Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #90858310

                                                       Справа № 367/8362/20

                                                       Провадження №2-з/367/400/2020


УХВАЛА

Іменем України


22 грудня 2020 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний виконавець Яцишин Андрій Миколайович, про визнання договорів дарування недійсними, -


                                                ВСТАНОВИВ:


       До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний виконавець Яцишин Андрій Миколайович, про визнання договорів дарування недійсними. У позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 07 квітня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за яким останній передано у власність земельну ділянку, загальною площею 0, 0887 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , визнати недійсним договір дарування від 07 квітня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за яким останній передано у власність 52/100 частини будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , та застосувати реституцію.

       Разом із позовною заявою позивач ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,0500 га, кадастровий номер 3210900000:01:079:0065, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0144 га, кадастровий номер 3210900000:01:079:0070, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0243 га, кадастровий номер 3210900000:01:079:0069, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ; 52/100 частини будинку, який розміщений за адресою АДРЕСА_1 .

       Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, заявник вказує, що у разі визнання судом оспорюваних договорів дарування недійсними, відповідач зобов`язана буде повернути земельні ділянки та частину будинку позивачеві, у зв`язку з чим забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно є найефективнішим способом для виконання рішення суду у майбутньому.

З приводу зустрічного забезпечення позову, заявник просить суд не застосовувати зустрічне забезпечення.

Відповідно до приписів ч.1 ст.153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку про те, що вимоги заяви підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Зміст та форма заяви відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, до заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пунктом першим ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов може забезпечуватися шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно із копією договору дарування земельної ділянки від 07 квітня 2009 року, ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони, уклали договір, за яким ОСОБА_1 передає у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0, 0887 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , та складається із земельної ділянки площею 0,0500 га, кадастровий номер 3210900000:01:079:0065; земельної ділянки площею 0,0144 га, кадастровий номер 3210900000:01:079:0070; земельної ділянки площею 0,0243 га, кадастровий номер 3210900000:01:079:0069.

Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованої 14 грудня 2020 року, земельна ділянка площею 0,0500 га, кадастровий номер 3210900000:01:079:0065, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,0144 га, кадастровий номер 3210900000:01:079:0070, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,0243 га, кадастровий номер 3210900000:01:079:0069, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ; - належать ОСОБА_2 , дата державної реєстрації права – 02.05.2019.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

З урахуванням вищевказаних доказів, що надані позивачем, суд приходить до висновку про те, що між сторонами дійсно існує спір, спірні земельні ділянки належать відповідачеві, і невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача. У цій частині вимоги позивача є співмірними із предметом позову, а вид такого забезпечення відповідає позовним вимогам повністю. Тому вимоги про забезпечення позову є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0500 га, кадастровий номер 3210900000:01:079:0065, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0144 га, кадастровий номер 3210900000:01:079:0070, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0243 га, кадастровий номер 3210900000:01:079:0069, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

При цьому суд зауважує, що таке забезпечення позову має тимчасовий характер і спрямоване лише на запобігання розпорядженню майном та жодним чином не обмежує відповідача у праві користування спірною земельною ділянкою.

       Також, у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить накласти арешт на 52/100 частини будинку, який розміщений за адресою АДРЕСА_1 .

При цьому, до заяви додає копію договору дарування частини будинку від 07 квітня 2009 року, відповідно до якого ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_2 52/100 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

       Однак, заявником ОСОБА_1 не надано жодного доказу на підтвердження того, хто є власником зазначеного будинку на даний час, у зв`язку з чим у разі вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб можуть бути порушені права осіб, які не залучені до участі у справі.

       З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб,з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153157260-261 ЦПК України, суд –


П О С Т А Н О В И В :


Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0500 га, кадастровий номер 3210900000:01:079:0065, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0144 га, кадастровий номер 3210900000:01:079:0070, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0243 га, кадастровий номер 3210900000:01:079:0069, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .

У частині вимог про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 52/100 частини будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 ,   - відмовити.

Дані стягувача: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Дані боржника: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Копію ухвали суду направити до відома та виконання сторонам по справі, державному реєстратору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів із дня її складення до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.






Суддя:                                                                Ю.В. Кравчук


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація