Справа № 201/12445/20

Провадження № 1-кс/201/4522/2020

УХВАЛА

Іменем України

06 січня 2021 року        м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Батуєв О.В., за участю секретаря судового засідання Гаржі О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі скаргу адвоката Дорохіна Віталія Ігоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову дізнавача про часткову відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних (слідчих) розшукових дій в кримінальному провадженні за №12020040650000132, внесеного до ЄРДР від 16.01.2020 року, за ч.1 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Дорохін В.І. в інтересах ОСОБА_1 (який діє на підставі ордеру ДП №009 від 23.12.2019р.) звернувся зі скаргою на постанову дізнавача від 13.11.2020 року про часткову відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних (слічих) розшукових дій в кримінальному провадженні за №12020040650000132, внесеного до ЄРДР від 16.01.2020 року, за ч.1 ст. 197-1 КК України.

В обґрунтування скарги заявник вказав, що В провадженні Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження за №12020040650000132 від Г6.01.2020р. за ч.1 ст.197-1 КК України щодо самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва.

11.11.2020р. до Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП у Дніпропетровській області по кримінальному провадженню № 12020040650000132 представником потерпілого, адвокатом Дорохіним Віталієм Ігоровичем подано клопотання в порядку ст. 220 КПК України.

14.12.2020 року представником потерпілого, адвокатом Дорохіним Віталієм Ігоровичем по наявному кримінальному провадженню отримано постанову про часткову відмову в задоволенні клопотання від 13.11.2020р.

Зокрема, начальником СД Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області постановою від 13.11.2020 року відмовлено у проведенні слідчої дії у вигляді допиту у якості свідка керівника Релігійної організації «Дніпропетровська єврейська релігійна громада», ЄДРПОУ 23644881.

В обґрунтування відмови в цієї частини вимог клопотання дізнавач, зокрема, вказує: "а так як на теперішній час ніякій особі не було в зазначеному порядку визначити потерпілим по даному кримінальному провадженню, то відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї cтатті, покладається на слідчого, дізнавача, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках , - на потерпілого".

Також заявник вказує, що по-перше, відповідно ч. 2 ст.55 КПК України права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї, кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Отже, ОСОБА_1 є потерпілим у наявному кримінальному з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення після початку досудового розслідування з 18.02.2020 року. ПІБ потерпілої ОСОБА_1 міститься у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020040650000132 від 16.01.2020р. за ч.1 ст.197-1 КК України.

Окрім того, у кримінальному провадженні №12020040650000132 ухвалено шість судових рішень, в тому числі за скаргами, апеляційними скаргами представника потерпілого, адвоката Дорохіна Віталія Ігоровича, де статус ОСОБА_1 зазначений як потерпілий і перевірений судом.

Адвокат вважає постанову незаконною, прийнятою без з`ясування усіх обставин кримінального провадження. Тому просив визнати незаконною та скасувати дізнавача про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних (слічих) розшукових дій в кримінальному провадженні за №12020040650000132, внесеного до ЄРДР від 16.01.2020 року, за ч.1 ст. 197-1 КК України.

Заявник в прохальній частині скарги просив розглянути скаргу за його відсутності, скаргу просив задовольнити. У зв`язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі іншого заявника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.

Представник дізнання Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність дізнавача, слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ст. 107 КПК України у зв`язку з відсутністю учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного правового висновку з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 303 КПК України оскарженню підлягає бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні ним процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК строк.

Згідно із п.7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора - рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Суд також звертає увагу на те, що дізнавачем жодних пояснень, доказів до суду надано не було. Суд при винесенні рішення керується принципом змагальності сторін.

Вимогами ч.5 ст. 110 КПК України, передбачено, що мотивувальна частина рішення слідчого (дізнавача), викладеного у формі постанови повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, однак слідчим при винесенні постанови вказані вимоги не дотримані.

Як встановлено слідчим суддею, своєю постановою від 13.11.2020 року начальник СД Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області частково відмовила в задоволенні клопотання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих( розшукових) дій, аргументувавши це тим, що на теперішній час ніякій особі не було в зазначеному порядку визначити потерпілим по даному кримінальному провадженню, то відповідно до ч.1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 Кодексу, за винятком випадків, передбачених ч.2 цієї статті, покладається на слідчого, дізнавача, прокурора т, в установлених цим Кодексом випадках,- на потерпілого.

Втім, на переконання слідчого судді, вказана постанова належним чином не аргументована, адже дійсно, згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020040650000132 від 16.01.2020р. за ч.1 ст.197-1 КК України потерпілою є ОСОБА_1 . Також ОСОБА_1 є потерпілою у наявному кримінальному провадженні з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення після початку досудового розслідування з 18.02.2020 року (що вказано в описі короткого викладу обставин, про вчинення кримінального правопорушення), а тому слідчий суддя вважає, що безпідставна та невмотивована відмова слідчого може призвести до однобічності та неповноти досудового розслідування.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя, перевіривши матеріали поданої скарги, дійшов висновку про скасування постанови про часткову відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних (слічих) розшукових дій в кримінальному провадженні за №12020040650000132, внесеного до ЄРДР від 16.01.2020 року, за ч.1 ст. 197-1 КК України.

З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість вимог поданої скарги, в частині скасування постанови дізнавача про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних (слічих) розшукових дій в кримінальному провадженні за №12020040650000132, внесеного до ЄРДР від 16.01.2020 року, за ч.1 ст. 197-1 КК України, а тому приходить до висновку про її задоволення, в цій частині.

В частині зобов`язання дізнавача, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12020040650000132 від 16.01.2020 року за ч. 1 ст. 197-1 КК України допитати в якості свідка керівника Релігійної організації «Дніпропетровська єврейська релігійна громада», слідчий суддя вважає необхідним відмовити, так як нормами чинного КПК України не передбачено зобов`язання дізнавача проводити ті чи інші слідчі дії.

Відповідно до ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 КК України. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Згідно з ч. 1 ст. 303 КПК України оскарженню підлягає бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні ним процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК строк.

Слідчий суддя звертає увагу, що прийняття рішень при проведенні досудового розслідування є дискреційним повноваженням слідчого(дізнавача), які він здійснює з урахуванням відомостей про досудове розслідування, наявної доказової бази, тощо. З наведених вище підстав скарга в частині зобов`язання дізнавача, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12020040650000132 від 16.01.2020 року за ч. 1 ст. 197-1 КК України, допитати в якості свідка керівника Релігійної організації «Дніпропетровська єврейська релігійна громада», в цій частині не підлягає задоволенню.

Отже, проаналізувавши норми Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст. 36, 40 КПК України, якими встановлено перелік повноважень дізнавача, слідчого, прокурора під час досудового розслідування, суд приходить до висновку, що допит свідків, організація та виконання повного, об`єктивного та належного досудового розслідування виходить за межі повноважень суду. Також, слідчий суддя не має повноважень зобов`язати дізнавача, слідчого чи прокурора вчинити дії, які він не зобов`язаний вчиняти в установлений КПК України строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Також заявником порушено 10-тиденний строк звернення до суду зі скаргою, але він не був обізнаний про винесення дізнавачем постанови від 13.11.2020 року про часткову відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних (слічих) розшукових дій в кримінальному провадженні за №12020040650000132, внесеного до ЄРДР від 16.01.2020 року, за ч.1 ст. 197-1 КК України і фактично отримав її лише 14.12.2020 року. Скарга була сформована в системі «Електронний суд» 24.12.2020, а тому заявником не порушений строк подання скарги на постанову від 13.11.2020 року.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 55, 93, 153, 220, 303 - 307, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката Дорохіна Віталія Ігоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову дізнавача від 13.11.2020 року про часткову відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних (слічих) розшукових дій в кримінальному провадженні за №12020040650000132, внесеного до ЄРДР від 16.01.2020 року, за ч.1 ст. 197-1 КК України – задовольнити частково.

Постанову дізнавача від 13.11.2020 року про часткову відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних (слічих) розшукових дій в кримінальному провадженні за №12020040650000132, внесеного до ЄРДР від 16.01.2020 року, за ч.1 ст. 197-1 КК України - скасувати.

В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.В. Батуєв