Ухвала

Іменем України

23 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 2-1561/11

провадження № 61-18882ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 липня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профкапітал» про заміну сторони у виконавчому листі, визнання причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання поважними та його поновлення, видачу дублікату виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профкапітал» (далі - ТОВ «ФК «Профкапітал») звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому листі, визнання причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання поважними та його поновлення, видачу дублікату виконавчого листа.

Заява мотивована тим, що 09 жовтня 2012 року Придніпровським районним судом м. Черкаси розглянуто справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» (далі - ПАТ «Західінкомбанк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та солідарно стягнуто із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Західінкомбанк» заборгованість за кредитним договором від 05 вересня 2007 року № 175-ФО в сумі 9 282 313,92 грн.

22 березня 2013 року Придніпровським районним судом м. Черкаси видано виконавчий лист № 4-4629/2011. Вказаний виконавчий лист перебував на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Черкаській області) ВП № 35988035.

13 лютого 2019 року між ПАТ «Західінкомбанк» та ТОВ «ФК «Профкапітал» укладений договір № 2018-12-29-000001-7 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого банк відступив шляхом продажу новому кредитору належні банку права вимоги, а новий кредитор набув права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців, іпотекодавців, поручителів, зазначених у додатках до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) та/або договорами поруки. Договорами іпотеки (іпотечними договорами), договорами застави, іншими договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстрів у додатках до цього договору. У додатку № 106 до договору вказано, що банк відступив, а новий кредитор набув право вимоги до ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , боржник).

При опрацюванні кредитних справ виявилося, що немає відкритого виконавчого провадження по виконанню вказаного рішення суду і у матеріалах справи кредитної справи також відсутній виконавчий лист. Тому ТОВ «ФК «Профкапітал» звернулося до ПАТ «Західінкомбанк» щодо передачі оригіналу виконавчого документа.

Згідно з відповіді ПАТ «Західінкомбанк» оригінали виконавчих документів, виданих Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Західінкомбанк» заборгованості, а саме: виконавчих листів від 12 травня 2010 року № 2-795/2010, від 19 листопада 2010 року № 2-1109/2010; від 22 березня 2013 року № 2-4629/2011, не були передані ТОВ «ФК «Профкапітал» у зв`язку з їх відсутністю через неповернення органами виконавчої служби стягувачу.

12 вересня 2019 року ТОВ «ФК «Профкапітал» направлено до ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Черкаській області з проханням повідомити дату та поштову адресу, на яку направлено оригінали виконавчих документів, зокрема виконавчого листа від 22 березня 2013 року № 2-4629/2011.

ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Черкаській області листом від 19 вересня 2019 року № 21-33/8196 повідомив, що виконавче провадження № 38988035 завершене 25 січня 2016 року на підставі пункту 7 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із відсутністю у боржника майна та коштів, на які може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Виконавчий документ разом з постановою державного виконавця надіслано на адресу стягувача: м. Черкаси, вул. Ільїна, 241. Документи, які б підтверджували отримання ПАТ «Західінкомбанк» оригіналу виконавчого листа відсутні.

Крім того, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 22 липня 2014 року № 433 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 липня 2014 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Західінкомбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку».

19 серпня 2014 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» видано наказ № 65-К про припинення діяльності усіх філій та відділень ПАТ «Західінкомбанк». Тому, якщо державним виконавцем і направлявся виконавчий документ стягувачу, то останній не міг його отримати, оскільки з 2014 року Черкаське відділення ПАТ «Західінкомбанк» ліквідоване, а тому строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання пропущений з поважних причин, а не з вини стягувача.

Із урахуванням наведених обставин, заявник просив суд замінити сторону у виконавчому листі від 22 березня 2013 року № 2-4629/2011, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси, у частині стягнення солідарно з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 05 вересня 2007 року № 175-ФО у сумі 9 282 313,92 грн, із ПАТ «Західінкомбанк» на ТОВ «ФК «Профкапітал»; визнати причини пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2013 року № 2-4629/2011 про солідарне стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 05 вересня 2007 року № 175-ФО у сумі 9 282 313,92 грн поважними; поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2013 року № 2-4629/2011 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 05 вересня 2007 року № 175-ФО у сумі 9 282 313,92 грн і видати дублікат виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2013 року № 2-4629/2011 про солідарне стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 05 вересня 2007 року № 175-ФО у сумі 9 282 313,92 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року, заяву ТОВ «ФК «Профкапітал» про заміну сторони у виконавчому листі, визнання причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання поважними та його поновлення, видачу дублікату виконавчого листа задоволено.

Замінено сторону у виконавчому листі Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2013 року № 2-4629/2011 про солідарне стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 05 вересня 2007 року № 175-ФО у сумі 9 282 313,92 грн, а саме: стягувача - ПАТ «Західінкомбанк» на нового стягувача (процесуального правонаступника) - ТОВ «ФК «Профкапітал».

Поновлено строк для пред`явлення виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2013 року № 2-4629/2011 про солідарне стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 05 вересня 2007 року № 175-ФО у сумі 9 282 313,92 грн.

Видано дублікат виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси №2-4629/2011 від 22 березня 2013 року про солідарне стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 05 вересня 2007 року № 175-ФО у сумі 9 282 313,92 грн.

19 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 липня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року, якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяві ТОВ «ФК «Профкапітал» у частині визнання причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання поважними та його поновлення, видачу дублікату виконавчого листа відмовити.

Дослідивши доводи касаційної скарги, оскаржувані судові рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Щодо оскарження судових рішень у частині визнання причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання поважними та його поновлення

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Таким чином, пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України не передбачає оскарження у касаційному порядку судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином оскаржувані судові рішення у частині визнання причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання поважними та його поновлення не підлягають касаційному оскарженню.

Щодо оскарження судових рішень у частині видачі дублікату виконавчого листа

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є очевидно необґрунтованою, правильне застосування судом норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.

Судами встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 жовтня 2012 року у справі за позовом ПАТ «Західінкомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 05 вересня 2007 року № 175-ФО позов ПАТ «Західінкомбанк» задоволено частково. Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Західінкомбанк» заборгованість за кредитним договором від 05 вересня 2007 року № 175-ФО у сумі 9 282 313,92 грн.

На виконання вказаного рішення 22 березня 2013 року Придніпровським районним судом м. Черкаси виданий виконавчий лист № 2-4629/2011 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Західінкомбанк» заборгованості за кредитним договором від 05 вересня 2007 року № 175-ФО у сумі 9 282 313,92 грн, який отриманий представником ПАТ «Західінкомбанк» та звернутий до примусового виконання.

Постановою головного державного виконавця ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Черкаській області Вакуленко С. М від 25 січня 2016 року у ВП № 38988035 виконавчий лист Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2013 року № 2-4629/2011 про солідарне стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Західінкомбанк» заборгованості за кредитним договором від 05 вересня 2007 року № 175-ФО у сумі 9 282 313,92 грн повернутий стягувачу на підставі пункту 7 частини першої статті 47, статті 50 Закону «Про виконавче провадження».

Згідно із супровідного листа ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Черкаській області від 25 січня 2016 року № 2.1-30/392 постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві від 25 січня 2016 року та виконавчий лист Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2013 року № 2-4629/2011 про солідарне стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Західінкомбанк» заборгованості у сумі 9 282 313,92 грн направлені на адресу ПАТ «Західінкомбанк»: м. Черкаси, вул. Ільїна, 241.

Відповідно до відповіді уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» від 15 березня 2019 року № 15/03/19-4 оригінали виконавчих документів Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2013 року № 2-4629/2011 про солідарне стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Західінкомбанк» заборгованості не передані ТОВ «ФК «Профкапітал» у зв`язку із їх відсутністю через неповернення органами державної виконавчої служби.

Крім того, відповідно до відповіді ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Черкаській області від 19 вересня 2019 року № 2.1-33/8196, наданої на запит ТОВ «ФК «Профкапітал», виконавчий лист Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2013 року № 2-4629/2011 про солідарне стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Західінкомбанк» заборгованості за кредитним договором від 05 вересня 2007 року № 175-ФО у сумі 9 282 313,92 грн разом із постановою державного виконавця надісланий на адресу стягувача: м. Черкаси, вул. Ільїна, 241. Документи, які б підтверджували отримання ПАТ «Західінкомбанк» оригіналу виконавчого листа у відділі відсутні.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 рокуу справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України 2004 року у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

Встановивши, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання стягувачем пропущено з поважних причин, суди попередніх інстанцій відповідно до статті 433 ЦПК України поновив цей строк.

Встановивши доведеність заявником втрати виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2013 року № 2-4629/2011 про солідарне стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Західінкомбанк» заборгованості за кредитним договором від 05 вересня 2007 року № 175-ФО у сумі 9 282 313,92 грн, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про наявність передбачених законом підстав для видачі його дубліката за заявою стягувача. Судами взято до уваги те, що вказаний виконавчий лист втрачено не з вини ТОВ «ФК «Профкапітал», тоді як відсутність дубліката виконавчого листа позбавляє стягувача можливості повторно звернутися до уповноваженого органу для примусового виконання судового рішення, яке залишається невиконаним.

Доводи касаційної скарги про те, що доказом втрати поштового відправлення (виконавчого листа), яке відправлялося органом державної виконавчої служби на адресу ПАТ «Західінкомбанк» може бути лише письмовий документ, одержаний за результатами звернення заявника чи його представника до поштового відділення з метою проведення перевірки у порядку, встановленому Інструкцією про порядок проведення на підприємствах поштового зв`язку, в їхніх філіалах та структурних підрозділах перевірок за фактами втрат страхових поштових відправлень та нестачі їх вкладення, затвердженого наказом Державного комітету зв`язку України від 27 січня 1998 року № 14, є необґрунтованими з огляду на таке.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Положеннями статті 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Таким чином, заявник у цій справі має право обґрунтовувати свої вимоги будь-якими доказами, які у розумінні статті 77 ЦПК України, є належними, а тому не був зобов`язаний звертатися до підприємства поштового зв`язку із заявою про проведення перевірки втрати поштового відправлення.

Доводи касаційної скарги про те, що ТОВ «ФК «Профкапітал» не направляло учасникам справи відзиву на апеляційну скаргу, у зв`язку із чим боржник був позбавлений можливості надавати пояснення, заперечення та вчиняти інші процесуальні дії, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій за результатами розгляду заяви та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Верховним Судом не беруться до уваги посилання заявника у касаційній скарзі на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, зокрема, Теплодарського міського суду Одеської області у справі № 516/28/18, Київського районного суду м. Одеси у справі № 2-6099/11, Київського районного суду м. Одеси у справі № 520/1195/14-ц, Приморського районного суду м. Одеси у справі № 2-1237/10, Одеським апеляційним судом у справах № 2-1078/11, № 22-ц/813/2214/19, які ухвалені у подібних правовідносинах, з огляду на те, що висновки, зроблені судами першої та апеляційної інстанції, не є обов`язковими для Верховного Суду.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, які були досліджені та оцінені судами з додержанням норм процесуального права. У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судових рішень.

Зі змісту резолютивної частини касаційної скарги вбачається, що заявник не оскаржує судові рішення у частині задоволенні вимог про заміну сторони у виконавчому провадженні, тому суд касаційної інстанції не переглядає судові рішення у цій частині.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 липня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профкапітал» про заміну сторони у виконавчому листі, визнання причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання поважними та його поновлення, видачу дублікату виконавчого листа відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик