порушені його права та інтереси, що підлягають захисту судом. ОСОБА_4  по часу першим зареєстрував право власності на земельну ділянку, яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_3 , що підтверджує ту обставину, що ОСОБА_3  не могла порушити його права як суміжного землевласника, оскільки землевпорядна організація, яка розробляла  ОСОБА_3  проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, при проведенні топографо-геодезичних робіт не змогла б зробити кадастровий план земельної ділянки в існуючих координатах, оскільки на той час в Державному земельному кадастрі вже була зареєстрована земельна ділянка ОСОБА_4 .  Крім цього, із кадастрового плану земельної ділянки ОСОБА_4 вбачається, що його земельна ділянка на момент оформлення права власності на земельну ділянку ОСОБА_3 із жодної сторони не межує із дорогою загального користування, відтак ОСОБА_3 не могла її привласнити, позаяк дороги загального користування там немає.

       За вищенаведених підстав суд приходить до висновку, що рішення рішення Ізківської сільської ради № 34 від 24 грудня 2018 року щодо затвердження проекту землеустрою та передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0217 га. для садівництва, кадастровий номер : 2122481600:01:009:0020 є законним та скасуванню не підлягає, ОСОБА_3 органом місцевого самоврядування Ізківською сільською радою правомірно передано у власність земельну ділянку площею 0,0217 га., кадастровий номер 2122481600:01:009:0020. За цих підстав державна реєстрація речового права на нерухоме майно на дану земельну ділянку скасуванню не підлягає.

       Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", (п. 27), передбачено, що, виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

       Отже, на позивача, поряд із обов`язком довести факт порушення свого суб`єктивного права відповідачем, також покладено обов`язок довести підставу позову, а саме: обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і з якими закон пов`язує настання певних правових наслідків, тобто можливість задоволення позову.

       Із цих положень випливає необхідність доведення для задоволення позову таких фактів: наявність обставин, з якими закон пов`язує настання певних правових наслідків для позивача (тобто доведення заявленої підстави позову) та факт порушення його суб`єктивного права відповідачем. Недоведеність цих фактів є підставою для відмови в позові за недоведеністю (необґрунтованістю) позовних вимог.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку про набуття права власності на земельну ділянку відповідачем по зустрічному позову ОСОБА_3 відповідно до закону, наведені обставини, як підстава зустрічного позову у судовому засіданні повністю спростовані, при цьому ОСОБА_4 не доведено порушення його законних прав та інтересів, тому вимоги зустрічного позову є безпідставними та не ґрунтуються на законі, що свідчить про відсутність підстав для задоволення зустрічної позовної заяви, при цьому представником позивача по первісному позову доведено порушення права власності відповідачем шляхом позбавлення її права власності частини земельної ділянки площею 6 кв.м, а тому його вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу (ст. 137 ЦПК України).

       Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з наступного.

       У відповідності до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, в зв`язку з задоволенням первісних позовних вимог з відповідача ОСОБА_4 слід стягнути на користь позивача ОСОБА_3 768,40 гривень судового збору та витрати на правову допомогу в сумі 3000 гривень.

Згідно вимог п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволення зустрічних позовних вимог, судові витрати за зустрічним позовом слід віднести за рахунок ОСОБА_4 як позивача.

       На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 82, 247, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

       позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області та Ізківська сільська рада Міжгірського району Закарпатської області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки – задовольнити.

       Зобов`язати ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту ним частину земельної ділянки площею 0,0006 га (6 кв.м.), яка належить ОСОБА_3 на праві власності, кадастровий номер земельної ділянки 2122481600:01:009:0020, шляхом знесення ним огорожі та вирубки засаджених дерев.

       Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 768,40 гривень судового збору та витрати на правову допомогу в сумі 3000 гривень.

       У задоволенні зустрічного позову  ОСОБА_4 до  ОСОБА_3 та Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Землемір» про скасування рішення органу місцевого самоврядування та реєстрації права власності на земельну ділянку - відмовити.

       Позивач за первісним позовом: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН № НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).

       Відповідач за первісним позовом: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ).

Треті особи за первісним позовом:

       Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (м.Ужгород пл.Народна, 4).

Ізківська сільська рада Міжгірського району Закарпатської області (с.Ізки, 163 Міжгірський район Закарпатської області).

       Третя особа за зустрічним позовом: ТзОВ «Землемір» (пл.Народна, 4/17 м.Іршава Закарпастька область).

       Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

       Повний текс рішення виготовлено 17.12.2020 року.

       Суддя: Павлюк С.С.