Справа № 461/8185/20                         Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.

Провадження № 11-сс/811/1400/20         Доповідач: Романюк М. Ф.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - Романюка М.Ф.,

суддів: - Березюка О.Г., Галапаца І.І.,

секретаря - Попаци В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Яцишина Івана Володимировича на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2020 року про продовження строку тримання під вартою з визначенням розміру застави підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львова, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

з участю прокурора Криштановича С.С.,

захисника-адвоката Яцишина І.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

встановила:

ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2020 року клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області Бучинського В.С. задоволено.

Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Львова, українцю, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», строком до 60 діб, тобто до 30.01.2021 року включно.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України визначено розмір застави, достатній для забезпечення виконання обов`язків підозрюваним ОСОБА_1 у розмірі 120 (сто двадцять) розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб, що становить 252240 (двісті п`ятдесят дві тисячі двісті сорок) гривень.

Строк дії ухвали становить до 30.01.2021 року включно.

Роз`яснено ОСОБА_1 право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду. Внесення застави, визначеної слідчим суддею про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.

У разі внесення застави, покладено на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із міста Львова, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснено підозрюваному його обов`язки та наслідки їх невиконання.

Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Яцишин І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу про продовження строку тримання під вартою та постановити нову ухвалу, якою обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, оскільки при її винесенні слідчим суддею було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

На думку апелянта, слідчий суддя не врахував особу підозрюваного, зокрема міцність соціальних зв`язків ОСОБА_1 , який здійснює піклування та утримує літніх батьків, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, а відтак запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим.

Вказує, що суд першої інстанції не врахував надуманість та необґрунтованість доводів клопотання на предмет наявності ризиків передбачених ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, при затриманні не чинив опір; підозрюваний не має наміру знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки такі є зібраними; підозрюваний не має наміру незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вказані особи вже надали свої пояснення органу слідства; підозрюваний не має наміру перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник покликається на те, що підозра є необґрунтованою та не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки Інтернет магазин, який здійснює збут наркотичних речовин та в організації діяльності якого підозрюють ОСОБА_1 досі працює, відповідно, на думку захисника, є підстави вважати, що затримана не та особа.

Заслухавши доповідача, підозрюваного та його захисника на підтримання поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив проти апеляційних вимог, перевіривши матеріали провадження, а також наведені доводи скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що така не підлягає до задоволення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати також тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до частини п`ятої цієї статті слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Колегія суддів за результатами апеляційного перегляду ухвали районного суду встановила, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.

Згідно з матеріалами клопотання, 12 грудня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140060003726, внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

13.10.2020 року о 08.48 год ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України.

13.10.2020 року ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 15 жовтня 2020 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 252 240 гривень.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2020 року строк досудового розслідування кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні №12019140060003726 від 12.12.2020 року продовжено до шести місяців, тобто до 14.04.2021 року.

Як вбачається із задоволеного слідчим суддею клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області Бучинського В.С., у даному кримінальному провадженні до закінчення строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 не можливо закінчити досудове розслідування, оскільки на даний час у кримінальному провадженні призначені та тривають 40 експертиз наркотичних засобів психотропних речовин та їх аналогів, результати вищевказаних процесуальних дій (висновків експертиз), мають вагоме значення для судового розгляду, оскільки будуть використані як доказ на підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні даних кримінальних правопорушень, а долучити вказані висновки до матеріалів кримінального провадження в двомісячний строк не виявляється можливим через їх об`ємність, складність, тривалість та завантаженість експертних установ. Крім того у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

Окрім цього, ризики, які стали підставою для обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також його продовження не минули та не зменшились, зокрема ризики того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, а відтак може залишити місце свого проживання; може незаконно впливати на інших учасників у даному кримінальному провадженні, яким відомі обставини незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання та збуту наркотичних засобів; може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками та підозрюваними, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування менш суворих запобіжних заходів.

Відповідно до вимог п.2 ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею у межах строку досудового розслідування у порядку, передбаченому КПК України, та сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, під час досудового розслідування у кримінальному проваджені щодо тяжких або особливо тяжких злочинів, не повинен перевищувати дванадцяти місяців.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення у порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно ч.3 ст. 199 КПК України, у клопотанні про продовження строку тримання під вартою має бути зазначено, крім відомостей відповідно до ст. 184 КПК України, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя у повній мірі дотримався зазначених вимог закону та з`ясував, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування та встановив, що для завершення такого у справі необхідно виконати ряд слідчих дій, які неможливо завершити до закінчення дії попередньої ухвали, перевірив доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, та вірно встановив, що вони обґрунтовані, заявлені у клопотанні ризики не зменшилися та існують на даний час.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 не має, оскільки слідчий суддя належним чином врахував дані про його особу, тяжкість та обставини вчинення кримінального правопорушення, за скоєння якого він підозрюється, та з урахуванням доведеності прокурором обставин, які визначають можливість подальшого тримання підозрюваного під вартою, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування щодо такого більш м`якого запобіжного заходу, й доцільність продовження раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням наведеного та конкретних обставин провадження, даних про особу ОСОБА_1 , колегія суддів погоджується, що зазначені слідчим суддею обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою, у межах строку досудового розслідування, а застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу є неможливим.

Також, відповідно до ч.3 ст. 183, ч.4 ст. 182 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України. При цьому розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу підозрюваного та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.

Згідно з п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання підозрюваного під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Враховуючи особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, вчинених умисно, майновий стан підозрюваного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності виключного випадку та визначеного розміру застави підозрюваному ОСОБА_1 в розмірі 120 (сто двадцять) розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб, що становить 252240 (двісті п`ятдесят дві тисячі двісті сорок) гривень, і такий з огляду на вчинене кримінальне правопорушення є обґрунтованим і не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_1 .

Правових підстав для зміни підозрюваному запобіжного заходу на домашній арешт колегія суддів не вбачає і вважає, що продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою здійснене з дотриманням вимог закону та з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особи підозрюваного.

Доводи сторони захисту про незаконність та необґрунтованість судового рішення, недоведеність передбачених ст. 177 КПК України ризиків та відсутність обставин, які б свідчили про обґрунтованість підозри і про те, що заявлені ризики не зменшилися, колегія суддів визнає безпідставними й до уваги не бере.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які є підставою для скасування ухвали слідчого судді, під час апеляційного розгляду не встановлено.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною й обґрунтованою, відтак підстав для її скасування та застосування більш м`якого запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись ст.ст.405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

постановила:

ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2020 року, якою підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Яцишина Івана Володимировича – без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді