Справа № 22-704/2009 р.
Категорія 45
Рішення ухвалено під головуванням Кривенка Д.Т.
Доповідач Матківська М.В.
УХВАЛА
Апеляційного суду Вінницької області від 16 березня 2009 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Кучевського П.В.
Суддів: Матківської М.В., Медяного В.М.
При секретарі: Сніжко О.А.
За участю: представника відповідачів ОСОБА_2
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (далі СТОВ) "Тростянчик"
на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 10 листопада 2008 року по справі за позовом СТОВ "Тростянчик" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про спонукання до укладення (поновлення) договору оренди землі, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 10 листопада 2008 року відмовлено в задоволенні позову СТОВ "Тростянчик" до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про спонукання до укладення (поновлення) договору оренди землі.
Позов СТОВ "Тростянчик" до ОСОБА_4 про спонукання до укладення (поновлення) договору оренди землі судом не
розглядався. 28.08.2008 року відкрито провадження по справі за цим позовом (а. с. 25). При постановленні Тростянецьким районним судом 02.09.2008 року ухвали про об’єднання в одне провадження восьми позовів СТОВ "Тростянчик" до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13 питання об’єднання позову СТОВ "Тростянчик" до ОСОБА_4 судом не вирішено.
В апеляційній скарзі СТОВ "Тростянчик" просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким задоволити його позовні вимоги.
Зазначило, що рішення суду вважає незаконним і необгрунтованим через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права. В частині не вирішеного позову до ОСОБА_4 апеляційна скарга доводів не містить.
Представник позивача з’явившись в судове засідання, залишив його. Згідно ст. 305 ЦПК України за наявності належного повідомлення його про час і місце розгляду справи, розгляд справи проведено у його відсутність.
Представник відповідачів заперечив апеляційну скаргу, вважає її безпідставною, тому просить відмовити в її задоволенні, а судове рішення залишити без зміни.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідачів, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. По заявленому позову до ОСОБА_4 судом першої інстанції рішення не приймалося, тому це питання не може бути предметом перегляду в апеляційній інстанції.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив із того, що орендар - СТОВ "Тростянчик" належним чином не виконував обов’язки відповідно до умов договору оренди землі, тому він не має переважного права на поновлення цього договору за інших рівних умов.
По справі встановлено, що 26 червня 2003 року СТОВ "Тростянчик" уклало договір оренди терміном на 5 років окремо з кожним громадянином -власником земельних паїв: ОСОБА_3 (а. с.4), ОСОБА_5 (а. с, 16), ОСОБА_6 (а. с 40), ОСОБА_7 (а. с.52,54), ОСОБА_8 (а. с. 66), ОСОБА_9 (а. с79), ОСОБА_10 (а. с. 91,93), ОСОБА_13 (а. с. 105). Договір оренди припинив дію по закінченні строку, на який його було укладено - 26 червня 2008 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
Пунктом 4 договору передбачено розмір орендної плати - 1,5 % від нормативної грошової оцінки кожної із земельних ділянок, що в грошовому виразі склало: в 2003 році - 380,30 гр., в 2004 році - 380,30 гр., в 2005 році -380,30 гр., в 2006 році - 393,57 гр., в 2007 році - 393,57 гр. Фактично орендодавцям було виплачено орендну плату в меншому розмірі: в 2003 і в 2004 роках - 318 гр., в 2005,2006,2007 роках - 381 гр. (а. с. 220,221,223-230). Строк дії договору оренди закінчився 26 червня 2008 року, проте за 2008 рік орендна плата орендодавцям не виплачена. Цим же пунктом кожного договору оренди передбачено, що розмір орендної плати, її форма щорічно переглядається, що обумовлюється додатковою угодою між обома сторонами і вказуються в щорічному додатку до договору, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством. Судом встановлено, що такі умови договору не виконувалися: орендна плата не переглядалася і не оформлялося додаткових угод.
Наведені обставини свідчать про не належне виконання орендарем обов’язків відповідно до умов договору.
Крім того, відповідачі як власники земельних ділянок бажають заключити інші договори оренди землі із іншим орендарем, який розмір орендної плати встановив у 3 % від нормативної грошової оцінки кожної земельної ділянки. Позивач розмір орендної плати залишив у попередньому розмірі - 1,5 %, що не свідчить про рівні умови, які повинні мати місце згідно положень частини 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Стаття 14 Конституції України зазначає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується, набувається і реалізується громадянами виключно відповідно до закону.
Так, згідно ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Кожен із відповідачів на підставі Державного акту про право приватної власності на земельну частку (пай) являється власником земельної ділянки, тобто має повне, не обмежене право на володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою.
Зокрема, розпорядження землею характеризується можливістю здійснення власником самостійного і незалежного розпорядження земельною ділянкою: вирішення її долі, відчуження шляхом продажу, дарування, обміну, заповідання, передачі в оренду.
Чинним законодавством не передбачено автоматичного поновлення договору оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності відповідного волевиявлення власника земельної ділянки.
Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Укладений 26.06.2003 року договір оренди землі в п. 3, який визначає термін договору, це питання сторонами договору вирішено інакше: по закінченні терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження терміну дії договору на новий термін не пізніше, ніж за чотири місяці до закінчення календарного року.
На виконання таких умов договору кожен із власників земельної ділянки 27.06.2008 року надіслав відповідне повідомлення керівнику СТОВ "Тростянчик", в якому зазначив про свій намір не продовжувати термін дії договору оренди землі й переукладати його із СТОВ "Тростянчик", оскільки бажає укласти договір оренди з іншим орендарем на вигідніших умовах (а. с. 121,132,143,154,165,176,199,210). Копія такого повідомлення додана до укладеного із іншим орендарем - ЗАТ "Зернопродукт МХП" нового договору оренди землі, який орендарем разом з пакетом відповідних документів направлений у відділ земельних ресурсів у Тростянецькому районі для надання висновку щодо державної реєстрації договору та зареєстрований там 4.07.2008 року ( а. с. 122-125,133,144,155,166,177,200,211).
В заперечення такого повідомлення 29 липня 2008 року СТОВ "Тростянчик" надіслало свій лист, в якому повідомив про те, що договір оренди землі вважається продовженим на новий термін (тобто на 5 років), а у випадку укладення орендодавцем договору оренди землі з іншими особами, воно буде звертатися до суду за захистом свого права ( а. с. 6,18,42,56,68,81,95,107).
Отже, орендодавці виконали вимоги Закону та умови договору оренди землі від 26.06.2003 року, повідомивши про свої наміри не поновлювати договір оренди, а тому такий договір поновленню не підлягає.
Суд першої інстанції виконавши вимоги процесуального закону, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини, що мають значення для справи, дав їм вірну юридичну оцінку, і правильно застосувавши матеріальний закон, прийняв законне, обґрунтоване і справедливе рішення про відмову в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги спростовані вищенаведеним.
По справі судом першої інстанції задоволено заяви позивача про забезпечення позову і 28.08.2008 року постановлено ухвали, якими заборонено Вінницькій регіональній філії Центру ДЗК у Тростянецькому районі здійснювати реєстрацію договорів оренди земельної частки (паю), яка
належить: ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ВН № 075350 (а. с 10), ОСОБА_5 на підставі державного акту серії ВН № 026326 (а. с.22), ОСОБА_6 на підставі державного акті серії ВН № 147180 (а. с. 46), ОСОБА_7 на підставі державного акту серії ВН № 019999 (а. с. 60), ОСОБА_8 на підставі державного акту серії ВН № 075352 (а. с.70), ОСОБА_9 на підставі державного акту серії ВН № 226363 (а. с.85), ОСОБА_10 на підставі державного акту серії ВН № 226369 (а. с.99), ОСОБА_11 на підставі державного акту серії ВН № 075327 (а. с. 111).
Відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом ( ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Згідно ст. 319 ЦПК України рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Отже, з урахуванням того, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову і таке рішення суду є справедливим і законним, суд апеляційної інстанції на виконання вимог ч. 6 ст. 154 ЦПК України вправі прийняти рішення про скасування заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 154,307,308,313-315,319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу СТОВ "Тростянчик" відхилити.
Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 10 листопада 2008 року залишити без зміни.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалами Тростянецького районного суду Вінницької області від 28.08.2008 року, про заборону Вінницькій регіональній філії Центру ДЗК у Тростянецькому районі здійснювати реєстрацію договорів оренди земельної частки (паю), яка на підставі державних актів про право приватної власності на земельну частку (пай) належить громадянам: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.