Справа № 136/1886/20

У Х В А Л А

іменем України

"22" грудня 2020 р.                                                м. Липовець

Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В., отримавши заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу розподілу природного газу, -

ВСТАНОВИВ:

Голова правління Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» Кривак O.A. звернувся до Липовецького районного суду Вінницької області із заявою про видачу судового наказу та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу розподілу природного газу в розмірі 3495,60 грн., з яких: 3279,36  грн. заборгованість за послуги розподілу природного газу; на вказану суму боргу, відповідно до ст.625 ЦК України нараховано інфляційні втрати в розмірі 43,24  грн. та 3% річних в розмірі 173, 00 грн., а також просять вирішити питання судових витрат.

Розглянувши вищевказану заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною першою статті 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Так, заявник на підтвердження існування договірних відносин між ним та боржником додав до заяви витяг з Типового договору розподілу природного газу (далі по тексту - Договір), який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 за №2498 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829.

У п.1.3. Договору визначено, що 1.3. Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються підприємцями, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим оператор має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до 2.1., п.2.2. Договору, за цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.. Обов`язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

Вказаним договором визначено порядок обліку природного газу, що передається споживачу та порядок розрахунків, тощо.

Як вбачається з заяви та доданих до неї документів заявник не надав доказів приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) зокрема підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими), а посилання на вчинення дій боржником, а саме документальне підтвердження споживання газу оформлене наразі довідкою заявником самостійно, що ставить під сумнів такий доказ, при цьому він не відповідає вимогам належності та допустимості. У договорі не визначено об`єм природного газу його вартість, що передається споживачу та порядок розрахунків суми, яку йому слід щомісячно сплачувати, тощо.

Частиною третьою статті 163 ЦПК України визначено, що до заяви про видачу судового наказу окрім інших додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до п. 1ч. 1 ст.165 ЦПК України судовий наказ не може бути видано, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено, в тому числі, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, та перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Суд вважає, що не доведено заявником, що саме цей Договір боржник мав на увазі, отож слід дійти висновку, що до заяви про видачу судового наказу не додано копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Крім цього, додана до заяви довідка про фінансовий стан за рахунком боржника (№ НОМЕР_1 ОСОБА_1 ) виготовлена та підписана особою, яка не ідентифікована за посадою, у той час як службова довідка, яка виходить за межі підприємства, поміж інших обов`язкових реквізитів для довідок, що закріплені в ДСТУ, має бути підписана посадовими особами (керівником, головним бухгалтером).

Водночас сам розрахунок заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки заявником не доведено укладання кредитного договору.

Відповідно до п. 1, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 165, 258, 259, 260, 261, 352, 353, 354 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу розподілу природного газу.

Роз`яснити, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 8, частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя        С.В.        Шпортун