Справа № 156/1266/20

Номер провадження: 3/156/14/21

Рядок статзвіту 327

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2021 року                                                                             смт Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І.Є., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) мешканки АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, перебуваючої у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),

учасники справи:

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст.ст. 10, 63 Конституції України особі роз`яснено,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про наступне:

в с т а н о в и в :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

До Іваничівського районного суду Волинської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 452326 від 08.12.2020 року, складеного старшим інспектором СЮП Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області Редькою А.Я. вбачається, що 08.12.2020 року у АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , будучи матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухиляється від виконання передбаченого законодавством обов`язку щодо забезпечення необхідних умов життя, а саме: не створені належні умови для життя і виховання дитини.

Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнала та щиро розкаялася. Підтвердила обставини, викладені у протоколі. Пояснила, що на даний час дитина перебуває в бабусі, а вона з чоловіком в одній кімнаті житлового будинку проводять ремонт. Планують виїхати проживати за місцем роботи її чоловіка - в м. Нововолинськ, де мають намір орендувати квартиру. Зобов`язалася створити належні умови умови для життя і виховання сина.

ІІ. Застосоване судом законодавство:

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.

Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей порушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом`якшення і навіть відмови від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.

Реалізація принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності тісно пов`язана із інститутом звільнення від неї. Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.

Перша з них, репресивно-каральна (або «штрафна»), полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави щодо правопорушника, а, по-друге, засобом, який попереджає нові правопорушення.

Друга функція, запобіжно-виховна, тісно пов`язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.

Як зазначено в ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією статті 184 КУпАП передбачено, що за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей передбачена адміністративна відповідальність.

У ч. 2 ст. 38 КУпАП зазначено, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

ІІІ. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи

Даний протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, тому є доказом у розумінні вимог ст. 251 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 452326 від 08.12.2020; актом обстеження умов проживання від 08.12.2020 року; поясненнями ОСОБА_1 , іншими документами, доданими до протоколу.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 , дії працівників поліції щодо складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржувала, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, суду не скеровувала.

IV. Висновки суду

Як вбачається із матеріалів справи відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, - 08.12.2020 року.

21.12.2020 року вказана адміністративна справа відносно ОСОБА_1 надійшла на розгляд до Іваничівського районного суду Волинської області для подальшого розгляду та призначена до судового розгляду на 12.01.2021 року.

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суддя приходить до переконання в доведенні вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП: невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, його майновий стан та ступінь його вини.

Обставин, які пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність не встановлено.

Відтак, з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України та поваги до правил співжиття, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді попередження.

V. Судові витрати

Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 грн.

Виходячи з вищевказаного, є всі підстави для стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 грн.

Керуючись ч. 1 ст. 184, ст.ст. 283-285 КУпАП України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП України та призначити їй адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні) 00 коп. судового збору.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя І. Є. Малюшевська