Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #91003676



Справа № 134/1935/20

1-в/134/248/2020

УХВАЛА

Іменем України




23 грудня 2020 року смт. Крижопіль


Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

секретаря Балух О.В.

за участю: прокурора Бідюк Н.П.

засудженого ОСОБА_1

представника виправного центру Бондаренка І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Крижопіль заяву адвоката Ломаченського Віктора Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,


в с т а н о в и в:


17 грудня 2020 року адвокат Ломаченський В.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про звільнення його умовно-достроково від відбування покарання.

Обґрунтовуючи заяву, вказує, що вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 січня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого ОСОБА_1 , окрім житла. Зараховано в строк відбуття покарання час тримання під вартою з 25 жовтня 2017 року по 08 січня 2018 року включно. Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного  суду Вінницької області від 18 грудня 2019 року замінено невідбуту частину покарання 1 рік 10 місяців 7 днів позбавлення волі на більш м`яке покарання у виді обмеження волі та направлено засудженого ОСОБА_1 до місця обмеження волі в порядку передбаченому для осіб засуджених до позбавлення волі. Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 березня 2020 року постановлено зарахувати засудженому ОСОБА_1 у строк покарання час слідування під вартою до державної установи «Крижопільський виправний центр (№ 113)» з 27 грудня 2019 року по 22 лютого 2020 року включно, тобто 1 місяць 26 днів.

На даний час ОСОБА_1 відбув 2/3 призначеного покарання, а тому має право на умовно- дострокове звільнення. За період відбування покарання ОСОБА_1 характеризується добре, дисциплінарних стягнень не має, на заходи виховного та профілактичного впливу реагує правильно, підтримує соціально-корисні зв`язки з рідними, у відношенні до засуджених неконфліктний, вину у скоєному злочині усвідомив та глибоко кається, а тому на підставі ст. 81 КК України просить звільнити його умовно-достроково від відбування покарання на невідбутий строк покарання.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 , не заперечуючи проти розгляду справи без участі його захисника, який не з`явився в судове засідання, заяву підтримав, просить її задовольнити. Вказав, що за час відбування покарання у виді обмеження волі виконував роботи по благоустрою установи, однак не був працевлаштований, тому що не може виконувати роботу, яка йому пропонувалася, по стану здоров`я, при цьому за медичною допомогою не звертався. В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 надав виписку із медичної карти стаціонарного хворого від 13 грудня 2004 року, з якої вбачається, що йому було поставлено діагноз: Перфоративна виразка шлунку. Щодо накладених на нього стягнень підтвердив, що отримав їх через відсутність у строю під час проведення поіменної перевірки. Пояснив це тим, що не чув дзвінок. Дані стягнення не оскаржував.

Прокурор Бідюк Н.П. проти задоволення заяви заперечила, оскільки вважає, що застосування до засудженого ОСОБА_2 умовно-дострокового звільнення є передчасним, засуджений не довів своє виправлення, неодноразово відмовлявся від пропонованої роботи, має непогашені стягнення та лише два заохочення.

Представник виправного центру ОСОБА_3 при вирішенні питання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання поклався на розсуд суду, при цьому зазначив, що засуджений характеризується посередньо, від пропонованої роботи відмовлявся, мотивуючи поганим станом здоров`я, тричі притягувався до дисціплінарної відповідальності.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.

Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні засудженим вимог режиму, його участі в самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації установ виконання покарань, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Сумлінне ставлення до праці насамперед передбачає, що особа бере участь у суспільно корисній праці та передбачає добросовісне виконання трудових обов`язків, проявляється у покращенні кількісних та якісних показників виконуваної роботи, підвищенні виробничої кваліфікації, додержанні правил охорони праці та техніки безпеки.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно п. 17 вищевказаної Постанови, оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

З наведеного слідує, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.

Судом встановлено, що вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 січня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого ОСОБА_1 , окрім житла. Зараховано в строк відбуття покарання час тримання під вартою з 25 жовтня 2017 року по 08 січня 2018 року включно.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного  суду Вінницької області від 18 грудня 2019 року, яка набрала законної сили 27 грудня 2019 року, засудженому ОСОБА_1 замінено невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області у виді позбавлення волі, що складає 1 рік 10 місяців 7 днів позбавлення волі, більш м`яким покаранням - обмеженням волі на той же строк. Також, ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 березня 2020 року у строк відбування покарання зараховано час слідування під вартою до державної установи «Крижопільський ВЦ (№ 113)» з 27 грудня 2019 року по 22 лютого 2020 року включно, тобто 1 місяць 26 днів, відповідно до ст. 72 КК України, виходячи із співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Як вбачається з матеріалів справи, строк відбування покарання засудженого ОСОБА_1 рахується з 09 січня 2018 року. Кінець строку: 01 вересня 2021 року.

Станом на 23 грудня 2020 року засуджений ОСОБА_1 відбув 3 роки 3 місяці 23 дні призначеного судом покарання, що становить 2/3 частини призначеного строку покарання.

З наявної в матеріалах особової справи засудженого характеристики від 22 грудня 2020 року вбачається, що засуджений ОСОБА_1 в місцях позбавлення волі знаходиться з 09 січня 2018 року.

З 03 листопада 2017 року по 25 березня 2018 року перебував в СІЗО м. Хмельницький, режим утримання не порушував, стягнень і заохочень не мав.

З 25 березня 2018 року по 22 лютого 2020 року відбував покарання в державній установі «Могилів-Подільська ВК (№ 114)», зарекомендував себе наступним чином: допустив три порушення режиму утримання, але до дисциплінарної відповідальності не притягувався, проведено бесіди виховного характеру, двічі заохочувався правами начальника установи.

З 22 лютого 2020 року відбуває покарання в державній установі «Крижопільський ВЦ (№ 113)».

По прибуттю в установу після перебування в окремому приміщенні для новоприбулих засуджених до виробничого процесу не залучався з власних переконань.

За час відбування покарання допустив чотири порушення, за що тричі притягувався до дисциплінарної відповідальності, заходи заохочення не застосовувалися.

Соціально-корисної ініціативи не проявляє, участі в суспільному житті відділення не приймає.

Уникає виконання робіт із самообслуговування, санітарний стан житлового приміщення не завжди підтримує в належному вигляді, намагається дотримуватися належного зовнішнього вигляду. До майна установи та предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, ставиться відповідно, використовує їх за призначенням, але не завжди здійснює за ними належний догляд. Законні вимоги персоналу установи виконує, але під постійним контролем зі сторони працівників установи. У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний, на критику реагує пасивно, товариські відносини підтримує із засудженими різної спрямованості. Готовності до самокерованої соціально-правомірної поведінки не проявляє. Участь в заходах виховного характеру приймає, але під постійним впливом зі сторони адміністрації установи. За час відбування покарання порушень вимог пожежної безпеки не допускав. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Подолання наркотичної залежності» та «Підготовка до звільнення». Підтримує стосунки з рідними шляхом телефонних розмов.

Вину в скоєному злочині визнає, але не розкаюється в скоєному діянні.

На профілактичному обліку установи не перебуває.

Заборгованості за виконавчими листами не має.

Рішенням комісії державної установи «Крижопільський ВЦ (№ 113)» від 27 травня 2020 року (протокол № 9) засудженому ОСОБА_1 було відмовлено в застосуванні умовно-дострокового звільнення, як особі, яка не довела свого виправлення.

З довідки про наявність стягнень та заохочень вбачається, що засудженому ОСОБА_1 за час відбування покарання згідно наказів № 1 від 10 січня 2019 року та № 3 від 10 липня 2019 року було оголошено подяку за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, а також на засудженого ОСОБА_1 три рази накладались дисциплінарні стягнення за відсутність в строю під час проведення поіменної перевірки, а саме: згідно постанов № 91 від 30 червня 2020 року та № 106 від 28 липня 2020 року – оголошено догану, згідно постанови № 157 від 15 жовтня 2020 року – сувору догану.

 Згідно ч. 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Разом з тим, беззаперечні докази того, що засуджений ОСОБА_1 сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення матеріали справи не містять.

Враховуючи, що засуджений ОСОБА_1 за період відбування покарання тричі притягувався до дисциплінарної відповідальності та має стягнення, які на даний час не погашені, має лише два заохочення, не був працевлаштований, мотивуючи станом здоров`я, хоча наданим медичним документом не підтверджено факт того, що наявне у ОСОБА_1 захворювання має протипоказання до праці, суд приходить до висновку, що засуджений на даний час не довів своє виправлення, як того вимагає ст. 81 КК України, а тому у задоволенні заяви про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід відмовити.

Керуючись ст. 81, 82 ч. 5 КК України, ст. ст. 537-539 КПК України,


п о с т а н о в и в:


В задоволенні заяви адвоката Ломаченського Віктора Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду на протязі семи днів з дня її проголошення через Крижопільський районний суд Вінницької області.


Суддя:









Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація