Справа № 2- 280 / 10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

7 травня  2010  року                          Борзнянський районний суд  Чернігівської області

                                                               в складі головуючої судді                       Затєєвої С.Д.

                                                               при секретарі                                         Литвиненко В.В.

розглянувши у попередньому  судовому засіданні в залі суду в м. Борзні справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Хорошеозерської сільської Ради Борзнянського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно

в с т а н о в и в

             ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до територіальної громади в особі Хорошеозерської сільської Ради Борзнянського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті батьків: батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та матері ОСОБА_3, яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_2, і складається з 2/3 частин житлового будинку та господарських будівель, які розташовані в АДРЕСА_1 та земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, для ведення особистого селянського господарства та земельних паїв, мотивуючи тим, що він не може оформити право власності на спадкове майно через нотаріальну контору поскільки у покійних  відсутні правоустановлюючі  документи на  житловий  будинок  та господарські будівлі, а також втрачені документи, які підтверджували право власності на земельні ділянки.

            В судовому засіданні  позивач позовні вимоги підтримав в повному об’ємі і пояснив, що в с. Хороше Озеро Борзнянського району він  проживав з  батьками: батьком ОСОБА_2 та матір’ю ОСОБА_3.   Станом на 15 квітня 1991 року їх господарство, де вони проживали відносилося до соціальної групи – колгоспний двір і членів господарства було три  чоловіки.  Батько  помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а  мати померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Після їх смерті  відкрилася спадщина на яку він має право як спадкоємець першої черги, спадщину прийняв, оскільки на час їх смерті постійно проживав з покійними.  Але при зверненні до нотаріальної контори по питанню  отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок після смерті батька і матері йому було відмовлено оскільки у померлих відсутні правоустановлюючі документи на житловий будинок та господарські будівлі. Також було відмовлено державним нотаріусом і в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом і на приватизовані батьком земельні ділянки, в зв’язку з тим, що останнім державні акти, які підтверджували право власності, втрачені. З цих підстав просить суд визнати право власності на 2/3 частини  житлового  будинку та господарських будівель, та земельні ділянки  за ним,  як єдиним спадкоємцем  відповідно до закону,  після смерті батьків.

              Представник відповідача в судове засідання не з’явився, а подав заяву в якій просить справу розглядати в їх відсутність. Позовні вимоги визнають і не заперечують на їх задоволенні.

              Враховуючи визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права та інтереси інших осіб, суд вважає можливим постановити рішення при проведенні попереднього судового засідання за наявними в справі доказами, що відповідає вимогам ст.ст. 130, 174 ЦПК України.

              Заслухавши  позивача, вивчивши матеріали справи суд приходить до слідуючого висновку.

             Як встановлено в судовому засіданні станом на 15 квітня 1991 року господарство, яке розташоване в АДРЕСА_1 і в якому проживали позивач та ОСОБА_2, ОСОБА_3 відносилося до соціальної групи – колгоспний двір. Станом на 15 квітня 1991 року в даному господарстві проживали і були зареєстрованими три члени колгоспного двору. Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року „ Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” з послідуючими змінами – до правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року застосовується діюче на той час законодавство, а саме,  право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили частки в його майні. Розмір часток члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, в тому числі неповнолітніх і непрацездатних.  Виходячи з вищевикладеного  суд вважає, що право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1, позивач та його батьки: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 мають в рівних частках, що складає відповідно по 1/3 частині.  Після смерті останніх відкрилася спадщина на яку єдиним спадкоємцем за законом являється позивач по справі, що підтверджується матеріалами цивільної справи. Спадщину прийняв оскільки на час смерті спадкодавців постійно проживав з ними, що відповідає вимогам ст. 1268 ЦК України.

                Право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки підтверджується довідкою  виданою Борзнянським відділом Чернігівської філії ДП „Центр державного земельного кадастру” від 8 лютого 2010 року  та довідкою відділу держкомзему від 09.02.2010 року, а також архівними копіями відповідних державних актів.  Факт втрати державних актів, які підтверджували право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки підтверджується оголошеннями, які опудліковані і районній газеті.

               Згідно довідки характеристики, яка мається в матеріалах справи виданої позивачу, вбачається, що право власності на 2/3 частини  домоволодіння в АДРЕСА_1 в бюро технічної інвентаризації не зареєстроване.

             Поскільки у покійних ОСОБА_2 та ОСОБА_3  відсутні правоустановлюючі документи на частину житлового будинку та господарські будівлі, які розташовані в АДРЕСА_1, а також документи, які підтверджували право власності їх на земельні ділянки,  що перешкоджає позивачу оформити право власності на спадкове майно через нотаріальну контору, то суд вважає за можливе його  позов задовільнити.

             На підставі викладеного та керуючис ст. 10,60, 130,174, 212,214,215 ЦПК України, ст. 1261, 1268 ЦК України суд,-

ВИРІШИВ

            Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке складається з 2/3 частин  житлового будинку і господарських будівель розташованих в АДРЕСА_1 Чернігівської області і залишилося після смерті батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

             Визнати право власності за ОСОБА_1 в порядку спадкування на земеьні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства площею 0,14 га., які розташовані в АДРЕСА_1, та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8714 га, кадастровий номер 7420888800:04:000:0983, площею 1,4937 га кадастровий номер 7420888800:04:000:0245 які розташовані на території Хорошеозерської сільскої ради Борзнянського району Чернігівської області  після смерті батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

                            Суддя Борзнянського райсуду                              С.Д.Затєєва