Справа № 740/5120/20

Провадження 3/740/1726/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року                                                 м.Ніжин

Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Гагаріна Т.О., при секретарі судового засідання Полторацької В.М., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині матеріали, які надійшли із Ніжинського ВП ГУПНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

09.11.2020, водій ОСОБА_1 по вул. Жовтнева с. Вертіївка Ніжинського району керував мопедом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Від продуву приладу Драгер та проходження медичного огляду та стан сп`яніння в медичному закладі водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

В судовому засіданні, ОСОБА_1 підтвердив обставини викладені у протоколі, та пояснив, що дійсно відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наданих в суді пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо часу, місця, способу настання обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та безпосередньо її ролі в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, враховуючи таке.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, відповідно до пункту 2.5 наведених Правил, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, зокрема, ці дані встановлюються, у т.ч. протоколом про адміністративне правопорушення, свідків, засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, що притягається до адміністративної відповідальності будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених Правил не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР №470207 від 09.11.2020, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст.256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР;

- відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та указує на факт порушення водієм указаних правил ПДР;

Відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15.11.18);

- поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо обставин події, які кореспондуються з даними протоколу в частині часу та місця її настання та указують на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності порушив п.2.5 ПДР.;

КАС ВС в постанові від 29.04.2020 у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності у т.ч. відеозаписом;

- поясненнями самого порушника у протоколі про адміністративне правопорушення щодо того, що він дійсно відмовився від огляду.

При цьому, відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), за ст.130 КУпАП стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.

За таких обставин, враховуючи вище викладене, суддя у відповідності до положень ст.251 та ст.252 КУпАП, вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки останній відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, чим порушив п.2.5 ПДР.

Адже, у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR 29.06.2007, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставини визначені ст.33 КУпАП, та не убачає, в розумінні ст.ст. 34, 35 КУпАП, обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність останнього і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст.40-1 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-35, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суддя

постановила:

Притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 гривень 40 копійок.

Відповідно до ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Т.О. Гагаріна