Справа № 2-319/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2010 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого        Денисової Т.С.

з участю секретаря           Тимківа Б.В.

         позивачів           ОСОБА_1, ОСОБА_2

         відповідачки        ОСОБА_3

представника відповідача     ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом,

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом, посилаючись на те, що відповідачка не проживає в житловому будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1, та належить їм, з січня 2005 року без поважних причин.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав і пояснив, що відповідачка була зареєстрована у житловому будинку АДРЕСА_1 з 1994 року з часу їх одруження. Будинок на той час належав його матері ОСОБА_5, яка на даний час вже померла. В грудні 2004 року він розірвав шлюб із відповідачкою, а 8 січня 2005 року остання без будь-яких пояснень залишила житло та перейшла жити до будинку своїх батьків, що у с.Вільхівці. Дітей відповідачка залишала на його утриманні. З того часу, з 2005 року, відповідачка постійно виїжджає за межі села, в селі з»являється лише на деякі релігійні свята. Приїжджаючи, цікавиться дітьми і не більше. Жодного разу відповідачка не ставила питання про її повернення для проживання у житловий будинок АДРЕСА_1, який з 2008 року на праві приватної власності належить йому та сестрі ОСОБА_2 З 2005 року відповідачка не вчиняла жодних дій, направлених на утримання житла, не вносила ніяких платежів, не приймала участі в  ремонті та догляді за будинком, однак знятися з реєстрації добровільно не бажає. Даний факт позбавляє його можливості оформити відповідні документи по утриманню житла. Сільською радою при видачі довідок про склад сім»ї зазначають відповідачку як його дружину і члена сім»ї.

Позивачка ОСОБА_2 позов свій підтримала та пояснила, що житловий будинок АДРЕСА_1 з 2008 року належить їй – 2\3 частини та брату ОСОБА_6 – 1\3 частина. З її згоди брат з дітьми користується її власністю. Відповідачка, шлюб з якою брат розірвав в 2004 році, 8 січня 2005 року залишила сім»ю і більше до будинку не поверталася. Діти проживали з батьком, вона доглядала двох дівчат замість їх матері, яка постійно перебувала за межами села. Якщо приїжджала на день чи два, проживала в будинку своєї матері. Два роки назад відповідачка забрала з собою старшу дочку ОСОБА_7, яка навчалася в 7-му класі, нікого не повідомивши про свій намір. Дитину віддала на навчання в інтернат у с.Яблунів, а сама живе і працює в м.Києві. Жодного разу з 2005 року відповідачка не виявляла бажання повернутися до сім»ї, проживати у спірному будинку з дітьми та ОСОБА_1 Позивач ОСОБА_1 бажає впорядкувати документацію щодо житла та складу своєї сім»ї, а тому просить визнати відповідачку такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, що належить їй на праві приватної власності.  

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що після розірвання шлюбу позивач ОСОБА_1 у суперечці заподіяв їй тілесні ушкодження, з якими вона перебувала на лікуванні, а згодом вигнав її з будинку, в якому вона проживала з часу їх одруження. Відразу повертатися в будинок боялася, проживала у будинку своїх батьків у с.Вільхівці. Не маючи засобів на існування, стала їздити на роботу як за межі області так і України, на даний час працює у м.Києві. Згодом неодноразово приходила до позивача, телефонувала йому, хотіла жити в будинку з дітьми, однак останній її виганяв. Була в позивача кілька разів зі своїми братами, позивач не допускав їх навіть на поріг будинку. Вважає, що свого права на проживання в будинку не втратила, а окрім того, має право на частку у власності на будинок, оскільки разом із позивачем його будувала під час шлюбу.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі надані сторонами в повному обсязі, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного..

Житловий будинок АДРЕСА_1 Борщівського району належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_6 – 1\3 його частка, та позивачці ОСОБА_2 – 2\3 частки (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18877970 від 20 травня 2008 року, Р № 23314323, номер запису 69 в книзі 7).

Відповідачка ОСОБА_3 значиться зареєстрованою у господарстві, особовий рахунок якого у с.Вільхівці № 295 і головою двору якого була ОСОБА_5, мати позивачів, починаючи з 1994 року (копії погосподарських книг с.Вільхівці Борщівського району).

Шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_3 розірваний, актовий запис № 30 здійснений відділом РАЦС Борівського РУЮ 07.02.2005 року.

З довідки, виданої приватним підприємством «Курськ, відповідачка працює в кафе «Шалені млинці» ПП «Курськ», що знаходиться у м.Київ вул..Червонопартизанська,1\3.    

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що, проживає із позивачем ОСОБА_1 в сусідстві. Їй відомо, що саме на Різдво 2005 року відповідачка ОСОБА_3 залишила житловий будинок, в якому проживала із сім»єю, без будь-яких пояснень. З того часу вона не бачила і не чула, щоб відповідачка приходила до господарства позивача ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що проживає у с.Вільхівці в сусідстві із позивачем ОСОБА_1 та його сім»єю. Відповідачки ОСОБА_3, яка була в шлюбі із позивачем, не бачив ні в господарстві позивача, ні на їх вулиці більше кількох років.

Свідок ОСОБА_10, дочка позивача ОСОБА_1 та відповілачки ОСОБА_3, пояснила, що на прохання матері навесні 2008 року залишила сім»ю батька і з того часу проживала разом із матір»ю в м.Києві, а на час навчання в школі-інтернаті с.Яблунів Гусятинського району. Приїзджаючи до с.Вільхівці і вона і мати жили у будинку батьків матері, до будинку батька не навідувалися і бажання йти в будинок батька жити в матері не виникало.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що приходив із сестрою – відповідачкою ОСОБА_3 двічі до господарства позивача кілька років назад, оскільки остання боялася сама йди туди. Відповідачка мала намір залишатися там жити.

Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

В судовому засіданні встановлено, що в 2005 році  відповідачка вибула з будинку АДРЕСА_1 і у жилому приміщенні не мешкала. Лише два з половиною роки тому назад відповідачка не змогла потрапити до будинку, оскільки позивач не допустив її до будинку.

Відповідачка не надала суду доказів на підтвердження того, що з 2007 року до звернення позивача із позовом до суду вона не проживала у будинку внаслідок неправомірних дій позивача та зверталася до компетентних органів із метою усунення перешкод у користуванні житловим будинком.

Отже, відповідачка втратила інтерес до спірного будинку як до місця свого проживання і понад шість місяців без поважних причин була відсутньою у житловому будинку АДРЕСА_1.

    За таких обставин, з огляду на вищенаведені факти, суд вважає, що відповідачку ОСОБА_3 слід визнати такою, що втратила право на користування жилим приміщенням у житловому будинку, який належить позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

На підставі ст.ст.71, 72 Житлового Кодексу України та, керуючись ст.ст.10,11,60,212 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування жилим приміщенням у житловому будинку, який належить ОСОБА_1, ОСОБА_2 і знаходиться за адресою АДРЕСА_1, внаслідок відсутності в місці постійного проживання понад шість місяців без поважних причин.  

Судові витрати по справі покласти на сторони в межах, в яких вони їх понесли.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути поданою протягом десяти днів з дня його проголошення через Борщівський районний суд до Апеляційного суду Тернопільської області та апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в такому ж порядку.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно

Суддя Борщівського районного суду                   Денисова Т.С.