УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

       Справа №285/4777/20 Головуючий у 1-й інст. Літвин О.О.

       Категорія ст. 183 КПК України Доповідач Ляшук В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        23 грудня 2020 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого – судді:                Ляшука В.В.

суддів:                                Кіянової С.В., Слісарчука Я.А.

з участю секретаря:                Кусковської Т.А.

прокурора:                                Франчука С.В.

захисника:                                Шилана С.В.

підозрюваного:                         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника Шилана С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 04 грудня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Новоград-Волинського ВП ГУНП України в Житомирській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 ,

встановила:

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, вчиненого за наступних обставин.

02 грудня 2020 року близько 22 години 20 хвилин ОСОБА_2 знаходячись в приміщенні АЗС TOB "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" що по вул. Житомирська, 146 в м. Новоград-Волинський, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_3 . В цей же час, у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник конфлікт через те, що ОСОБА_6 говорив нецензурні слова на адресу оператора АЗС ОСОБА_7 , яку в свою чергу захищав ОСОБА_8 . В цей час, ОСОБА_6 умисно безпричинно з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що проявилось у відкрито вираженому, очевидному для винного нехтуванні загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, бажаючи самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, умисно наніс ОСОБА_9 удар кулаком лівої руки в обличчя. Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_10 вийшли на вулицю, де між ними продовжився конфлікт, який побачили знайомі ОСОБА_4 - ОСОБА_11 та ОСОБА_1 , які усвідомлюючи можливість діяти спільно з ОСОБА_12 , бажаючи об`єднати свої зусилля із зусиллями останнього, діючи групою осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, бажаючи самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, безпричинно разом з ОСОБА_12 , умисно нанесли численні удари кулаками та ногами по різних частинах тіла ОСОБА_5 , переслідуючи останнього в приміщенні АЗС, куди забіг потерпілий.

Продовжуючи свої хуліганські дії в приміщенні АЗС, усвідомлюючи їх протиправний характер, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , взяли в руки дерев`яні бити, тим самим пристосувавши дані предмети для нанесення тілесних ушкоджень, та грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що проявилось у відкрито вираженому, очевидному для винного нехтуванні загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, бажаючи самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, в присутності інших осіб, безпричинно, зі значною силою прикладання умисно нанесли даними бітами численні удари по тілу ОСОБА_13 , якого в цей час утримував ОСОБА_1 і який таким чином об`єднав свої дії з неправомірними діями ОСОБА_11 та ОСОБА_4 переслідуючи єдину мету та діючи з єдиним умислом.

Дії ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 були умисними, вони грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжувались насильством із заподіянням тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , в чому проявилась особлива зухвалість.

Своїми умисними діями, які виразились у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненими групою осіб, із застосуванням предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень, - ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.296 КК України.

03 грудня 2020 року до ЄРДР за №12020060090000880, внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України..

03 грудня 2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

04 грудня 2020 року ухвалою слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .

Слідчий суддя дійшов висновку, що враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 , докази, на які посилається у клопотанні прокурор, на даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід, як взяття під варту, зможе дієво запобігти ризикам, встановленим п.п.1, 3-5 ч.1 ст.177 КПК України, що виключає собою можливість застосування відносно підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі захисник Шилан С.В. просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 .

Вважає, що слідчий суддя виніс необґрунтоване, рішення всупереч законним правам та інтересам особи, чим порушено ст. 183 КПК України.

Крім того, судом не взято до уваги, що підозрюваний одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, має власний бізнес (фізична особа - підприємець) .

Жоден ризик передбачений статтею 177 КПК України слідчим та прокурором не доведений.

Зазначає, що ОСОБА_1 не має сенсу переховуватись від органів слідства та суду, оскільки він розуміє, настання негативних наслідків, що можуть в подальшому призвести до взяття його під варту.

До клопотання слідчого не додано жодного суттєвого доказу який би підтверджував пред`явлення обґрунтованої підозри ОСОБА_1 , не кажучи вже про тримання особи під вартою.

У зв`язку з цим, вважає що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде достатнім для запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим заходом і він може бути застосованим тоді, коли жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених у ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

На думку колегії суддів висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, відповідають фактичним обставинам провадження, оскільки підтверджуються матеріалами кримінального провадження долученими до клопотання, в тому числі протоколом огляду місця події від 02.12.2020; протоколом допиту потерпілого; протоколами допитів свідків, протоколом пред`явлення особи для впізнання по фотознімках (а.с.35), довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання (а.с.36), протоколом пред`явлення особи для впізнання по фотознімках (а.с.37), довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання (а.с.38), протоколом огляду місця події від 03.12.2020 року (а.с. 46-48); протоколом огляду місця події від 03.12.2020 року (а.с.49-51); повідомленням про підозру (а.с.55).

Обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Слідчий суддя достатньо обґрунтував свої висновки про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків з цими висновками погоджується і колегія суддів.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, в разі визнання його винним йому може загрожувати суворе покарання.

Згідно з підозрою йому інкримінується вчинення хуліганства у співучасті з іншими особами з застосуванням спеціально пристосованих предметів (бит), спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, який повідомив, що являється працівником правоохоронного органу, однак це не зупинило посягання, а навпаки за показаннями потерпілого та свідка ОСОБА_7 викликало ще більшу агресію, при цьому підозрювані погрожували свідку розправою, втекли, що на думку суду, в своїй сукупності свідчить про те, що існує ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень, переховування від органів досудового розслідування або суду, впливу на свідків по справі.

Також, апеляційний суд враховує, що наявність на утриманні у підозрюваного ОСОБА_1 дружини та дитини не є переконливим доводом для відмови у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки наявність у нього сім`ї та дитини не стримало його від протиправної поведінки, а тому апеляційний суд вважає обґрунтованим та законним рішення слідчого судді про наявність достатніх підстав, згідно вимог ст. 194 КПК України для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості, на даний час, у застосуванні більш м`яких запобіжних заходів.

Колегія суддів зважає і на те, що при розгляді питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі обвинуваченого. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

За таких обставин апеляційний суд вважає обґрунтованими та законними висновки слідчого судді про наявність достатніх підстав, згідно вимог ст. 194 КПК України для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів на час вирішення відповідного клопотання, що не свідчить про відсутність у сторони захисту можливості в подальшому порушувати питання про зміну запобіжного запобіжного заходу на більш м`який – домашній арешт, надавши докази про міцність його соціальних зв`язків, наявності місця роботи та його допомогу слідству у встановлені фактичних обставин кримінального провадження про, що вони зазначають у апеляційній скарзі.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не знаходить.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

постановила:

       Апеляційну скаргу захисника Шилана Сергія Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 04 грудня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Новоград-Волинського ВП ГУНП України в Житомирській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 - без змін.

       Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

       Судді: