Справа № 490/9208/20

                нп 2-з/490/163/2020

Центральний районний суд м. Миколаєва

__________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Шолох Л.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аланд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна,

В С Т А Н О В И В:

       22 грудня 2020 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов ОСОБА_1 до ТОВ «Аланд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Київа Клітченко О.А. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3138 від 08 вересня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» 21 863,44 гривень.

       В обґрунтування позовних вимог заявник вказує на те, що такий напис не підлягає виконанню з огляду на те, що сума боргу не є безспірною.

       Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 грудня 2020 року визначено головуючого по справі суддю ОСОБА_2 .

       Одночасно з подачею позову, позивач надав суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу – виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. зареєстрованого в реєстрі №3138 від 08.09.2020 року за виконавчим провадженням №63510454, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (частина сьома статті 153 ЦПК України).

Перелік видів забезпечення позову наведений у статті 150 ЦПК України. Так відповідно до пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Як вказано у частині третій статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У свою чергу співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час розгляду питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги як права позивача, на захист яких вжито заходів забезпечення позову, так і права інших учасників процесу, права яких можуть бути порушені застосовуваними заходами.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

З аналізу наведених норм слідує, що забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позовних вимог у справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

З матеріалів справи слідує, що постановою приватного виконавця Клітченко О.А. від 05 листопада 2020 року відкрито виконавче провадження ВП № 63510454 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 08 вересня 2020 року № 31338, який є предметом спору у даній справі.

За таких обставин, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, є видом забезпечення позову, який є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Також суд вважає за необхідне зазначити таке.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Згідно роз`ясненнями, наданими у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

       Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку

обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені узв`язку із застосуванням відповідних заходів.

       Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

       Стягнення за виконавчим написом № 31338 від 08 вересня 2020 року, вчиненим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Копанія «Аланд» 21863, 44 гривень слід зупинити до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

       Невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, постановою Пленуму ВС України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.06 року, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.

Зупинити стягнення за виконавчим написом № 31338 від 08 вересня 2020 року, вчиненим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» 21 863,44 гривень до набрання судовим рішенням у даній справі № 490/9208/20 законної сили.

Копії ухвали для негайного виконання надіслати до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни.

Копії ухвали надіслати сторонам по справі.

Ухвала може бути оскаржена разом до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

СУДДЯ       ШОЛОХ Л.М.