Копія:

Справа № 2-а-267/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 квітня 2010 року   Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді -         Цвітайла П.В.,

при секретарі -             Дрижирук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Котельва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області про визнання дій неправомірним та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області провести перерахунок та призначити з 17.09.2009 року йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і інваліду ІІ групи, державну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі, передбаченому ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він є інвалідом ІІ групи і належить до соціальної категорії - учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорія 1, та відповідно до ст.ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання державної пенсії у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Відповідач всупереч ст.ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп2008р., якими були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», не здійснив нарахування та виплату державної пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідних розмірах, передбачених діючим законодавством України. Позивач звернувся до відповідача з заявою щодо проведення перерахунку зазначених пенсій, однак отримав відмову.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав повністю та надав пояснення в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 про визнання дій неправомірним Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області та зобов’язання вчинити певні дії.

Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області надало заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначило, що позивач отримує пенсію по інвалідності, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» №1 від 03.01.2002 року, постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 та постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2008 року №530, що відповідає вимогам ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Крім того, відповідач посилається на Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким з 01.01.2008 року до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено ключові зміни. А тому, відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими, та такими, що не відповідають чинному законодавству.   Також, відповідач наполягає на відмові в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, визначеного ст. 99 КАС України.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області в судове засідання не з’явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Відповідач надіслав до суду листа, в якому просить справу розглядати за відсутності їхнього представника.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, приходить до переконання, що позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_2 від 06.10.2009 року, вкладкою №678024с до посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та інвалідом другої групи захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 28 вересня 2009 року та довідкою МСЕК серії МСЕ №0023982 від 17.09.2009 року.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області і отримує пенсію по інвалідності, на підставі Закону України №796-ХІІ призначену з 17.09.2009 року, що підтверджується протоколом №3362 Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області від 10.11.2009 року. На даний час позивач отримує пенсію в розмірі, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 складає для інвалідів ІІ групи, з числа ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році не нижче 1090,00 грн. та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі: інвалідам ІІ групи – 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 17.09.2009 року 99,60 грн., з 01.11.2009 року 114,60 грн.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Державна (основна) пенсія позивачу нараховується та виплачується відповідно до ст. 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів IІ групи, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.

Обчислення додаткової пенсії позивача передбачено ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої розмір такої пенсії для інвалідів II групи складає 75 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було змінено та встановлено новий порядок обрахунку як основної та додаткової пенсії, передбаченої ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано неконституційними.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З 01.01.2009 року та на час винесення рішення судом зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України №796-ХІІ не вносилися, їх дія зупинена не була.

В період спірних правовідносин нарахування та виплата позивачу пенсії здійснювалась відповідачем всупереч вимогам ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру основної та додаткової пенсії позивача у відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.

До такого висновку суд приходить з врахуванням вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якою мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

За змістом абзацу третього ст. 1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.

Посилання відповідача в запереченні на застосування ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, є необґрунтованим. Адже, іншими законодавчими актами не встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, а застосування відповідачем при нарахуванні пенсії позивача підзаконних нормативних актів, які суперечать вимогам Законів України, є неправомірним.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, а не постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. №1, від 28.05.2008 р. №530 та від 16.07.2008р. №654, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Отже, відповідач повинен був виконувати вимоги ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлювався порядок визначення розміру пенсії позивача у співвідношенні з мінімальною пенсією за віком, яка визначається з прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області.

Що стосується пропущення строку позивачем звернення до суду про визнання неправомірними дій відповідача та зобов’язання здійснити перерахунок і нарахування пенсії, то суд вважає, що позов подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України, оскільки ОСОБА_1 дізнався про порушення свої прав, свобод чи інтересів 10.02.2010 року, позов до суду подав 02.03.2010 року.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з врахуванням вимог     ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо основної пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 17.09.2009 року. Щодо задоволення позовних вимог позивача про призначення пенсії з 17.09.2009 року, суд вважає їх безпідставними, оскільки Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області надало до суду копію заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності від 28 жовтня 2009 року та згідно неї прийнятого відповідачем рішення про призначення пенсії по інвалідності, що підтверджується протоколом №3362 Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області від 10.11.2009 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення її розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Оскільки позивачеві слід визначити пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які тратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, суд вважає за необхідне роз'яснити, що при перерахунку пенсії позивачу необхідно застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, та при підвищені розміру мінімальної пенсії за віком відповідачу необхідно керуватися ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 50, 54, 62, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 6-14, 71, 90, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області .

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1, в розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 17.09.2009 року, з виплатою недоотриманих сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Котелевський районний суд Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційної інстанції або апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя (підпис)

З оригіналом  згідно:

Суддя

Котелевського райсуду  

Полтавської області                                                                                      П.В. Цвітайло

ДОВІДКА

Постанова в повному обсязі виготовлена 11 травня 2010 року.

Постанова не набрала чинності.

Суддя

Котелевського райсуду  

Полтавської області                                                                                      П.В. Цвітайло