Єдиний унікальний номер: 379/1364/20

Провадження № 3/379/641/20

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2020 року м.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області  Музиченко Ольга

Олегівна, розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Таращанського відділення Миронівського відділу ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,  зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, паспорт серія НОМЕР_1 ,  виданий 11.10.1996 Подільським РУГУ МВС України в м.Києві,  РНОКПП НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И ЛА

18.12.2020 Таращанським відділенням Миронівського відділу ГУ НП в Київській області було направлено до Таращанського районного суду Київської області матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до  протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2020 справу передано для розгляду судді Таращанського районного суду Київської області   ОСОБА_2 ..

З протоколу про адміністративне правопорушення серія АПР18 №634980 від 18.09.2020, складеного  поліцейським СРПП №3 Таращанського ВП капітаном поліції Ходатенко Я.К. на ОСОБА_1 , вбачається, що 18.09.2020 близько 15-20 год. у с.Плоске ОСОБА_1 вчинив насильство в сім`ї, а саме застосовував фізичне насильство відносно своєї матері ОСОБА_3 , що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, внаслідок чого могла бути завдана фізичному та психологічному здоров`ю ОСОБА_3 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Перевіривши надані матеріали у порядку, передбаченому ст.278 КУпАП, суддя приходить до висновку про необхідність повернення матеріалів адміністративної  справи на доопрацювання з наступних підстав.

Стаття 7 КУпАП визначає, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Поняття всебічності і повноти даних, як і достатності даних, які свідчать про наявність у діянні особи ознак корупційного правопорушення, є оціночною категорією, але за будь-яких обставин це мають бути дані, які однозначно свідчать про те, що корупційне правопорушення мало місце і його вчинено певною особою, яка є суб`єктом корупційного правопорушення, і що це правопорушення вчинено умисно, або наявні інші, передбачені Законом ознаки корупційного правопорушення, мета незаконного одержання матеріальних благ чи інших вигод тощо

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, а також іншими документами.

Відповідно до положень ст. 255 КУпАП обов`язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб. Однак, у даному випадку матеріали оформленні неналежно.

Так, з фабули порушення вбачається, що ОСОБА_1 вчинив насильство в сім`ї та його дії кваліфіковано за частиною 2 ст.173-2 КУпАП за ознакою повторності. Водночас, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про повторність порушення та не наведено обґрунтування такої повторності.

Крім того, статтею 251 КУпАП визначено, що суду повинні бути надані докази, які підтверджують факт скоєння особою адміністративного правопорушення.

Суд констатує, що вказані вимоги закону при складанні протоколу не дотримані,  суду не надані докази скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні.

Диспозиція ч.2 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вказане адміністративне правопорушення у разі вчинення домашнього насильства особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист право людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) для кримінального провадження і на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Згідно усталеної практики ЄСПЛ адміністративне розслідування може тягнути за собою «кримінальне обвинувачення» з урахуванням автономного тлумачення цього питання (справа «Саундерс проти Сполученого Королівства», п.67).  

В силу серйозності санкції, адміністративне провадження слід вважати «кримінальним» для цілей Конвенції та протоколів до неї, а тому воно повинно залучати весь спектр гарантій статті 6 Конвенції та, відповідно, статті 2 Протоколу № 7 (справа «Михайлова проти України», п.46).

Частина 2 стаття 6 Конвенції визначає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

А згідно ч.2 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

В матеріалах справи міститься довідка Таращанського відділення Миронівського відділу ГУ НП в Київській області без дати і номера з якої вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за насильство в сім`ї.

Водночас, суду не надано належного доказу на підтвердження притягнення  ОСОБА_1   до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.17302 КУпАП в порядку, встановленому  законом, яким   може бути виключно рішення (постанова) суду, що набрало законної сили.

Отже, кваліфікація дій ОСОБА_1    за ч.2 ст. 173-2 КУпАП є невірною.

Аналізуючи положення Кодексу України про адміністративне правопорушення (КУпАП), слід визначити, що він є кодексом, який містить норми матеріального права і одночасно з цим є процесуальним кодексом.

Разом з цим, КУпАП, як процесуальний кодекс, не передбачає для суду можливість перекваліфікувати дії правопорушника з більш тяжкого адміністративного правопорушення на менш тяжкий, і навпаки.

Так, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Суд наголошує, що у разі самостійного визначення кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинуваченого, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 у випадках складення протоколу без додержання вимог статті 256 КУпАП суддя зобов`язаний своєю постановою повернути прокол відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (п.24).

Аналогічне роз`яснення міститься у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014  № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», в п.12 якої вказано, що норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.

Урахувавши вимоги ст. 62 Конституції України, у якій чітко зазначено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, повинна бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях, а також ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП підлягають поверненню до Таращанського відділення Миронівського відділу ГУ НП в Київській області для усунення виявлених порушень.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 62, 129 Конституції України, ст.ст. 7, 173-2, 221, 245, 251, 252,  254, 256, 278, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА

Повернути до Таращанського відділення Миронівського відділу ГУ НП в Київській області матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП,  для належного оформлення.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає і вступає в силу з моменту її винесення.

Суддя Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко