У Х В А Л А

Справа № 200/7596/18

Провадження № 2/932/1017/20

22 грудня 2020 року                                                                                                 м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Куцевол В.В., ознайомившись із матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа – комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради про визнання членом сім`ї наймача та визнання права користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Яковлева Д.О. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа – комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради про визнання членом сім`ї наймача та визнання права користування житловим приміщенням.

Внаслідок відсторонення судді ОСОБА_2 від здійснення правосуддя на підставі рішення Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за № 3351/3дп/15-20 від 02.12.2020 року, справу протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2020 року передано у моє провадження.

Згідно із вимогами ч. 12 ст. 33 ЦПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 187 ЦПК України, при постановленні ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд вирішує за правилами якого позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

З матеріалів справи вбачається те, що провадження в ній відкрито 26.04.2018 року за правилами загального позовного провадження. У подальшому склад суду неодноразово змінювався та останньою постановленою судом ухвалою від 13.05.2020 року вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із вимогами ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

За положеннями статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. Статтею 8 Конвенції закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. У пункті 27 рішення ЄСПЛ від 17 травня 2018 року у справі «Садов`як проти України» зазначено, що рішення про виселення становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо тільки воно не ухвалене «згідно із законом», не переслідує одну із законних цілей, наведених у пункті 2 статті 8 Конвенції, і не вважається «необхідним у демократичному суспільстві». Крім того, будь-яка особа, якій загрожує виселення, у принципі повинна мати можливість, щоб пропорційність відповідного заходу була визначена судом. Зокрема, якщо було наведено відповідні аргументи щодо пропорційності втручання, національні суди повинні ретельно розглянути їх та надати належне обґрунтування. Розглядаючи справу «Кривіцька та Кривіцький проти України» (№ 8863/06), ЄСПЛ у рішенні від 02 грудня 2010 року установив порушення статті 8 Конвенції, зазначивши, що в процесі прийняття рішення щодо права заявників на житло останні були позбавлені процесуальних гарантій. Установлено порушення національними судами прав заявників на житло, оскільки суди не надали адекватного обґрунтування для відхилення аргументів заявників стосовно застосування відповідного законодавства та не здійснили оцінку виселення в контексті пропорційності застосування такого заходу. Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Навіть якщо законне право на зайняття житлового приміщення припинене, особа вправі сподіватися, що її виселення буде оцінене на предмет пропорційності у контексті відповідних принципів статті 8 Конвенції.

Внаслідок того, що спір виник з житлових правовідносин, є немайновим, право на житло відноситься до конституційно гарантованого, а позивач, згідно із наведеними вище конвенційними нормами, має право бути почутою та сподіватись на ретельну перевірку судом обставин справи, беручи до уваги складність справи та її значення для позивача, цей спір малозначним чи незначної складності не вважаю, у зв`язку із чим, справу належить розглядати за правилами загального позовного провадження, із призначенням підготовчого судового засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-19, 23, 33, 34, 95, 174-177, 184, 187, 190, 191, 258, 260, 274, 352-355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Прийняти цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа – комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради про визнання членом сім`ї наймача та визнання права користування житловим приміщенням, до свого провадження.

Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче судове засідання на 14 год. 00 хв. 18 січня 2021 року у приміщенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 57, каб. 316 під головуванням судді Куцевола В.В.

Не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення іншим учасникам (позивачу, відповідачу, третім особам) копії відзиву та доданих до нього документів.

Позивач не пізніше десяти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, направити відповідачу та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Відповідач не пізніше десяти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити іншим учасникам справи та суду з підтвердженням такого направлення.

Третя особа не пізніше десяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї або з дня отримання відзиву, має право підготувати пояснення щодо позову або відзиву на позов, надіславши такі пояснення разом із доданими до них документами іншим учасникам справи та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду із первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресою https://bs.dp.court.gov.ua/sud0403/people/csz/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                 В.В. Куцевол