2-2754/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

14 квітня 2010 року                                         м.Донецьк

Еудьоннівський районний суд М.Донецька

у складі: головуючого судді Шишова 0.0., при секретарі     Авраменко 0.0.

позивача     ОСОБА_2

відповідача     ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Донецьку справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

Встановив:

У Будьоннівський районний суд м.Донецька надійшла позовна заява від ОСОБА_2 про розірвання шлюбу у якій вона вказала, що 29 квітня 1995 року був зареєстрований шлюб з відповідачем. Під час шлюбу народилася дитина яка у теперішній час є неповнолітньою. Почуття кохання втрачено вважає що зберегти сім'ю не можливо. Просила суд розірвати шлюб.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти позовних вимог.

Перевірив матеріали справи у межах заявлених позовних вимог суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Статтею 105 Сімейного Кодексу України передбачено, що брак припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно   із   свідоцтва   про   одруження,    ОСОБА_3,      ОСОБА_2, зареєстрували шлюб 29 квітня 1995 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції у м.Донецьку Донецької області, актовий запис № 168.

Частина    2    статті    112    СК   України   передбачає,    що   суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивач у судовому засіданні наполягала на розірванні шлюбу.

Пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» визначає, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише   за   умови,   якщо   встановлено,   що  подальше   спільне  життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з/них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з' ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Оцінюючи наведені позивачем у відповідності зі ст. 57 ЦГЖ України докази у їх сукупності суд вважає, що між подружжям, внаслідок розладу виникли неприязні відносини. При таких обставинах суд приходить до висновку о неможливості подальшого сумісного проживання подружжя, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

При прийнятті рішення про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги ступень відповідальності кожного із подружжя і вважає за необхідне стягнути судові витрати з позивача та відповідача.

На підставі викладеного,   керуючись ст.ст.   10,   11,   57,   60, 208, 209, 215 ЦПК України   ст.ст.    105,  110, 112 СК України, суд.

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Шлюб укладений між ОСОБА_3, ОСОБА_2, який зареєструваний 29 квітня 1995 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції у м.Донецьку Донецької області, актовий запис № 168 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 у дохід держави судові витрати у розмірі 8,50 грн. з кожного.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк двадцять днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя:

V