Справа № 22-3773/2010р. Головуючий в 1 інстанції Чапланова О.М.
Категорія 57 Доповідач Хейло Я.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Новікової Г.В.
суддів Хейло Я.В.,Стратіло В.І.
при секретарі Шатун Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради на постанову Торезького міського суду від 2 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недотриманих сум,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій протиправними, стягнення з відповідача недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік в розмірі 3106 грн.
Постановою Торезького міського суду від 2 лютого 2010 року позовні вимоги були задоволено. Суд першої інстанції визнав дії відповідача щодо відмови в виплаті суми разової грошової допомоги неправомірними, стягнув з відповідача на користь позивача недоотриману суму щорічної грошової допомоги до 5 Травня за 2009 рік у розмірі 3106 грн. та зобов’язав відповідача здійснити виплату вказаної суми на користь позивача.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки вважає, що постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Сторони у судове засідання не з'явилися. Про день, час та місце судового розгляду повідомлені у встановленому законом порядку.
Апеляційний суд, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), далі по тексту - Закон № 3551-ХІІ, визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 3551-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Розділом 3 цього Закону визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту.
Пунктом 2 частини 2 статті 7 вищевказаного закону передбачено, що до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.
Позивач має статус інваліда війни 3 групи , що підтверджується посвідченням. (а.с.10)
Згідно ст. ст. 9, 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі семі мінімальних пенсій за віком, але ця допомога позивачеві у повному обсязі відповідачем виплачена не була.
Пунктом 2 рішення Конституційного Суду України №10 - рп/2008р. від 22.05.2008р. у справі №1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", у тому числі і положення пунктів 20-22 розділу II, яким зупинено на 2008р. дію ч.5 ст.ст.12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги.
Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік" зміни до ч.5 ст.ст.12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги не вносились, то б то на спірний період Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є діючим і слід керуватися тільки цим спеціальним законом.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 9 липня 2003 року, що набрав чинності з 1 січня 2004 року (в редакції яка була дійсна на час здійснення виплати), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік" сума прожиткового мінімуму на 2009 рік на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 498грн. з 01.01.2009 року.
Враховуючи зазначене, виплата щорічної разової допомоги до 5 травня за 2009 рік, здійснена відповідачем у розмірі 70 грн., визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року № 211 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", є такою, що порушує норму спеціального Закону.
Крім того відповідно до вимог ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до статті 17 цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Колегія суддів не приймає посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Відповідно до ч.1. ст.303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1,308,314,315 ЦПК України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов'язаних із соціальними виплатами" апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради відхилити. Постанову Торезького міського суду від 2 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного суду України протягом двох місяців після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий Судді