Постанова

Іменем України

16 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 404/7722/17

провадження № 61-8337св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: державний кадастровий реєстратор управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області Тріщенко Юлія Михайлівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

треті особи: відділ у Кіровоградському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 листопада 2018 року в складі судді: Іванової Н. Ю., та постанову Кропивницького апеляційного суду від 20 березня 2019 року в складі колегії суддів: Чельник О. І., Дуковського О. Л., Письменного О. А.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області Тріщенко Ю. М., ОСОБА_6 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: відділ у Кіровоградському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, управління державної реєстрації ГТУЮ у Кіровоградській області, про визнання протиправними дій державного кадастрового реєстратора, скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки в порядку спадкування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ї сину ОСОБА_5 належало домоволодіння та земельна ділянка по АДРЕСА_1 на праві приватної власності, яке він отримав у спадщину від баби та батька у 2012 році на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, якій було присвоєно кадастровий номер 3510100000:21:160:0015.

21 червня 2012 року ОСОБА_5 продав один із житлових будинків, який знаходився на успадкованій ним земельній ділянці, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Відповідно частки домоволодіння, яке належало їм на праві спільної часткової власності, складалися із 13/50 частин, що належали подружжю ОСОБА_6 , та 37/50, що належали її синові.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить вказане домоволодіння та земельна ділянка по АДРЕСА_1 . При поданні заяви про прийняття спадщини 16 лютого 2015 року після смерті сина позивачу стало відомо, що вступити у спадщину на підставі наявних у неї документів вона не може, оскільки відповідно до наявних даних в реєстрі земельна ділянка, належна спадкодавцеві, розділена та має два інших кадастрових номера, ніж той, що зазначений у правовстановлюючих документах спадкодавця, оскільки подружжя ОСОБА_7 самовільно та без узгодження із її сином, звернулись за замовленням технічної документації на земельну ділянку, після чого, отримавши документацію із неправильними даними про належність землі, подали її до кадастрового державного реєстратора. При цьому земельна ділянка, яка в результаті незаконного розподілу перейшла до ОСОБА_6, із 13/50 частин збільшилась майже до Ѕ частини земельної ділянки. Дії державного кадастрового реєстратора були вчинені без згоди одного із співвласників домоволодіння та земельної ділянки при тому, що її розподіл відповідними державними органами не міг бути проведеним у відповідності до чинного на той час порядку державної реєстрації земельних ділянок.

ОСОБА_1 просила:

визнати протиправним рішення державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області про державну реєстрацію прав на нерухоме майно земельну ділянку з кадастровим номером № 3510100000:21:160:0053, площею 0,0493 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 (номер рішення 8120980 від 20 листопада 2013 року 09:59:14), та на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:21:160:0054, площею 0,0692 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 та внесенню записів за даними рішеннями до державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме - реєстрацію права власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:21:160:0053 (номер рішення 8120980 від 20 листопада 2013 року 09:59:14), площею 0,0493 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , та право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:21:160:0054, площею 0,0692 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ;

скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 13085203 від 20 листопада 2013 року, видане на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:21:160:0053, площею 0,0493 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , видане державним реєстратором РС Кіровоградського МУЮ Кіровоградської області Пилипенко В. В.;

визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, укладений 26 липня 2016 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у частині продажу земельної ділянки площею 0,0493 га, кадастровий номер 3510100000:21:160:0053, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним рішення державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області Тріщенко Ю. М. про державну реєстрацію прав на нерухоме майно земельну ділянку з кадастровим номером № 3510100000:21:160:0053, площею 0,0493 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 (номер рішення 8120980 від 20 листопада 2013 року 09:59:14), та на земельну ділянку з кадастровим номером № 3510100000:21:160:0054, площею 0,0692 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 та внесенню записів за даними рішеннями до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Скасовано державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме реєстрацію права власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером № 3510100000:21:160:0053 (номер рішення 8120980 від 20 листопада 2013 року 09:59:14), площею 0,0493 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 та право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером № 3510100000:21:160:0054, площею 0,0692 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 13085203 від 20 листопада 2013 року, видане на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером № 3510100000:21:160:0053, площею 0,0493 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , видане державним реєстратором РС Кіровоградського МУЮ Кіровоградської області Пилипенко В. В.

У задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, укладеного 26 липня 2016 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у частині продажу земельної ділянки площею 0,0493 га (кадастровий номер № 3510100000:21:160:0053), що розташована за адресою АДРЕСА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

державним кадастровим реєстратором Тріщенко Ю. М. протиправно зареєстровано право власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку розміром 493 кв. м, оскільки за договором купівлі-продажу від 21 червня 2012 року ОСОБА_5 відчужив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 лише 13/50 частин належної йому на праві приватної власності земельної ділянки, яка розташована в м. Кропивницькому, що становить 308 кв. м (1 184,60 кв. м х 13/50 часток), а іншу частину земельної ділянки, яка перейшла до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та складає 185 кв. м (493 кв. м - 308 кв. м), ОСОБА_5 жодним чином їм не відчужував та не відмовлявся від неї;

зважаючи на протиправність дій кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області Тріщенко Ю. М. про державну реєстрацію земельних ділянок, подальша державна реєстрація окремої земельної ділянки з кадастровим номером №3510100000:21:160:0053 на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 площею 493 кв. м здійснена 20 листопада 2013 року підлягає скасуванню;

за договором купівлі-продажу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, укладений 26 липня 2016 року право власності на земельну ділянку площею 0,0493 га (кадастровий номер № 3510100000:21:160:0053), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за цим договором не відчужувалось та не було предметом зазначеного договору, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним у частині продажу земельної ділянки площею 0,0493 га, кадастровий номер № 3510100000:21:160:0053.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 20 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 листопада 2018 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, укладеного 26 липня 2016 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у частині продажу земельної ділянки площею 0,0493 га, кадастровий номер 3510100000:21:160:0053, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині задоволено.

Визнано недійсним пункт перший договору купівлі-продажу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, укладений 26 липня 2016 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у частині продажу земельної ділянки площею 0,0493 га, кадастровий номер 3510100000:21:160:0053, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

суд першої інстанції зробив правильний висновок про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, а саме - реєстрацію права власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0493 га, кадастровий номер 3510100000:21:160:0053 (номер рішення 8120980 від 20 листопада 2013 року 09:59:14), для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 та право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0692 га, кадастровий номер 3510100000:21:160:0054, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 13085203 від 20 листопада 2013 року, видане на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0493 га, кадастровий номер 3510100000:21:160:0053, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 , видане державним реєстратором РС Кіровоградського МУЮ Кіровоградської області Пилипенко В. В., оскільки встановив, що згоди на перерозподіл спірної земельної ділянки ОСОБА_5 у встановленому законодавством порядку не надавав;

спір, що виник між сторонами, стосується земельної ділянки розміром 0,0493 га, кадастровий номер 3510100000:21:160:0053, яка є предметом договору купівлі-продажу від 26 липня 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а не житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, розташованого на зазначеній земельній ділянці. Спір стосовно житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями між сторонами відсутній та не є предметом позову;

між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з договором купівлі-продажу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями 26 липня 2016 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0,0493 га, кадастровий номер якої 3510100000:21:160:0053. Позивачем вимог про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26 липня 2016 року не заявлено, а тому суд позбавлений можливості з власної ініціативи вийти за межі позовних вимог, а позивач не позбавлений права звернутися з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26 липня 2016 року;

предметом спору є земельна ділянка, яка хоч і зазначена у договорі купівлі-продажу жилого будинку від 26 липня 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме, що будинок розташований на спірній земельній ділянці, але предметом цього договору є житловий будинок, відносно якого у сторін спір відсутній. Проте оскільки судом першої інстанції скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме - земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:21:160:0053 площею 0,0493 га, та скасовано державну реєстрацію прав на вказану земельну ділянку, тому є підстави для визнання недійсним пункту 1 оспорюваного договору в частині зазначення площі земельної ділянки у розмірі 0,0493 га. Підстави для визнання вказаного договору недійсним в цілому відсутні.

Аргументи учасників справи

У квітні 2019 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

письмовими доказами підтверджується, що волевиявлення ОСОБА_5 стосовно поділу домоволодіння та земельної ділянки на два окремі об`єкти було вільним, за життя він його висловив, жодного разу не оспорював та не спростував, не відмовився від заяви. Доказів того, що ОСОБА_5 за життя був не згодний з варіантом виділу в натурі (поділу), позивачем не надано. Строк оспорення дій відповідачів сплив у 2015 році. За життя спадкодавець не скористався правом оскарження дій стосовно поділу майна, а тому це право не переходить до спадкоємців;

апеляційний суд порушив статтю 13 ЦПК України, визнавши недійсним пункт перший договору купівлі-продажу житлового продажу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, укладеного 26 липня 2016 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в частині продажу земельної ділянки площею 0,0493 га, кадастровий номер № 3510100000:21:160:0053, що розташований за адресою АДРЕСА_1 . Проте договір не містить такої інформації, що свідчить лише про те, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази, та не дав можливості апелянту звернути увагу на це, призначивши розгляд апеляційних скарги без виклику сторін.

У липні 2019 року ГТУЮ у Кіровоградській області через представника ОСОБА_8 звернулося із клопотанням про розгляд справи без участі представника ГТУЮ у Кіровоградській області.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 08 лютого 2019 року: підготовчі дії по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 закінчено; призначено справу до розгляду в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення учасників справи (том 2, а.с. 131).

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 15 лютого 2019 року: підготовчі дії по справі за апеляційною скаргою закінчено; призначено справу до розгляду в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення учасників справи (том 2, а. с 150).

В оскарженій постанові апеляційного суду вказано, що розгляд апеляційної скарги апеляційним судом здійснено «за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи»(том 2, а. с. 180).

У частині третій статті 368 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи апеляційним судом) передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 369 України (в редакції, чинній на момент розгляду справи апеляційним судом) апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року в справі № 753/17720/18 (провадження № 61-17201св19) зроблено висновок, що «приписи частини першої статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними у справі матеріалами можуть бути застосовані судами апеляційної інстанції лише у випадку, якщо позивачем заявлені виключно вимоги майнового характеру і розмір ціни позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи».

У справі, що переглядається,ОСОБА_1 заявлено немайнові вимоги про визнання протиправними дій державного кадастрового реєстратора та скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що повідомлення (виклик) учасників справи на 20 березня 2019 року не здійснювалось.

Таким чином, розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції мав відбуватися з повідомленням учасників справи і колегія суддів вважає помилковим висновок апеляційного суду про можливість розгляду цієї справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

У частині четвертій статті 411 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) закріплено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що оскаржена постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 та 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 20 березня 2019 року скасувати.

Передати справу № 404/7722/17 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Кропивницького апеляційного суду від 20 березня 2019 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов