УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 травня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Матюшенка І.В.    

суддів: Кашапової Л.М., Жизневської А.В.                

при секретарі судового

засідання Жовновській О.О.                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі (далі – Пенсійний фонд) на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 25 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2  до Пенсійного фонду про визнання дій протиправними, стягнення недосплаченої пенсії,

в с т а н о в и л а  :

    У поданій апеляційній скарзі Пенсійний фонд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції від 25 лютого 2010 року, яким визнані протиправними дії Пенсійного фонду по застосуванню постанов КМУ № 654 від 16.07.2008 року та № 530 від 28.05.2008 року в частині визначення ОСОБА_2 розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі менше ніж 50% мінімальної пенсії за віком та основної пенсії, як інваліду 3-ї групи щодо якої встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі меншому ніж шість мінімальних пенсій за віком за період з січня по грудень 2009 року. Стягнуто з Пенсійного фонду на користь ОСОБА_2 за вказаний період 29556 гривень основної та 2144 гривні 10 копійок додаткової пенсії. Апелянт зазначає, що суд не врахував, що фінансування видатків, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон № 796-Х11) здійснюється з Державного бюджету України, а кошти Пенсійного фонду не є такими, помилково застосував положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” при визначенні мінімальної пенсії за віком, не застосував до спірних правовідносин постанову КМУ від 03.01.2002 року № 1, не притягнув в якості належного відповідача головного розпорядника коштів та суд не має компетенції здійснювати розрахунок сум підвищення до пенсії.

    Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом 3-ї групи загального захворювання, пов’язаного з аварією на ЧАЕС (а.с.6), отримує у зв’язку з цим пенсію в управлінні Пенсійного фонду України в Овруцькому районі (а.с.5) і протягом 2009 року отримувала від Пенсійного фонду основну та додаткову  пенсії в розмірі, що не відповідає розміру, встановленому ст. ст. 50 та 54 Закону № 796-Х11.

    Суд першої інстанції повно та об’єктивно з’ясував обставини справи та, з урахуванням положень статей  50 та 54 Закону № 796-Х11, ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог  ОСОБА_2 про неправомірність дій відповідача та стягнення на користь позивачки не донарахованої основної пенсії за період з січня по  грудень 2009 року у сумі 29556 грн. 00 коп. та додаткової пенсії за цей же період у сумі 2144 грн. 10 коп.

    Доводи апеляційної скарги про те, що Пенсійний фонд не може проводити виплату спірних сум, оскільки це є бюджетні кошти, яких не вистачає на фінансування видатків, передбачених ст.ст. 50 та 54 Закону № 796-Х11, а кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України є безпідставними, оскільки саме на територіальні управління Пенсійного фонду України, згідно Положення „Про Пенсійний фонд України”, затвердженого Указом Президента України №121/2001 від 01.03.2001 року, покладені такі функції і питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Крім того, проблеми надання  бюджетних коштів Пенсійному фонду для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом першої інстанції не розглядалися.

    Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду, оскільки судом не ухвалене рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.

    Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає. А відтак, положення ч.3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування пенсій, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону № 796-Х11. Тому, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування вище вказаних норм матеріального права є також безпідставними.

    Не є підставою для скасування судового рішення і не застосування судом першої інстанції положень постанови КМУ № 1 від 03.01.2002 року, оскільки в п. 2 вказаної постанови Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням ст. ст. 50, 54 Закону № 796-Х11, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

    Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи порушені норми матеріального та процесуального права. Підстави для скасування рішення суду відсутні.    

    Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі відхилити.

Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 25 лютого 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий                 Судді        

Справа № 22ц-1641                     Головуючий в суді 1-ї інстанції Якухно О.М.

Категорія 57                         Доповідач Матюшенко І.В.