Справа № 22-807

Категорія:45

Головуючий 1-ї інстанції: Старинщук О.В.

Доповідач апеляційної інстанції: Цюра Т.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 квітня 2009 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Цюри Т.В.,

Суддів: Медяного В.М., ВавшкаВ.С,

При секретарі: Ставнійчук С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 5 лютого 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про знесення самовільно збудованого гаражу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Вінницької міської ради про визнання рішення Вінницької міської ради недійсним, скасування приватизації земельної ділянки та визнання права на користування земельною ділянкою, усунення перешкод в приватизації земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 5 лютого 2009 року в задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про знесення самовільно збудованого гаражу було відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Вінницької міської ради про визнання рішення Вінницької міської ради недійсним, скасування приватизації земельної ділянки та визнання права на користування земельною ділянкою, усунення перешкод в приватизації земельної ділянки - задоволено частково. Ухвалено визнати рішення Вінницької міської ради № 66 від 21.06.2004 р. в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки 308 кв.м. - недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 308 кв.м. по АДРЕСА_1, виданий на ім’я ОСОБА_2. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове, яким її позовні вимоги просила задоволити повністю, а в зустрічному позові ОСОБА_3 - відмовити.

Колегія суддів, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що відповідно до державного акту від 22.03.2005 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 за рішенням Вінницької міської ради від 21.06.2004 року № 766 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0308 га по АДРЕСА_1.

Згідно викопіювання схематичного плану будинковолодіння АДРЕСА_1 станом на 28.05.1980 року на земельній ділянці, яка приватизована ОСОБА_2 розташований самовільно збудований гараж ОСОБА_3, а ширина земельної ділянки становить 21,80 м., як і станом на 10.02.1999 року, а станом на 05.03.2003 року ширина земельної ділянки вже становить 22,24 м., що збільшується в сторону до земельної ділянки ОСОБА_3 Крім цього з досліджених планів вбачається, що станом на 28.05.1980 року та 10.02.1999 року аж до 05.03.2003 року межа між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проходила по стіні гаражу ОСОБА_3

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про знесення самовільно збудованого ще в 1994 році гаражу, на будівництво якого позивачка сама давала згоду, застосувавши при цьому строк позовної давності.

Судом також було правомірно частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 щодо визнання рішення Вінницької міської ради № 66 від 21.06.2004 р. в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки 308 кв.м. - недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 308 кв.м. по АДРЕСА_1, виданий на ім’я ОСОБА_2.

Такий висновок був зроблений судом на підставі дослідженого викопіювання схематичного плану будинковолодіння АДРЕСА_1 та на підставі експертного висновку, відповідно якого доведено, що існуючий самозахват є помилкою топографічної організації, яка безпідставно при проведенні зйомки земельної ділянки позивачки, 4 кв.м. землі, яка перебувала в користуванні ОСОБА_3 передала в користування позивачки, що в подальшому і стало підставою передачі помилково у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки розміром 308 кв.м.

Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду є законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 308,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 5 лютого 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.