Справа № 134/1873/20

1-в/134/230/2020

УХВАЛА

Іменем України

21 грудня 2020 року 

Крижопільський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді: ОСОБА_1 

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2  

прокурора ОСОБА_3 

засудженого ОСОБА_4 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль Вінницької області клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси та жителя до засудження АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, на утриманні має малолітню дитину, до засудження не працюючого, раніше судимого,

 

 ВСТАНОВИВ:

 

07 грудня 2020 року до Крижопільського районного суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

 В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 своє клопотання підтримав та просив звільнити його умовно-достроково, оскільки вважає, що довів своє виправлення працею так як працював, коли відбував покарання в ДУ «Кропивницька ВК (№6)» та отримав одне заохочення, в подальшому працевлаштуватися не мав змоги, оскільки були переведення з однієї установи в іншу

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання оскільки вважає, що застосування до засудженого умовно - дострокового звільнення є передчасним, засуджений не довів своє виправлення працею, має тільки одне заохочення.

Розглянувши матеріали клопотання, особову справу засудженого, заслухавши думку засудженого ОСОБА_4 , прокурора, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, при цьому фактично відбув необхідну частину призначеного судом покарання.

Отже законодавцем визначено, що застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є не обов`язком, а правом і таке звільнення може бути застосовано за певних умов (підстав).

Порядок дострокового звільнення від відбування покарання, виписаний в ч. 3 ст. 154 КВК України, де також визначене право засудженого на умовно-дострокове звільнення і таке звільнення може бути застосоване при дотриманні умов, вказаних у ст. 81 КК України.

Виходячи зі змісту ст. 81 КК України, однією з найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є виправлення засудженого, що відбуває покарання у виді позбавлення волі, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманню вимог режиму, участі в самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації установ виконання покарань, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Пунктами 2, 17, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. 

Як вбачається з матеріалів справи, початок строку відбування покарання ОСОБА_4 є 11.12.2018 року.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів особової справи та характеристики вбачається, що станом на 21 грудня 2020 року засуджений ОСОБА_4 відбув 3 роки 1 місяць 11 днів призначеного судом покарання, що становить 2/3 частини призначеного строку покарання. Засуджений намагається дотримуватись вимог, які визначають порядок і умови відбування покарання, порушень режиму утримання не допускає, заходи заохочення не застосовувались. Намагається підтримувати належний санітарний стан житлового приміщення, має охайний зовнішній вигляд. До майна установи ставиться відповідно, здійснює за ними належний догляд, використовує їх за призначенням. Вимог пожежної безпеки не порушує. Законні вимоги персоналу установи виконує, але під постійним контролем зі сторони працівників установи. В взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний на критику реагує пасивно, товариські відносини підтримує із засудженими різної спрямованості. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Фізкультура і спорт» та «Підготовка до звільнення». Підтримує стосунки з рідними шляхом телефонних розмов. Вину в скоєному злочині визнає, розкаюється в скоєному діянні. На профілактичному обліку установи не перебуває. Заборгованості за виконавчими листами не має. З 25.11.2020 року і по теперішній час відбуває покарання в державній установі «Крижопільський ВЦ (№113)». По прибутті в установу, до виробничого процесу не залучався. 

Рішенням комісії державної установи «Кропивницька (ВК №6)» - протокол № 18 від 27.08.2020 року відмовлено в застосуванні умовно-дострокового звільнення, як такому, що не довів свого виправлення.

На сьогодні ОСОБА_4 засуджений 11.12.2018 року Київським районним судом м. Одеси за ст. 128, 186 ч.2, 70 КК України до 4 років позбавлення волі.

Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Кіровоград від 31.08.2020 року невідбута частина покарання замінена на більш м`яке обмеження волі.

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 30.10.2020 зараховано в строк відбування покарання час слідування під вартою до виправного центру з 31.08.2020 по 02.10.2020 включно, з розрахунку один день позбавлення волі за два дні обмеження волі.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше неодноразово був засуджений за вчинення умисних корисливих злочинів, після чого належних висновків не зробив та знову вчинив тяжкий злочин.

В ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)» ОСОБА_4 перебуває не значний час і в повній мірі охарактеризувати даного засудженого неможливо, подяк та заохочень не має, застосування до засудженого ОСОБА_4 умовно-дострокове звільнення є передчасним, оскільки засуджений ще не довів своє виправлення. Усі характеризуючи дані, які наведені в характеристиці є обов`язками засуджених, які викладені в КВК України, як порядок і умови відбування покарання, які засудженні зобов`язані неухильно дотримуватись і виконувати. Даних про його зразкову поведінку в період відбування покарання, які б засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, судом не встановлено. Суд находить вищевказані обставини свідчать про те, що засуджений ОСОБА_4 своєю поведінкою не довів виправлення та перевиховання, а також з урахуванням того, що згідно ст. 81 КК України застосування умовно-дострокового звільнення є правом, а не обов`язком суду, враховуючи відсутність однієї з підстав, передбачених ст. 81 КК України, для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання, суд дійшов висновку у задоволенні клопотання відмовити.

Керуючись ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, ст. ст.537, 539 КПК України, суд

 

 ПОСТАНОВИВ :

 

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за вироком Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2018 року  відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а особою, яка утримується під вартою протягом того ж строку з дня отримання копії ухвали.

 

 

Суддя: