Справа 2-А-301/2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

15 березня 2010 року         Оболонський районний суд м. Києва у складі:

            головуючого судді             -         Майбоженко А.М.

            при секретарі                 -         Воіновій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора адміністративної практики ВДАІ Солом’янського району УДАІ ГУ МВС України в м.Києві Коржука Олександра Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ВДАІ Солом’янського району УДАІ ГУ МВС України в м.Києві про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на наступне.

26.01.2010 року позивачу стало відомо про існування постанови серії АА №22563 від 31.01.2009 року, винесену інспектором адміністративної практики Коржуком О.М., згідно якої він, 18.01.2009 року о 10-06 годині, керуючи автомобілем «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 по Кільцевій дорозі в м.Києві, де дозволена максимальна швидкість руху – 60 км/год, рухався зі швидкістю 100 км/год, чим перевищив дозволену швидкість руху на 40 км/год. Згідно даної постанови його було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень.

Вказує на те, що копію даної постанови йому направлено не було, про її винесення йому було не відомо. Вважає, що винесення такої постанови без його участі порушує його права, передбачені ст.268 КУпАП, при накладенні стягнення не були враховані вимоги ст.33 КУпАП щодо обставин, які мали б бути з’ясовані для визначення розміру та виду адміністративного стягнення. Крім того, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно нього складений не був, чим порушено його права, передбачені ст.ст.254, 256 КУпАП. При цьому вважає, що вимоги ст.ст.14-1, 258 КУпАП щодо нескладання протоколу про адміністративні правопорушення та розгляд справи у його відсутність в цьому випадку застосуванню не підлягають, оскільки прилад «Візир» №0810703, яким, згідно оскаржуваної постанови зафіксоване порушення ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації. Також, з доданого до постанови фотознімку не можливо ідентифікувати місце вчинення правопорушення, а також наявність на цій ділянці місцевості дорожнього знаку 5.45 «Населений пункт», що зумовлювало б відповідний швидкісний режим. Крім того, вказує на відсутність відомостей про вивчення співробітниками ДАІ інструкції з використання спеціальних засобів нагляду та складання відповідних заліків.

На підставі викладеного, просить суд поновити строк для оскарження вищевказаної постанови, посилаючись на незаконність оскаржуваної постанови та винесення її з грубим порушенням вимог чинного законодавства, просив суд її скасувати, провадження в справі про адміністративне правопоуршення відносно нього закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Під час судового розгляду справи, суд, за клопотанням позивача допустив заміну первісного відповідача, до участі у справі в якості відповідача було залучено інспектора адміністративної практики ВДАІ Солом’янського району УДАІ ГУ МВС України в м.Києві Коржука Олександра Миколайовича, яким було складено постанову в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача та оскаржується ним.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав. Враховуючи викладене, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів у відповідності до ст.128 ч.4 КАС України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що строк для оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення був пропущений позивачем з поважних причин, а тому підлягає поновленню, а позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають у зв’язку з наступним.

Постановою серії АА №22563 від 31.01.2009 року, винесену інспектором адміністративної практики Коржуком О.М., відповідачем по справі, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень. Згідно даної постанови, ОСОБА_1, 18.01.2009 року о 10-06 годині, керуючи автомобілем «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 по Кільцевій дорозі в м.Києві, де дозволена максимальна швидкість руху – 60 км/год, рухався зі швидкістю 100 км/год, чим перевищив дозволену швидкість руху на 40 км/год та порушив вимоги п.12.4 ПДР України (а.с.5).

Підставою для винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення стали матеріали про адміністративне правопорушення, зафіксоване за допомогою спеціального технічного засобу «Візир», який здійснює фіксацію порушень у сфері забезпечення дорожнього руху на електронний носій, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинене правопорушення.

Порушення ОСОБА_1 вимог п.12.4 ПДР України щодо перевищення встановленої швидкості руху підтверджується фотоматеріалом, отриманим за допомогою спеціального технічного засобу «Візір» №0810703, згідно якого швидкість автомобілю з номерним знаком НОМЕР_1 склала на момент фіксації – 100 км/год (а.с. 6).

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідальність за дане правопорушення встановлена за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Згідно ст.14-1 КУпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини орган, що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення.

Судом встановлено та не оспорюється позивачем, що він дійсно є власником транспортного засобу "Форд", д.н.з. НОМЕР_1, тобто до адміністративної відповідальності притягнуто належну особу, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті 122 ч.1 КУпАП.

Підставою для винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення стали матеріали щодо адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою спеціального технічного засобу "'Візир", який здійснює фіксацію порушень у сфері забезпечення дорожнього руху на електронний носій, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення.

Особливості провадження у справах про правопорушення, яке зафіксовано в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису регламентуються Інструкцією з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що затверджена наказом МВС України від 26.02.2007 року №77.

Пунктом 2.1 вищезазначеної Інструкції визначено, що фіксація правопорушення учасниками дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, є фіксація порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних засобів на електронний носій чи світлочутливу плівку, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення (його марку, колір, номерний знак) та, по можливості, водія, що знаходився за кермом.

Прилад "Візир" відповідно до технічних характеристик є таким спеціальним технічним засобом, який здійснює фіксацію порушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на електронний носій, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення.

Матеріали фіксації адміністративного правопорушення мають чітке зображення номерного знака на транспортному засобі, відомості про транспортним засобам відповідають даним реєстрації, зазначені також відомості про дійсність метрологічної повірки до 09.12.2009 року, матеріали розглянуто відповідачем у відповідності до вимог Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративне порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно ст. 258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

    Згідно ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь – які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані безпосередньо встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена у відповідності з вимогами ст.ст.14-1, 251, 258, 283 КУпАП, порушення вимог ПДР позивачем було зафіксовано спеціальним технічним засобом, технічні характеристики якого дозволяють відносити його до технічних засобів, що працює в автоматичному режимі та має функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 14-1, 122 ч.1, 251, 258, 283 КУпАП, ст.ст. 11, 71, 88, 94, 159, 160, 162, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора адміністративної практики ВДАІ Солом’янського району УДАІ ГУ МВС України в м.Києві Коржука Олександра Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Постанова може бути оскаржена повністю або частково до Адміністративного апеляційного суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня складання її в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                             А.М.Майбоженко

З оригіналом згідно.

Суддя:                         Н.О. Яценко

Секретар:                     І.Л. Рахуба

Станом на 21.04.2009 року рішення не набрало законної сили.