Справа № 22ц-3324/2010 Головуючий у І інстанції Костюков Д. Г.
Категорія 27 Доповідач Барков В. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Маширо О. П.,
суддів Баркова В. М.,
Хейло Я. В.,
при секретарі Хачатрян А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 28 грудня 2009 року в справі за позовом акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та за зустрічними позовами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання кредитних договорів, договорів поруки та іпотеки недійсними, стягнення збитків припинення нарахування відсотків та штрафних санкцій, зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
В липні 2009 року позивач акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі – АКБ «Укрсоцбанк») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що АКБ «Укрсоцбанк» 11 червня 2008 року на підставі письмового договору № В 363і/2008 надав ОСОБА_4 кредит на споживчі цілі в сумі 33 350 доларів США зі сплатою 13,5% річних строком до 10 червня 2015 року. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором цього ж дня між його сторонами та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № ІІІ 363і/2008 за умовами якого ОСОБА_4 та ОСОБА_2 передали банку в іпотеку нежитлове приміщення загальною площею 1 189,1 м2 розташоване в АДРЕСА_1. Поручителем виконання ОСОБА_4 зобов’язань за кредитним договором виступила ОСОБА_2 на підставі договору поруки № ІІ 363і/2008 від 11 червня 2008 року. Оскільки відповідачі перестали виконувати зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, виникла заборгованість, яка станом на 24 червня 2009 року складає: сума неповерненого кредиту 24 555,79 доларів США (186 896,57 грн.), заборгованість по сплаті процентів в сумі 1 915,36 доларів США (14 578 грн.) яку позивач просив стягнути на свою користь разом із пенею за порушення умов кредитного договору в сумі 95,96 доларів США (730,36 грн.) та штрафом в сумі 3 852,43 доларів США (29 321,23 грн.), а разом 231 526,16 грн. та судові витрати в сумі 1 950 грн.
В серпні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом посилаючись на те, що при укладенні договору позивач письмово не ознайомив його з умовами кредитування, не попередив про валютні ризики. Вважав, що банк ввів його в оману, тому просив визнати кредитний договір № В 363і/2008 від 11 червня 2008 року недійсним та повернути сторони в первісний стан та стягнути завдані збитки в подвійному розмірі в сумі 198 714 грн. 39 коп. в зв’язку із зміною курсу долара США.
В листопаді 2009 року ОСОБА_4 уточнив свої вимоги та просив визнати кредитний договір № В 363і/2008 від 11 червня 2008 року недійсним, визнати недійсним іпотечний договір № ІІІ 363і/2008 від 11 червня 2008 року, зобов’язати Першу Краматорську нотаріальну контору зняти заборону відчуження, накладену в зв’язку з посвідченням договору іпотеки, визнати недійсним договір поруки № ІІ 362і/2008 від 11 червня 2008 року, стягнути збитки в сумі 198 714 грн. 39 коп. та припинити нарахування відсотків та штрафних санкцій за кредитним договором.
В липні 2009 року АКБ «Укрсоцбанк» звернувся також до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що АКБ «Укрсоцбанк» 11 червня 2008 року на підставі письмового договору № В 362і/2008 надав ОСОБА_3 кредит на споживчі цілі в сумі 226 650 доларів США зі сплатою 13,5% річних строком до 10 червня 2015 року. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором цього ж дня між банком та ОСОБА_4 і ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № ІІІ 362і/2008 за умовами якого ОСОБА_4 та ОСОБА_2 передали банку в іпотеку нежитлове приміщення загальною площею 1 189,1 м2 розташоване в АДРЕСА_1. Поручителем виконання ОСОБА_3 зобов’язань за кредитним договором виступили ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на підставі договорів поруки № ІІ 362і/2008 та № ІІ 362і-1/2008 від 11 червня 2008 року відповідно. Оскільки відповідачі перестали виконувати зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, виникла заборгованість, яка станом на 24 червня 2009 року складає: сума неповерненого кредиту 250 891,42 доларів США (1 909 559,69 грн.), заборгованість по сплаті процентів в сумі 20 995,20 доларів США (159 796,57 грн.) яку позивач просив стягнути на свою користь разом із пенею за порушення умов кредитного договору в сумі 2 642,06 доларів США (20 108,99 грн.) та штрафом в сумі 47 305,24 доларів США (360 044,92 грн.), а разом 2 449 510,15 грн. та судові витрати в сумі 1 950 грн.
В серпні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом посилаючись на те, що при укладенні договору позивач письмово не ознайомив її з умовами кредитування, не попередив про валютні ризики. Вважала, що банк ввів її в оману, тому просила визнати кредитний договір № В 362і/2008 від 11 червня 2008 року недійсним та повернути сторони в первісний стан та стягнути завдані збитки в подвійному розмірі в сумі 1 640 966 грн. 34 коп. в зв’язку із зміною курсу долара США.
В листопаді 2009 року ОСОБА_3 уточнила свої вимоги та просила визнати кредитний договір № В 362і/2008 від 11 червня 2008 року недійсним, визнати недійсними договори поруки № ІІІ 362і/2008 та № ІІ 362і-1/2008 від 11 червня 2008 року, стягнути збитки в сумі 1 640 966 грн. 34 коп. та припинити нарахування відсотків та штрафних санкцій за кредитним договором.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 21 вересня 2009 року вказані позовні вимоги об’єднані в одне провадження.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 28 грудня 2009 року позов АКБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволено повністю.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь АКБ «Укрсоцбанк» заборгованість станом на 24 червня 2009 року за кредитним договором № В 363і/2008 від 11 червня 2008 року в сумі 231 526 грн. 16 коп. та судові витрати в сумі 1 950 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь АКБ «Укрсоцбанк» заборгованість станом на 24 червня 2009 року за кредитним договором № В 362і/2008 від 11 червня 2008 року в сумі 2 449 510 грн. 15 коп. та судові витрати в сумі 1 950 грн.
В задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
ОСОБА_2 та представник акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому апеляційний суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без їх участі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які просили скаргу задовольнити, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно із ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно перевірив доводи позивача, правильно застосував норми матеріального права і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що між сторонами були укладені кредитні договори та договори поруки і оскільки відповідачі свої зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним не виконують, сума кредиту підлягає стягненню з відповідачів солідарно, а підстави для визнання цих договорів недійсними відсутні.
Цей висновок суду є обґрунтованим і підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
В рішенні суду ці докази наведені і відповідно до вимог ст. 62 ЦПК України їм надана належна правова оцінка.
Зі справи вбачається, що АКБ «Укрсоцбанк» 11 червня 2008 року на підставі письмового договору № В 363і/2008 надав ОСОБА_4 кредит на споживчі цілі в сумі 33 350 доларів США зі сплатою 13,5% річних строком до 10 червня 2015 року. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором цього ж дня між його сторонами та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № ІІІ 363і/2008 за умовами якого ОСОБА_4 та ОСОБА_2 передали банку в іпотеку нежитлове приміщення загальною площею 1 189,1 м2 розташоване в АДРЕСА_1. Поручителем виконання ОСОБА_4 зобов’язань за кредитним договором виступила ОСОБА_2 на підставі договору поруки № ІІ 363і/2008 від 11 червня 2008 року.
11 червня 2008 року АКБ «Укрсоцбанк» на підставі письмового договору № В 362і/2008 надав ОСОБА_3 кредит на споживчі цілі в сумі 226 650 доларів США зі сплатою 13,5% річних строком до 10 червня 2015 року. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором цього ж дня між банком та ОСОБА_4 і ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № ІІІ 362і/2008 за умовами якого ОСОБА_4 та ОСОБА_2 передали банку в іпотеку нежитлове приміщення загальною площею 1 189,1 м2 розташоване в АДРЕСА_1. Поручителем виконання ОСОБА_3 зобов’язань за кредитним договором виступили ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на підставі договорів поруки № ІІ 362і/2008 та № ІІ 362і-1/2008 від 11 червня 2008 року відповідно.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду не заперечували, що отримали від позивача грошові кошти в сумі, визначеній кредитними договорами, та пояснили, що з грудня 2008 року припинили погашати кредит і проценти за користування ним.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з умов договорів про надання відновлювальної кредитної лінії №№ В 363і/2008, В 362і/2008 від 11 червня 2008 року у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов’язків, визначених п.п. 3.3.7, 3.3.8 договорів, протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та Позичальник зобов’язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
Таким чином, за умовами укладених договорів в зв’язку з несплатою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 процентів та непогашенням кредиту, строк користування ним сплив 15 березня 2009 року і тому шестимісячний строк пред’явлення кредитором вимоги до поручителя має обчислюватися починаючи з цієї дати.
Оскільки позивач звернувся до суду в межах вказаного шестимісячного строку, доводи скарги про припинення поруки є безпідставними, такими, що суперечать закону.
Також не можуть бути прийняті до уваги суду посилання апелянтів на положення Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки між сторонами виникли договірні відносини, які Законом України «Про захист прав споживачів» не регулюються.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 20 своєї Постанови від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
Доказів наявності умислу у винних діях посадових осіб позивача, яки намагалися запевнити ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про такі властивості й наслідки договорів про надання відновлювальної кредитної лінії, які насправді наступити не могли, суду не надано.
Не надано таких доказів і апеляційному суду.
Посилання апелянтів на порушення позивачем Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного Банку України від 10 травня 2007 року № 168 як на підставу недійсності правочинів, укладених під впливом обману, є безпідставними.
Також є безпідставними доводи апеляційної скарги про недійсність правочинів, укладених в іноземній валюті, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України сторонам надано право визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
З урахуванням зазначеного та вимог закону апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення відповідає встановленим обставинам справи положенням ст. 15, 60, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 543, 553, 554, 559, 1054, 1055 ЦК України і підстав для його скасування чи зміни не має.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-135 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 28 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді