Справа № 680/1050/20

№3/680/458/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" грудня 2020 р.                                 смт Нова Ушиця

Суддя Новоушицького районного суду Хмельницької області Олійник А.О.,  розглянувши матеріали, які надійшли від Новоушицького ВП ДВП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої в с. Золотогірка, Мурованокуриловецького району Вінницької області, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Мурованокуриловецьким РС УДМС у Вінницькій області, РНОКПП – НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, 

установив:

05 листопада 2020 року близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_1 в будинку за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинила домашнє насильство в сім`ї психологічного характеру відносно бабусі ОСОБА_2 , що полягало у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, погрозою фізичної розправи та намаганням вигнати із будинку, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, чим порушила пп.14 п.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнала, пояснивши, що, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, дійсно 05 листопада 2020 року за місцем свого проживання вчинила насильство психологічного характеру відносно своєї бабусі ОСОБА_2 , зокрема, висловлювалась щодо неї нецензурною лайкою, намагалась вигнати із будинку. Окрім того зазначила, що конфлікти із бабусею виникають досить часто.

Всебічно та об`єктивно дослідивши обставини справи, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, повністю доведена у судовому засіданні наступними доказами:

-        даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 477218 від 05 листопада 2020 року, яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення та який відповідає вимогам статті 256 КУпАП, є належним та допустимим доказом (арк. спр. 1);

-поясненнями ОСОБА_1 , яка вину у вчиненому правопорушенні визнала повністю, підтвердила обставини, викладені у протоколі;

-письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_2 від 05 листопада 2020 року (арк. спр.5, 7);

- протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (арк. спр.4).

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, правопорушенням є вчинення домашнього насильства, за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу. Тобто, вчинення насильства в сім`ї характеризується наміром, коли особа усвідомлює протиправність своїх дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, передбачає порушення охоронюваних законом прав потерпілого, наслідком чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, бажає цього або свідомо допускає настання таких наслідків.

З пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, письмових пояснень потерпілої суддя встановив, що ОСОБА_1 , діяла умисно з наміром вплинути на психіку своєї бабусі, яка є особою похилого віку шляхом словесних образ (погроз), намаганням вигнати її із будинку в якому остання проживає, чим спричила емоційна невпевненість потерпілої, нездатність захистити себе, що могло завдати шкоду психічному здоров`ю потерпілої, тим самим порушивши її права і свободи.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме – вчинення домашнього насильства тобто умисних дій психологічного характеру, внаслідок чого могла була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої особи.

При накладенні адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, яка негативно характеризується, визнання нею вини, як обставину, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, з метою виховання правопорушника в дусі поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за доцільне та необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі.

Крім того, виходячи з вимог ст. 40-1 КУпАП та відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 420 гривень 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173-2, 276-280, 283-285, 294 КУпАП, суддя, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 – 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп. судового збору у дохід держави – отримувач коштів: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Хмельницького апеляційного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області.

Суддя                А. О. Олійник