У Х В А Л А

18 грудня 2020 р.                                                                         м. Кремінна

Справа № 414/2604/20

Провадження № 6/414/126/2020

Кремінський районний суд Луганської області в складі:

       головуючого судді:                                Ковальова В.М.

       за участю секретаря:                                Олєйнікової І.В.

розглянувши у відкритому в судовому засіданні в м. Кремінна подання головного державного виконавця Кремінського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бабіної Світлани Іванівни про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України,-

В С Т А Н О В И В:

       Головний державний виконавець Кремінського РВДВС Бабіна С.І. 17 грудня 2020 року звернулася до суду із поданням, в якому вказала, що на виконанні у Кремінському РВДВС знаходиться виконавче провадження №59268814 по виконанню вимоги Ф-2599-51У від 11 лютого 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДФС у Луганській області заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 18 276 грн. 72 коп. На час звернення з поданням боржник рішення не виконала, декларацію про доходи не надала, до РВДВС не з`являється, ухиляється від виконання зобов`язання. Тому просить обмежити виїзд ОСОБА_1 за межі України до виконання зобов`язань за виконавчим документом.

Головний державний виконавець Кремінського РВДВС Бабіна С.І. у судове засідання не з`явилася, у заяві на ім`я суду просить розглянути справу за її відсутністю, подання підтримала.

       Вивчивши додані до подання матеріали, суд вважає за необхідне в задоволені подання відмовити за наступних підстав.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла 16-ти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

       Відповідно до п. 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну» від 21 січня 1994 року зі змінами, громадянин України, який має паспорт, може бути обмежений у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов`язань.

       Згідно положень п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року зі змінами, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Питання щодо обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України порушується за наявності доказів ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням.

Правові позиції Верховного Суду України щодо судової практики про вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01 лютого 2013 року визначають, що на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження, у зв`язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, зокрема, щодо утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Тобто, ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання.

Це є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

       Докази, які надані до справи, свідчать про наступне.

Кремінським РВДВС 04 червня 2019 року відкрито виконавче провадження №59268814 по виконанню вимоги Ф-2599-51У від 11 лютого 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДФС у Луганській області заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 18 276 грн. 72 коп. (а.с. 4, 5). Копія постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику направлена, але повернута на адресу Кремінського РВДВС «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 6).

На адресу боржника 11 червня 2019 року та 12 червня 2020 року державним виконавцем було направлено виклики, але відомостей про їх отримання ОСОБА_1 до подання не додано.

Згідно довідки УДМС в Луганській області від 03 липня 2020 року (а.с. 13), акту державного виконавця від 20 жовтня 2020 року (а.с. 12) ОСОБА_1 за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 не проживає, його місцезнаходження невідоме.

Державним виконавцем накладено арешт на рухоме, нерухоме майно та кошти боржника.

Зважаючи на те, що стадія виконання рішення суду є невід`ємною частиною судового розгляду, при вирішенні питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України суд виходить із загальних принципів обов`язковості доказування і подання доказів встановлених ст. 81 ЦПК України.

Обов`язок щодо підтвердження вказаних у поданні обставин належними доказами покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Проте державним виконавцем до подання не додано жодного доказу на підтвердження факту обізнання ОСОБА_1 про наявність виконавчого провадження та її ухилення від виконання зобов`язань за виконавчим документом і у судовому засіданні не встановлено. Відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, не може свідчити про ухилення від виконання зобов`язання.

Тому в задоволенні подання необхідно відмовити.

       Керуючись ст. 81, 153, 441 ЦПК України, ст. 313 ЦК України, п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, п. 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну» суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання головного державного виконавця Кремінського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бабіної Світлани Іванівни про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання нею зобов`язань за виконавчим документом відмовити за необґрунтованістю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

               Суддя                 В.М. Ковальов