справа 2а-143/09

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 лютого 2009 року Гірницький районний суд м.  Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді     Кульбакова І.В.,

при секретарі     Тураєвої Г.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради,  про стягнення заборгованості недоотриманої суми компенсації на дітей за 2005,  2007,  2008 роки у розмірі 18510 гривень 88 копійок,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2008 року позивач - ОСОБА_13вернувся в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради,  про визнання дій УПСЗН щодо виплати компенсації на дітей відповідно до  ст.  30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнення заборгованості недоотриманої суми про стягнення заборгованості недоотриманої суми компенсації на дітей за 2004,  2005,  2007,  2008 роки у розмірі 22162 гривні.

У судовому засіданні ОСОБА_13меншив свої позовні вимоги,  надавши суду остаточний розрахунок суми заборгованості та показав суду,  що у 1989 році у нього народився син ОСОБА_2. У 1998 році у нього народилась донька ОСОБА_3.

З встановленням йому у жовтні 1992 року 3-я групи інвалідності дітям передбачено відповідно до вимог  ст.  30 п. 6 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 50 % мінімальної заробітної плати,  але відповідач проводив виплати відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 р. щомісячно з 01.01.2005 року по 30.04.2007 року в розмірі 3, 30 грн. З 01 травня 2007 року по час звернення до суду виплати провадились відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 20.04.2007 р. в розмірі 16,  50 грн. Окрім цього,  позивач зазначив,  що у грудні 2006 року йому була встановлена 2 група інвалідності,  у зв'язку з чим,  позивач вважає,  що це є підставою для сплати йому 100% мінімальної заробітної плати.

Таким чином,  позивач вважає,  що Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради,  не сплачуючи на його дітей виплати,  виходячи з розміру 50% та 100% мінімальної заробітної плати,  передбачені п.п.6, 8  ст.  30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 - XII від 28.02.1991 року,  значно звужує його право на отримання матеріальної допомоги,  чим порушує вимоги  ст.  22 Конституції України. Тому позивач просив визнати дії відповідача по недоплаті виплат на дітей незаконними та неправомірними і стягнути з відповідача на його користь недосплачену суму,  надавши остаточний розрахунок,  в розмірі 18510, 88 грн. за 2005,  2007 та 2008 роки відповідно до п.п. 6, 8  ст.  30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 - XII від 28.02.1991 року

Представник відповідача - Москвіта О.М. ,  що діє на підставі довіреності від 15 січня 2009 року,  позов не визнала у повному обсязі та показала суду,  що у відповідності до  ст.  62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року передбачено,  що порядок застосування Закону визначається Кабінетом Міністрів України,  рішення якого є обов'язковим для виконання місцевим органам виконавчої влади. У відповідності до п.3  ст.  116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує,  зокрема,  проведення політики у сфері соціального

захисту населення. Окрім цього,  у відповідності до ч. 2  ст.  95 Конституції України передбачено,  що виключно Законом «Про державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби,  розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до  ст.  117 Конституції України Кабінет Міністрів в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження,  які є обов'язковими до виконання,  тому всі виплати,  передбачені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»,  у тому числі виплати на дитину шкільного віку і які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати,  виплачуються у розмірах,  встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836.

Суд вислухавши пояснення позивача,  представника відповідача,  вивчивши матеріали справи та дослідивши докази,  якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову,  встановив наступне.

Судом встановлено,  що ОСОБА_1 має статус особи,  яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії,  відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.  7).

11 грудня 2006 року позивач був визнаний інвалідом 2-ї групи.

Зі свідоцтва про народження встановлено,  що 01 грудня 1989 року Гірницьким відділом РАГС проведено актовий запис про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2,  батьком якого зазначений позивач,  (а.с.  10)

05 жовтня 1998 року Гірницьким відділом РАГС проведено актовий запис № 504 про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3,  батьком якої зазначений позивач. (а.с.  9)

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають статус дитини,  яка постраждала від Чорнобильської катастрофи,  відповідно до посвідчень НОМЕР_2 та НОМЕР_3,  відповідно. (а.с.  8)

Позивач,  у зв'язку із визначенням йому статусу та відповідного статусу його дітям,  щорічно отримує від Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради виплати на дітей шкільного. Право на отримання такої допомоги встановлено  ст.  30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,  що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до довідки виданої за підписом начальника Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради,  ОСОБА_1 було проведено виплати на дітей з 01.01.2005 року по 30.04.2007 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року,  щомісячно в розмірі 3, 30 грн.,  з 01.05.2007 року по теперішній час,  відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 20.04.2007 року,  в розмірі 16, 50 грн. Вказана відповідь стала підставою для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів позивача.

Відповідно до ч. 2  ст.  19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,  їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб,  що передбачений Конституцією та законами України.

При виплаті позивачеві щомісячних сум,  передбачених  ст.  30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,  що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  відповідачем не були враховані вказані положення Конституції України та вимоги п. 8 ч. 1  ст.  30 вказаного Закону,  відповідно до яких сплаті за виниклих правовідносин підлягала щомісячна мінімальна заробітна плата й будь-який розмір щомісячної виплати на дітей Законом не встановлювався.

Відповідно до Закону України від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію п. 8 ч.1  ст.  30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,  що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до розмірів мінімальної заробітної плати.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення п. 30  ст.  71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратило чинність,  як таке,  що визнано неконституційним в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до розміру мінімальної заробітної плати - пунктів 6 та 8 ч. 1  ст.  30 «Про статус та соціальний захист громадян,  що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зміни,  внесені підпунктом «а» підпункту 5 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 року №  107-VI,  також було визнано такими,  що не відповідають Конституції

України (є неконституційними),  згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.

Відповідно до  ст.  8 Конституції України,  в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституція має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Норми Конституції - є нормами прямої дії.

Керуючись принципом верховенства права та законності - суд,  при вирішенні справи керується принципом верховенства права,  відповідно до якого,  зокрема людина,  її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави. Крім того,  як роз'яснено постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосудця»,  - судам необхідно виходити з того,  що нормативно - правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України,  постанови Верховної Ради України,  постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України),  підлягають оцінці на відповідність як Конституції України так і закону.

У відповідності до  ст.  16 Конституції України,  подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов'язком держави. Відповідно  ст.  22 Конституції України - конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових законів або внесення змін в діючі закони не допускається звуження змісту та об'єму існуючих прав та свобод.

Тлумачення словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина»,  що міститься в частині 3 статті 22 Конституції України,  Конституційний Суд України дав у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005,  згідно з яким «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація»

У відповідності до ч. 4  ст.  9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України,  закону України,  міжнародному договору,  або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт,  який має вищу юридичну силу.

 ст.  83 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» розмір мінімальної заробітної плати становив: з 01 січня 2005 року - 262 гривні на місяць,  з 01 квітня 2005 року -290 гривень на місяць,  з 01 вересня 2005 року - 332 гривні.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розмір мінімальної заробітної плати становив: з 01 січня 2007 року - 400 гривень на місяць,  з 01 квітня 2007 року - 420 гривень на місяць,  з 01 липня 2007 року - 440 гривень на місяць,  з 01 жовтня 2007 року - 460 гривень на місяць.

Відповідно до вимог  ст.  59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107-VI,  від 28.12.2007 року,  розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 01.01.2008 року - 515 гривень на місяць,  з 01.04.2008 року - 525 гривень на місяць,  з 01.10.2008 року - 545 гривень на місяць,  з 01.12.2008 року - 605 гривень.

Враховуючи  наведене,   суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача недоотримані суми,  які передбачені дітям п. 8  ст.  30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з часу подання заяви позивачем про призначення допомоги на двох дітей з розрахунку: з 03.01.2005 року по 01.04.2005 року - 262 х 3 місяці = 786 грн.,  з 01.04.2005 року по 01.09.2005 року- 290 х 5 місяців = 1450 грн.,  з 01.09.2005 року по 01.01.2006 року- 332 х 4 місяці = 1328 грн.,  з 01.01.2007 року по 01.04.2007 року - 2x400x3 місяці = 2400 грн.,  з 01.04.2007 року по 01.07.2007 року - 2x420x3 місяці = 2520 грн.,  з 01.07.2007 року по 01.10.2007 року - 2x440x3 місяці = 2640 грн.,

з 01.10.2007 року по 01.01.2008 року - за жовтень (460 грн. + 230 грн.) + за листопад (460 грн. + 130, 33 грн.,  оскільки 16 листопада 2007 року ОСОБА_2 досяг повноліття) + за грудень (460 грн.) =1740, 33 грн.,

з 01.01.2008 року по 01.04.2008 року- 515 х 3 місяці = 1545 грн.,  з 01.04.2008 року по 01.10.2008 року - 525 х 6 місяців = 3150 грн.,  з 01.10.2008 року по 01.12.2008 року - 545 х 2 місяці = 1090 грн.,  з 01.12.2008 року по 01.01.2009 року - 605 гривень,  а всього 19254, 33 грн.

Позивач фактично отримав за вказаний період часу допомогу в розмірі 743, 45 грн.,  що не заперечував представник відповідача.

Таким чином,  позивач повинен був отримати суму недоотриманої компенсації на дітей за 2005,  2007,  2008 роки з розрахунку 19254, 33 грн. - 743, 45 грн. = 18510, 88 грн.

На підставі викладеного та керуючись  ст.  22 Конституції України,   ст.  30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,   ст.  17-20,  69-72,  86,  158-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради,  про стягнення заборгованості недоотриманої суми компенсації на дітей за 2005,  2007,  2008 роки у розмірі 18510 гривень 88 копійок - задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради щодо недоплати ОСОБА_1 щомісячної виплати на дітей за 2005,  2007 та 2008 роки відповідно до вимог  ст.  30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» -неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради на користь ОСОБА_13а рахунок державного бюджету недосплачені щомісячні виплати на дітей ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1 за 2005 рік по 16 листопада 2007 року та ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2 за 2005, 2007 та 2008 роки у сумі 18510 гривень 88 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  а разі складення постанови у повному обсязі відповідно до  ст.  160 цього кодексу - з дня складення в повному обсязі,  або в порядку ч. 5  ст.  186 КАС України.