Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #90763723

Справа № 646/6513/20

№ провадження 1-кс/646/2355/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

               16.12.2020                                                        м.Харків


       Слідчий  суддя  Червонозаводського районного суду м. Харкова Проценко А.М., за участю секретаря судового засідання Мірзоєвої К.Р., скаржника ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Харківської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою від 23.10.2020 року,


В С Т А Н О В И В:


       04.11.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною скаргою, в якій просила зобов`язати Харківську обласну прокуратуру внести відповідні відомості за її заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

       Відповідно до протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді від 04.12.2020 вказана скарга надійшла в провадження слідчого судді Проценко А.М.

       В судовому засідання скаржник доводи викладені в скарзі підтримала, просила задовольнити.

       Представник Харківської обласної прокуратури повідомлений належним чином про день та час слухання справи, однак в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій проти задоволення скарги заперечував, оскільки підстави для внесення відомостей до ЄРДР за заявою від 23.10.2020 року відсутні.

       Слідчий суддя, заслухавши скаржника, вивчивши надані докази, приходить до наступного висновку.

       Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено статтею 303 КПК України.

       Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

       Відповідно до статті 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; вказана попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) КК України. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

       Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань. Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пунктів 4, 5 частини 5 статті 214 КПК України.

       Так, до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (пункти 4, 5 частини 5 статті 214 КПК України).

       Відповідно частини 1 статті 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

       Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення, а повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.

       Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.

       Зі змісту скарги ОСОБА_1 вбачається, що вона вказує на вчинення слідчим Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, при винесенні постанови про відмову у визнанні її потерпілою від 07.02.2020 року, оскільки при зазначенні ним в тексті процесуального документу про розгляд заяви від 17.01.2018 року було досліджено не її оригінал, оскільки такий в матеріалах кримінального провадження взагалі відсутній.

       В матеріалах справи міститься ухвала слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 01.02.2018 року про зобов`язання компетентних осіб прокуратури Харківської області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 17.01.2018 року.

       На підставі даної ухвали було внесено 08.02.2018 року відомості до ЄРДР за №42018220000000196, однак постановою від 07.02.2020 року відмовлено ОСОБА_1 у визнанні потерпілою в даному кримінальному провадженні.

       Дослідивши вказані обставини, слідчим суддею не встановлено підстав, які б вказували на подію кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

       Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).

       Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

       Також Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив: «...якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин...».

       Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України).                Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.

       Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

       Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.    

       В даному випадку у разі незгоди з прийнятими процесуальними рішеннями у рамках кримінального провадженя особі, яка має статус заявника, гарантоване нормамим КПК України право на оскарження процесуальних дій чи рішень у встановленому законом порядку саме в межах такого кримінального провадження.

       Таким чином, слідчий суддя вважає, що слід відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

       Керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя


УХВАЛИВ:


       У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Харківської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою від 23.10.2020 року – відмовити.

       Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

       Повний текст ухвали проголошено 17.12.2020 року.




       Слідчий суддя                                                                А.М. Проценко





  • Номер: 11-сс/818/2262/20
  • Опис: а/с Демидової С.В. на ухв. с/с від 16.12.2020 р. про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність прокуратури
  • Тип справи: кримінальне провадження з перегляду ухвал слідчих суддів апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 646/6513/20
  • Суд: Харківський апеляційний суд
  • Суддя: Проценко А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 21.12.2020
  • Дата етапу: 21.12.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація