Справа №: 307/3923/20

                                Провадження № 3/307/1688/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2020 року                                                 м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., за участю секретаря судових засідань Пальонної М.Є., прокурора Варги І.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, працюючого на посаді головного інженера Державного підприємства «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника», жителя АДРЕСА_1 , із вищою освітою, одруженого,

встановила:

ОСОБА_1 , який згідно наказу (розпорядження) керівника ДП «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника» від 5 липня 2013 року № 38 – к прийнятий на роботу на посаду головного інженера ДП «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника», будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до статті 172-6 КУпАП суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, а саме посадовою особою юридичних осіб публічного права в порушення вимог ч. 1  ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, 2 травня 2019 року подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 року, яку повинен був подати до 1 квітня 2019 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 винуватим себе визнав частково та пояснив, що умислу не подавати такої декларацій у нього не було, причиною її несвоєчасного подання була, зокрема, відсутність відомостей про частку належного йому майна у спільній сумісній власності, для чого він звернувся до своєї сестри та після отримання відповідних даних подав із запізненням вказану декларацію.

Дослідивши матеріали справи, думку прокурора про обґрунтованість протоколу про адміністративне правопорушення, слід дійти висновку про закриття справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строку накладення на нього адміністративного стягнення з таких підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. 

Згідно ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст. 7 цього Кодексу ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. 

Відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони, та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну та/або цивільно-правову відповідальність.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративна відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно Примітки ст. 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

За правилами ч. 1 ст. 45 вказаного Закону особи, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до підпункту а) пункту 2) ч. 1 ст. 3 цього Закону суб`єктами, на яких поширюється дія Закону є посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.

Згідно пункту 1.1 Статуту ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВИРОБНИЧА ДИРЕКЦІЯ З ЛІКВІДАЦІЇ СОЛОТВИНСЬКОГО СОЛЕРУДНИКА» зареєстроване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та є державним комерційним підприємством та відповідно до п. 4.1 і 4.3. цього Статуту підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, поточні та інші рахунки в банках, печатку зі своїм найменуванням, ідентифікаційним кодом, а також товарний знак, штампи і бланки зі своїм найменуванням ( а.с. 13-21).

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2. та 2.3. розділу ІІ Посадової інструкції головного інженера ДП Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника» головний інженер призначається на посаду та звільняється з неї директором ДП «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника»; здійснює загальне методичне керівництво та контроль за технічним виконанням робіт підрядними організаціями у межах діючих проектів, координує дії усіх підрядників для вчасного та якісного виконання покладених завдань; підпорядковується головний інженер директору ДП «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника»; розпорядження головного інженера є обов`язковими для виконання усіх працівників ДП «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника» та головний інженер у своїй роботі керується Конституцією України, Законами України, постановами Верховної Ради України, Указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України та іншими актами.

Отже ОСОБА_1 , працюючи на посаді головного інженера ДП «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника», є посадовою особою юридичної особи публічного права, тобто суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Відтак, ОСОБА_1 зобов`язаний був подати щорічну декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік у строк до 01 квітня 2019 року, тому датою вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення є 1 квітня 2019 року.

У відповідності до даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 подав щорічну декларацію за 2018 рік лише 2 травня 2019 року.

Винуватість ОСОБА_1 у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації, уповноваженої на виконання функцій держави доведена протоколом про адміністративне правопорушення № 311 від 9 грудня 2020 року, пояснювальною запискою ОСОБА_1 , наказом (розпорядженням) № 38-к від 5 липня 2013 року, витягом з єдиного Державного реєстру декларацій та Декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік ( а.с.1-6, 7, 8, 9, 10,11-12, 13-21, 22).

Із скріншоту витягу з єдиного Державного реєстру декларацій, Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, письмових пояснень ОСОБА_1 та супровідного листа убачається, що 30 липня 2020 року виявлено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і ДП «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника» надіслала на адресу Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області копії документів, які стосуються особи ОСОБА_1 , які зареєстровані у вказаному управлінні 31 липня 2020 року, тому дата 30 липня 2020 року є моментом виявлення особи, яка вчинила правопорушення, а відтак днем виявлення правопорушення, у зв`язку з чим запис у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що датою виявлення правопорушення є дата встановлення складу адміністративного правопорушення відповідно до пояснення не відповідає правилам ч. 2 ст. 254 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною 4 ст. 38 КУпАП, яка діяла на момент виявлення вказаного адміністративного правопорушення, а саме 30 липня 2020 року, встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Частина 4 ст. 38 КУпАП викладена у новій редакції на підставі  Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019   та введена в дію з 19.04.2020 і на відміну від попередньої редакції ч. 3 ст. 38 КУпАП, згідно якої був встановлений трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення, посилила відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів.   Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Ураховуючи наведене, у даному випадку необхідно застосувати положення ч. 3 ст. 38 КУпАП в редакції, чинній до 19.04.2020 року, що діяла станом на 1 квітня 2019 року, тобто на час вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КУпАП , в редакції до 19.04.2020 року, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Згідно з положеннями пункту 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статті 38 цього Кодексу.

Так як вчинене 1 квітня 2019 року ОСОБА_1 адміністративне правопорушення не є триваючими, таке виявлене 30 липня 2020 року і строк накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення закінчився 30 жовтня 2020 року, то розпочате провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП підлягає закриттю на підставі пункту 7) статті 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,

постановила:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя                        Л.Р.Сас