Справа № 1-233/ 2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

“24” березня 2010 року                           Оболонський районний суд м.Києва в складi:

                        головуючого судді         -         Майбоженко А. М.

            при секретарі             -         Воіновій А. О.

            за участю прокурора         -         Будник О.М.

            за участю захисника         -         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, не працює, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, не судимого (в силу ст.89 КК України),

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.1, 15 ч.2, 185 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

05.12.2009 року приблизно о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_2, знаходячись по вул. Сабурова, неподалік перехрестя вулиць Сабурова-Закревського в м. Києві, побачив раніше незнайомого йому чоловіка, що знаходився поряд з ним. ОСОБА_2 почав розмовляти з ОСОБА_3, який просив допомогти знайти його речі.

Під час руху по вул. Сабурова в м. Києві ОСОБА_2, увійшовши в довіру до ОСОБА_3, отримав можливість користуватись мобільним телефоном «Флай В 700», вартістю 1299 гривень 95 копійок, що належить ОСОБА_3 Після чого, під час руху між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_4 вимагав від ОСОБА_2 повернути мобільний телефон «Флай В 700». В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, тому з метою збагатитись за рахунок викрадення чужого майна, на прохання ОСОБА_3 про повернення мобільного телефону «Флай В 700» не реагував та мобільний телефон не повернув.

Продовжуючи своїй злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2 зайшов за зупинку громадського транспорту по вул. Сабурова в м. Києві, в цей час ОСОБА_3 знаходячись поряд, вийняв з нагрудної кишені куртки, в яку був одягнений, свій другий мобільний телефон «Самсунг Х 210» , з метою зателефонувати сину про допомогу. Побачивши в руках ОСОБА_3 іще один мобільний телефон, ОСОБА_2 вирвав з рук ОСОБА_5 мобільний телефон «Самсунг Х 210», вартістю 460 гривень.

На прохання ОСОБА_3 про повернення його двох мобільних телефонів ОСОБА_2 не реагував, продовжуючи тримати в себе в руках мобільний телефон «Флай В 700» та мобільний телефон «Самсунг Х 210». В цей час ОСОБА_5 залишив ОСОБА_2 з двома мобільними телефонами в руках та пішов по допомогу.

Після цього ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 1919 гривень 95 копійок, яка складається з вартості мобільного телефону «Флай В 700», вартістю 1299 гривень 95 копійок; мобільного телефону «Самсунг Х 210», вартістю 460 гривень; сім-картки оператора мобільного зв’язку «МТС», вартістю 75 гривень, на рахунку якої було 25 гривень; сім-картки оператора мобільного зв’язку «Лайф», вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 10 гривень; сім-картки оператора мобільного зв’язку «Білайн», вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 3 гривні.

Крім того, 08.12.2009 року у ОСОБА_2, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. З цією метою, 08.12.2009 року приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_2 тримаючи при собі плоскогубці, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр. Московський, 20-Б в приміщенні торгівельного центру «Плазма», зайшов до магазину «Адідас» під видом покупця для придбання речей.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна ОСОБА_2, направився до полиць торгівельного залу, де знаходився одяг, та, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно взяв з полиці футболку чоловічу і шапку чоловічу, та направився до примірочної кімнати.

Знаходячись в примірочній кімнаті магазину «Адідас», знаючи заздалегідь, що кожна річ фірми «Адідас» має спеціальний магнітний сенсор, який попереджає несанкціонований винос товару з приміщення магазину, використовуючи заздалегідь підготовлені знаряддя для злочину, тобто плоскогубці, ОСОБА_2 зірвав магнітні сенсори, а також цінники товару з футболки та шапки.

Після чого, ОСОБА_2 одягнув на себе футболку, а шапку взяв у руку, з метою непомітно для співробітників магазину винести товар з приміщення магазину.

Далі ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення футболки чоловічої фірми «Адідас» та шапки чоловічої фірми «Адідас», пройшов по торгівельному залу магазину «Адідас», а саме в напрямку виходу з приміщення магазину та був затриманий працівниками охорони магазину та співробітниками міліції, в зв’язку з чим він не зміг довести свої злочинні дії до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Своїми злочинними діями ОСОБА_2 спричинив ДП «Адідас» матеріальну шкоду на загальну суму 337 гривні 50 копіойк.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винність у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.186 ч.1, 15 ч.2, 185 ч.2 КК України визнав повністю та повністю підтвердив обставини вчинених ним злочинів. Зазначив також, що з 13 років періодично вживав наркотичні засоби, в даний час пройшов курс лікування від наркоманії. Пояснити вчинене не може, жалкує про вчинене, запевняє суд про недопущення подібного, просить суд призначити покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Враховуючи те, що підсудний та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз’яснивши їм положення ч.3 ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_2 в судовому засіданні доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 повинні бути кваліфіковані  за ст. 186 ч.1 КК України, тому що він вчинив навмисні дії, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж).

Крім того, дії ОСОБА_2 повинні бути кваліфіковані  за ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України, тому що він вчинив навмисні дії, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), які не були доведені до кінця з причин, що не залежали від волі винного, вчинені повторно.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2 , у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Пом'якшувальними обставинами, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обтяжуючих обставин, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Крім того судом також враховується відношення підсудного до вчиненого, його позитивна характеристика за місцем проживання.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_2 покарання  в межах санкції статей 186 ч.1 та 185 ч.2 КК України, а саме у виді позбавлення волі, але вважає, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, та вважає за доцільне призначити ОСОБА_2 покарання з застосуванням ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.  186 ч.1, 15 ч.2, 185 ч.2 КК України і призначити йому покарання:

-     за ст.186 ч.1 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

-     за ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, ОСОБА_2 визначити остаточне покарання за цим вироком шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, зобов’язавши його повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з’являтись на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію.

Речові докази по справі: мобільні телефони «Флай В700» та «Самсунг Х210» (а.с.52) – повернути за належністю ОСОБА_3; футболку чоловічу чорного кольору та шапку чоловічу чорного кольору (а.с.97) – повернути за належністю ДП «Адідас», пласкогубці та цінник (а.с.97) – знищити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання до набуття вироком чинності залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя:                                               А. М. Майбоженко