Справа № 22ц-1360/2009 Головуючий у 1 інстанції Андрюшина Л.А.
Категорія - Доповідач Ігнатова Л.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Краснощокової Н.С. ,
суддів Ігнатової Л.Є., Маширо О.П., при секретарі Лєдовській О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 16 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Апеляційного суду із апеляційною
скаргою на рішення суду, яким позовні вимоги ОСОБА_4 , яка діє від імені
та в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 задоволені.
Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1.
Відповідачка просить скасувати ухвалене рішення та ухвалити нове, яким визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом першої черги на частку житлового приміщення - кв. АДРЕСА_1, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 частково відмовити.
В обгрунтування своїх доводів посилається на- те, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, а саме неправильно застосував ст. 34 СК України, в якої зазначено, що лише шлюб є підставою для виникнення прав та обов»язків подружжя і на підставі цього відносить її до спадкоємців четвертої черги. Вважає, що у відповідності до вимог ст. 1261 ЦК України вона відноситься до спадкоємців першої черги, а тому у порушення зазначених норм закону, суд незаконно позбавив її права на спадкове майно. Також суд безпідставно не прийняв до уваги, що Рішенням Центрально-Міського районного суду від 31.05.2008 року вона була визнагіа членом сім»ї ОСОБА_5, встановлений факти їх спільного проживання, як дружини і чоловіка на момент смерті ОСОБА_5, а тому оскаржуване рішення є незаконним.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що у липні 2008 року позивачка ОСОБА_4 , яка діє від імені та в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2, звернулась до суду з зазначеним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що вона з 15.05.1992 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 01.06.2005 року їх шлюб був розірваний. Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер і після його смерті відкрилася спадщина у вигляді кв. АДРЕСА_1.
Вважає, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є син померлого - ОСОБА_2 та мати померлого - ОСОБА_6
Про прийняття спадщини вона звернулася з заявою до нотаріальної контори, куди також звернулася і ОСОБА_6 Але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено, оскільки на спадщину також претендує і ОСОБА_1, яка стверджує, що вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 так як проживала із спадкодавцем без реєстрації шлюбу, а тому також є спадкоємцем після його смерті.
Тому вона вимушена звернутися до суду та просить визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на Нг частину житлового приміщення - кв. АДРЕСА_1.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 , суд виходив із того, що вони грунтуються на законі.
Такий висновок суду є правильним.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається у наслідок смерті особи.
Статтею 1261 ЦК України, передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
У відповідності з вимогами статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10).
Згідно свідоцтва про права власності на житло за № 30404 від 24.07.2007 року, на праві приватної власності ОСОБА_5 належить кв. АДРЕСА_1 (а.с. 5).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на зазначену вище квартиру.
З 15.05.1992 року по 01.06.2005 року ОСОБА_5 знаходився у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 Від цього шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є ОСОБА_5 (а.с. 11).
Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України, судом першої інстанції установлено, що після смерті спадкодавця ОСОБА_5, є два спадкоємця першої черги за законом. Це неповнолітній син ОСОБА_2 та мати померлого - ОСОБА_3
Що стосується відповідачки ОСОБА_1, то суд прийшов до висновку, що вона може бути віднесена лише до 4-ї черги спадкоємців за законом.
Такий висновок суду є правильним.
Дійсно за рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 31.05.2008 року ОСОБА_1 була визнана членом родини ОСОБА_5 та встановлений факт їх спільного проживання, як дружини та чоловіка на момент смерті ОСОБА_5, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 25-30).
Але відповідно до вимог ч.1 ст. 36 СК України, лише зареєстрований шлюб є підставою для виникнення прав та обов»язків подружжя. І відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом має саме той із подружжя, який пережив спадкодавця.
Тобто із зазначеного вбачається, що один із подружжя визначається спадкоємцем за законом лише у тих випадках, коли він (вона) перебував у зареєстрованому шлюбі з померлою особою, причому правове значення тут відіграє саме факт перебування у зареєстрованому шлюбі, а не наявність шлюбних відносин.
В даному випадку відповідачка ОСОБА_1 знаходилася з померлим лише у фактичних шлюбних відносинах. І цей факт знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.
Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1, хоча і знаходилася у фактичних шлюбних відносинах з померлим і проживала з ним однією сім»єю, однак не належить до спадкоємців за законом першої черги, а може бути віднесена лише до 4-ої
черги спадкоємців за законом відповідно до вимог передбачених ст. 1264 ЦК України.
За таких обставин, суд першої інстанції, правильно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Усім доказам суд у відповідності до вимиог ст. 212 ЦПК України дав належну правову оцінку.
Постановлене судове рішення є законним й обгрунтованим, воно ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Доводи позивачки про те, що суд не дав належної оцінки, наданим нею письмовим доказам, а саме рішенню Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 31.05.2008 є безпідставними. Відповідно до ст. , ст. 57, 59 ЦПК України, суд наданим сторонами доказам дав відповідну оцінку і в судовому рішенні привів переконливі мотиви, за якими він відповідні докази прийняв чи не прийняв до уваги.
Наведені в скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст. ст. 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 16 грудня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.