Справа № 2-837/10

Р І Ш Е Н Н Я                

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

12 березня  2010 року                                   Оболонський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді                  Махлай Л.Д.

при секретарі                                          Москаленко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ті особи: ОСОБА_3, відділ реєстрації та іміграції фізичних осіб Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні квартирою і вселення,

                                                              в с т а н о в и в :

у жовтні 2009 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

 В обґрунтування позову зазначав, що він перебував у шлюбі з ОСОБА_4,  від якого має дочку ОСОБА_2 Після розірвання шлюбу у 2005 році дочка залишилась проживати з ним та його матір‘ю в квартирі АДРЕСА_1.

Надалі відповідач переїхала на постійне місце проживання до своєї матері в м. Торез Донецької області та з березня 2009 року жодного разу не з‘являлась у квартирі, всі обов‘язки, що випливають з договору найму жилого приміщення здійснюються ним та його матір‘ю.

У зв‘язку з викладеним просив визнати відповідачку такою, що втратила право користування спірним житловим приміщенням.

У  грудні 2009 року до суду звернулась ОСОБА_2 з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про вселення посилаючись на те, що спірна квартира є місцем її постійного проживання та єдиним житлом, в сплаті комунальних послуг  вона не приймала участі, оскільки була неповнолітньою, не мала власного заробітку, бо навчалась в університеті.

Незважаючи на її право на житло, батько не хоче, щоб вона проживала в спірній квартирі, чинить їй перешкоди в користуванні квартирою, перевіз речі без її згоди до місця її тимчасового знаходження в м. Українка. Не маючи житла в м. Києві вона була змушена взяти академічну відпустку.

На теперішній час вона в спірній квартирі не проживає з поважної причини, оскільки їй чинять перешкоди у користуванні квартирою та вона не має ключів від спірної квартири.

На підставі викладеного просила  вселити її в спірну квартиру, усунувши перешкоди в користуванні нею, зобов‘язати відповідачів надати їй ключі від нового замка, в подальшому не чинити перешкоди в користуванні житлом.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали основний позов з підстав, викладених в позовній заяві та просили його задовольнити, зустрічний позов не визнали.

Відповідач та її представник у судовому засіданні основний позов не визнали та просили задовольнити зустрічний позов, з підстав, які викладені у позовній заяві.

Суд, заслухавши пояснення  сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 17.06.1994 року належить позивачу та його матері ОСОБА_3 в рівних долях.

Відповідно до довідки ф. 3 у цій квартирі зареєстровані позивач, відповідач, яка є його дочкою та мати позивача - ОСОБА_3

ОСОБА_1 вселена позивачем у спірну квартиру як член сім`ї власника квартири. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та на час вселення була неповнолітньою.

Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Позивачем оплачувалося навчання відповідачки у ВНЗ «Університет економіки та права «Крок». Проте, 03.07.2009 року відповідач була відрахована з даного університету за невиконання навчального плату. З цих підстав між позивачем та відповідачкою виник конфлікт та остання на період літніх канікул переїхала проживати до своєї матері.

При намаганні повернутися у спірну квартиру відповідачку не впустили, що крім пояснень ОСОБА_2 підтверджується показаннями свідка ОСОБА_5

Судом встановлено, що під час проживання відповідачки у спірній квартирі було замінено вхідні двері та остання не мала ключів від цих дверей. Як зазначив позивач у судовому засіданні у квартирі завжди знаходилася його мати ОСОБА_3, яка  відкривала вхідні двері відповідачці, а тому необхідності надавати ключі дочці не було.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов про визнання відповідачки такою, що  втратила право користування жилим приміщенням безпідставні.

Посилання позивача на  ст. 71 ЖК України, згідно з якою  за тимчасово відсутнім членом сім'ї наймача зберігається право користування жилим приміщенням протягом 6 місяців суд вважає безпідставним, оскільки спірна квартира перебуває у власності позивача та його матері та вони не є наймачами цієї квартири. У  зв`язку з чим судом застосовується ст. 405 ЦК України, яка регулює спірні правовідносини.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтвердили сам факт не проживання відповідача у спірній квартирі більше року, проте факт не проживання з літа 2009 року визнає і сама відповідач. Разом з тим, суд визнає поважною причину не проживання останньої у спірній квартирі,  оскільки через конфлікт з приводу неналежного навчання батько перешкоджає їй користуванню цією квартирою та ОСОБА_2  позбавлена можливості користування квартирою через відсутність у неї ключів від вхідних дверей квартири.

Оцінюючі всі зібрані у справі докази суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 про вселення законний та обґрунтований і підлягає задоволенню.

Вимоги про зобов`язання відповідача надати ключі від спірної квартири та не чинити перешкод у користуванні квартирою в подальшому не підлягають задоволенню, оскільки питання вселення вирішується після набрання рішенням законної сили у порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

На підставі   викладеного та  керуючись  ст. 405 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання  такою, що втратила право користування жилим приміщенням відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано  заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

     Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя                 підпис

Рішення не набрало законної сили.

Копія вірно

Суддя