Справа № 2-А-365 /10р.

                                                       ПОСТАНОВА

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         30 квітня 2010 року. Баглійський районний суд м.Дніпродзержиньска Дніпропетровської області у складі:

                    судді:                                               Литвинчука В.П.

                    при секретарі:                                 Литвиненко Г.Ф.

                    розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпродзержинську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Баглійському районі м.Дніпродзержинська про визнання протиправною бездіяльність та стягнення недовиплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни,-

                                                      ВСТАНОВИВ:

            У січні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Баглійському районі м.Дніпродзержинська про визнання протиправною бездіяльність та стягнення недовиплаченого їй підвищення до пенсії, як дитині війни, з січня 2006 року по грудень 2008 року включно.

                   В обґрунтування пред’явлених  позовних вимог позивачка вказала, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1  року та відповідно до ст.1 Закону України від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитина війни». Згідно зі ст.6 вказаного Закону їй з 01 січня 2006 року повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком. Разом з тим, у 2006-2008 роках така допомога їй не виплачувалась. Вказана щомісячна допомога їй виплачується лише у розмірі 10 %  мінімальної пенсії. Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року положення, що призупиняли дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були визнані такими, що не відповідають вимогам Конституції України, тобто неконституційними. Розмір допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 %  мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлена у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає з 01 січня 2006 року – 350 гривень, з 01 квітня -359 гривень та з 01 жовтня 366 гривень. У 2007 році прожитковий мінімум для вказаних осіб складав: з 01 січня – 380 гривень,  з 01 квітня 406 гривень, з 01 жовтня – 411 гривень, а у 2008 році  відповідно прожитковий мінімум складав: з січня – 470 гривень, з квітня – 481 гривню, з липня 482  гривні та з жовтня 498 гривень.

                  Невиплачена їй щомісячна соціальна допомога з січня 2006 року по грудень 2008 року у загальній сумі складає 3.891 гривню 90 копійок.        

                  Відповідач в судове засідання не з’явився. Судом про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Однак суду про поважність причини неявки у судове засідання не повідомив. При таких обставинах суд вважає можливим слухати справу у відсутність відповідача.

                     Суд, вислухавши позивачку, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому  задоволенню.

                     Так, у судовому засіданні було встановлено, що позивачка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитина війни, що стверджується посвідченням № НОМЕР_1 від 03 травня 2006 року.

                     Відповідно до ст.6 вказаного Закону дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 %  мінімальної пенсії за віком.

                     При цьому, дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік була зупинена Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року та Кабінетом Міністрів України у 2006 році так і не було визначено порядку виплати надбавки до пенсії особам які мають статус «дитина війни». Тому суд вважає необхідним у задоволенні позовних вимог у цій частині позивачці відмовити.

                     Рішеннями Конституційного суду України від 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року були визнані неконституційними положення, що призупиняли дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 та 2008 роки. Дія ст.6 вказаного Закону була відновлена. Таким чином, відповідач зобов’язаний був зробити перерахунок пенсії позивачці, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

                     Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

                     Прожитковий мінімум, згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» для осіб, які втратили працездатність у 2007 році складає: з 01 січня – 380 гривень, з 01 квітня – 406 гривень, з 01 жовтня – 411 гривень. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у 2008 році  складав: з січня – 470 гривень, з квітня – 481 гривню, з липня – 482 гривні та з жовтня 498 гривень.

                     При таких обставинах відповідач був зобов’язаний підвищити позивачці пенсію, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року  по                31 грудня 2008 року включно.

                     При цьому, позивачкою суду не надані докази, що вона є інвалідом. Тому у задоволені пред’явлених позивачкою позовних вимог щодо стягнення недовиплаченого підвищення до пенсії як «дитині війни» з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року та з             01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року необхідно відмовити.  

                     При таких обставинах суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у здісненні перерахунку та виплати позивачці підвищення до пенсії як «дитині війни» в період з              09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року  є неправомірними тому, що відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії здійснюються територіальними органами Пенсійного Фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

                      При цьому, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, які своєчасно не одержані з вини органу, який виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Тому суд вважає, що позивачкою строк для звернення до суду з настоящим позовом не пропущений.

                      При таких обставинах суд, оцінюючи всі докази, зібрані по справі у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

                      Куруючись ст.3, ст.19 ч.2 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.,ст.2,6,8,9,69, 94,104,159,163 КАС України суд,-  

                                                          ПОСТАНОВИВ:

                      Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Баглійському районі м. Дніпродзержинська про визнання протиправною бездіяльність та стягнення недовиплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни – задовольнити частково.  

                  Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України у Баглійському районі м.Дніпродзержинська щодо нарахування та виплати ОСОБА_1  встановленого підвищення до пенсії, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по  31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

                  Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Баглійському районі            м. Дніпродзержинська перерахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

                  Стягнути з бюджету Баглійського району м.Дніпродзержинська на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 03 гривень 40 копійок.

         Заява про апеляційне оскарження постанови подається до Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

         Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                        Суддя:                                           Литвинчук В.П.