Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Справа N 2 – 3422/10

         22 квітня 2010 року                                 м. Горлівка

Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі:

головуючого-судді         Коваленко В.О.,

при секретарі             Баштовій А.В.,

учасники цивільного процесу:

позивач             ОСОБА_1

відповідач             ОСОБА_2 (не з’явився)

представника відповідача     ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в місті Горлівка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя до ОСОБА_2. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 19.03.1988 року по 28.07.2004 року вона перебувала з відповідачем у шлюбі. Під час шлюбу вони за спільні кошти набули будинок АДРЕСА_1, відповідно до договору купівлі – продажу від 24.06.1997 року, був зареєстрований в реєстрі за № 2151 державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори міста Горлівки та отримано свідоцтво про право власності на житло від 21.06.2002 року. При розлученні вони домовилися про поділ спільного майна, згідно з якою відповідач до 01.06.2007 року повинен був сплатити позивачці половину ринкової вартості зазначеного домоволодіння. Ринкова вартість домоволодіння, згідно з висновком експерта, складає 44337,50 грн., але відповідач половини вартості так і не сплатив. Просить суд поділити майно, яке було набуто сторонами під час шлюбу і є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнавши за позивачкою право власності на Ѕ ідеальної частки на будинок АДРЕСА_1, та визнавши за відповідачем право власності на Ѕ ідеальної частки на будинок АДРЕСА_1.

Позивач у судовому засіданні наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи їх обставинами, викладеними у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 визнала позов позивачки, просила задовольнити позовні вимоги, надала суду письмову заяву.

Суд вважає, що в справі є всі дані про права і взаємовідносини сторін і немає необхідності вислуховувати особисті пояснення сторони, яка не з’явилась до суду.

Судом встановлено, що відповідно до довідки № 901/03-96 від 23.06.2008 р. міського відділу реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції ОСОБА_1 з 19 березня 1988 року по 28 липня 2004 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 /а.с. 4, 6/. Відповідно до свідоцтва про народження у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 /а.с. 5/.

Відповідно до договору купівлі – продажу від 24 червня 1997 року ОСОБА_2 придбав житловий будинок з надвірними побудовами розташований у АДРЕСА_1, договір зареєстрований Першою Горлівською державною нотаріальною конторою у реєстру за № 2151 /а.с. 7/.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 21 червня 2002 року та технічного паспорту на  житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 /а.с. 8 – 10/.

Згідно висновку експерта № 471 від 04.12.2008 року оціночна вартість домоволодіння АДРЕСА_1 складає 88675 грн. /а.с. 22 – 31/.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши всі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 69 Сімейного кодексу України,  дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання
шлюбу.

Згідно ч. 1 статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності  подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як визначено ч. 3 ст.368 Цивільного кодексу України, майно,  набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не  встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦК України, співвласники можуть домовитися про  порядок  володіння  та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

За вимогами статті 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

За приписами частини 4 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи надані суду правовстановлюючі документи, порядок та підстави набуття права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 Донецької області, суд вважає, що є підстави для визнання за позивачем та відповідачем права власності по Ѕ ідеальної частини будинку АДРЕСА_1.

На підставі статей 69, 70 Сімейного кодексу України, 328, 334, 355, 357, 358, 368, 372,  392, 1225, 1261, 1266 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 11, 57, 174, 208, 209, 212, 213-218 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити повністю.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ ідеальної частки будинку АДРЕСА_1.

      Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ ідеальної частки будинку АДРЕСА_1.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду до Апеляційного суду Донецької області може бути подана через Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області протягом 10 днів з дня оголошення рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: