Справа № 2-638/2010 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2010 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Горейко М. Д.
секретаря: Гаврилюк Н.Я .
за участю представника позивача по довіреності від 25.01.2010 року за №90 ОСОБА_1, представника відповідачки ОСОБА_2 по довіреності від 17.08.2009 року ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_4 Петрівнипро звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат, -
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовом доЯреми ОСОБА_5, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №113К від 09.04.2008 року в сумі 71 862 грн. 11 коп., посилаючись на те, що 10.04.2008 року відповідачка ОСОБА_2отримала в позивача кредит в розмірі 9000 доларів США з терміном погашення до 08 квітня 2013 року зі сплатою 17 % річних за час фактичного користування кредитом та зобов’язалась виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення графіку сплати коштів станом на 10.04.2009 року за відповідачкою ОСОБА_2 наявна заборгованість за кредитними зобов'язаннями в сумі 71 862 грн. 11 коп., а саме заборгованість за кредитом в розмірі 8369,60 доларів США, заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 487,38 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 27,33 доларів США, штраф 476,69 доларів США. Умовами договору встановлено, що внаслідок порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Представник відповідачки ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується її підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення. Причину неявки суд не повідомила.\
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачки ОСОБА_2, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник із кредитного договору, забезпеченого заставою, умовами якого передбачено право заставодержателя задовольнити забезпечену вимогу в один із передбачених договором способів шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.
09 квітня 2008 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк” та відповідачкою ОСОБА_2 василівною укладено кредитний договір №113 К (а. с. 5-6), за яким банк надав, а позичальник (відповідачка) отримала кредит в сумі 9000 доларів США та зобов'язалась погасити кредит до 08.04.2013 року. Умовами п.4.1. кредитного договору (а. с. 6зв.) встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 17 % річних за час фактичного користування кредитними коштами.
Згідно п. 2.2.3 кредитного договору ( а. с. 5) відповідачка зобов'язалась повертати кредитні кошти та проценти за користування коштами щомісячно, вносячи їх відповідно до графіку погашення.
Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідачка, систематично порушувала строки сплати кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №113К від 09.04.2008 року (а. с. 4).
За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.
Згідно п. 6.1 кредитного договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник (відповідачка) зобов'язана сплатити банку (позивачу) пеню у розмірі 0,2% від суми непогашеного платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до п.6.6 у разі при порушенні позичальником зобов’язань більш ніж на 120 днів, у зв’язку з чим банк був змушений звернутись до суду, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.
Згідно п.2.3.3 банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом, пені і штрафних санкцій при виникненні простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами чи іншими зобов'язаннями за цим договором.
За змістом ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Позивачем станом на 10.04.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №113К від 09.04.2008 року (а. с. 4), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідачки ОСОБА_2 перед банком за кредитними зобов'язаннями в розмірі 71 862 грн. 11 коп., а саме заборгованість за кредитом в розмірі 8369,60 доларів США, заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 487,38 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 27,33 доларів США, штраф 476,69 доларів США.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором відповідачами не представлено суду.
Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч.1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.
В забезпечення виконання даного кредитного договору від 09.04.2008 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_4 укладено договір застави транспортного засобу (а.с. 7-9), відповідно до п.34.4 якого відповідачка ОСОБА_4 передала в у заставу ЗАТ КБ “ПриватБанк” транспортний засіб марки OPEL VECTRA 1.6 (легковий седан-В) , 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 04.04.2008 року належить відповідачці ОСОБА_4
Згідно п. 34.5 Договору застави оціночна вартість предмету застави в цілому встановлена за згодою сторін в сумі 51 257 грн. 50 коп. Відповідно до п.23 договору застави транспортного засобу у разі невиконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами (на праві вищого пріоритету).
Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов’язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.
Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Спосіб реалізації предмета застави встановлений ст. 591 ЦК України.
Відповідно до положень ст. ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч.1, 546 ч.1, 548 ч.1, 589, 590, 591, 611, 1050 ч.2, 1054 ч.2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, –
вирішив:
Позов Публічногоакціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат задоволити.
Звернути стягнення заборгованості за кредитним договором №113К від 09.04.2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” та ОСОБА_2 станом на 16.04.2010 року в сумі 71862 грн. 11 коп. , на предмет застави — транспортний засіб марки OPEL VECTRA 1.6 (легковий седан-В) , 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 04.04.2008 року, належить відповідачці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці селища Кути Косівського району Івано-Франківської області, жительці с. Черганівка Івано-Франківської області.
Стягнути в солідарному порядку зЯреми ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки селища Кути Косівського району Івано-Франківської області, жительці с. Черганівка Івано-Франківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, з зарахуванням на р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 — 720 грн. 80 коп. витрат по оплаті судового збору і 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.
Суддя: Горейко М. Д.