Жовтневий  районний суд міста Харкова

Справа № 2-1410/10

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    23  березня 2010 року

           Жовтневий  районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді  Кицюка В.П., при секретарі Матерновській Г.М.,  розглянувши у відкритому судовому  засіданні в місті  Харкові  цивільну  справу  за позовом ОСОБА_1  до приватної фірми «Сенс-А» про стягнення боргу за  договором купівлі-продажу,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2010 року ОСОБА_1   звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму боргу за договором купівлі-продажу меду  в  сумі 16456, 00 грн; 3% відсотки річних  за 2007-2009  р.р. в  розмірі 1481грн,  індекс  інфляції  за 2007-  2009 р.р.   в розмірі 31892 грн.;  витрати  на  правову допомогу  у розмірі 350 грн;  499 грн. судового збору  та 120 грн  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В обґрунтування позову зазначив, що 20 грудня 2006 року  між ним та ПФ «Сенс-А» в особі директора ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу бджолиного  меду, за яким він здав ПФ «Сенс-А» в особі директора ОСОБА_2 920 кг бджолиного меду  на загальну суму  7360,00 грн.  09 січня 2007 року  він  ще  здав ПФ «Сенс-А» 1137 кг бджолиного  меду  вартістю 9096 грн.

За придбаний  мед ПФ «Сенс-А» зобов’язувалася  розрахуватися  протягом 6 місяців зі дня його  отримання,  чого до цього  часу так і не зробила.

В попередньому  судовому засіданні   ОСОБА_1  позов  підтримав  у повному обсязі  просив його задовольнити з підстав, викладених  у позовній заяві.  В судове засідання ОСОБА_3   не з’явився ,  надіслав до суду заяву , в якій просив  розглядати справу у його відсутності,  посилаючись на віддаленість проживання.

Відповідач ПФ «Сенс-А» про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення  судової повістки на відому  суду  адресу місця   його проживання, однак в судове засідання не з*явився, про причини своєї неявки, що є його обов*язком відповідно до положень ст. 77 ЦПК України, суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді  справи на підставі ст.ст. 169, 224 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов*язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов*язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

Судовим розглядом встановлено, що 20 грудня 2006 року  між ним та ПФ «Сенс-А» в особі директора ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу бджолиного  меду, за яким ОСОБА_1  здав ПФ «Сенс-А» в особі директора ОСОБА_2 920 кг бджолиного меду на загальну суму  7360,00 грн.  09 січня 2007 року  між сторонами   було укладено ще один договір  купівлі  продажу бджолиного  меду , за яким ОСОБА_3   знав ПФ «Сенс-А» 1137 кг бджолиного  меду  вартістю 9096 грн.

Факт отримання директором ПФ «Сенс-А», як покупцем, меду підтверджується актами  прийому-передачі б/н від 20 грудня 2006 року та 09 січня 2007року, підписаного сторонами та засвідченого печаткою приватної фірми «Сенс-А».

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов*язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що покупець має сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідач ПФ «Сенс-А» в судове засідання не з*явився та своїх доказів, які би спростували позовні вимоги позивача, що є його обов*язком відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, суду не надав.

Зважаючи на викладене, суд стягує з відповідача на користь ОСОБА_3  заборгованість за отриманий  мед  загальною сумою 16456, 00 грн.

            Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу  з  урахуванням  індексу  інфляції  за весь  час прострочення, а  також   три  проценти  річних  від  простроченої  суми., якщо  інший  розмір  процентів  не встановлений договором  або законом.

            При цьому передбачені частиною другою статті  625 ЦК  наслідки прострочення боржником грошового зобов’язання у вигляді сплати 3% річних від простроченої суми не є неустойкою (пенею), зазначені проценти є не мірою відповідальності, а платою за безпідставне, понад погоджений сторонами строк користування чужими грошовими коштами, а тому ці кошти стягуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов’язання.

          Не є неустойкою (штрафом, пенею) й застосування до простроченої суми грошового зобов’язання встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, оскільки стягувані в зв’язку з таким застосуванням суми є відшкодуванням збитків, завданих кредитору внаслідок знецінювання його грошових коштів у зв’язку зі зростанням загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу.  

           Позивачем заявлено вимогу про  стягнення  суми боргу з урахуванням  індексу інфляції та три відсотки річних  від простроченої суми, які  ґрунтуються  на  положеннях ст.. 625    ЦК України.

            Однак, заявлена   позивачем до стягнення  сума   інфляційних  витрат за 2007-2009 р.р. в розмірі 31892 грн  є завищеною.

            Так,  в 2007 році   індекс інфляції  становив 1, 16 58951;  у 2008 році – 1,2231065;  у   2009  році – 1,  1130807. Загальний індекс  інфляції  за ці роки становив 1,5872685. Отже,  виходячи  з суми  боргу в розмірі 16456 грн ,  сума  інфляційних  витрат  становить 9666,09 грн.

          Таким чином, суд стягує  з відповідача    на користь  ОСОБА_4  заборгованість за  продану  продукцію меду  в розмірі  16456,00 грн;  3%  річних  за 2007-2009 рр. від суми боргу в розмірі 1481,00 грн;   індекс інфляції за 2007-2009 рр. в  розмірі 9666,09 грн.

Підстав для  задоволення вимог позивача  в частині  відшкодування  витрат  на правову допомогу  в розмірі 350  грн  суд  не знаходить  з огляду на  наступне.

Згідно з п. 2  ч. 2  ст. 79 ЦПК України  серед судових витрат  серед іншого  належать  витрати на  правову  допомогу.

Проте,   відповідно  до ч. 1 ст. 56 ЦПК України  правову допомогу може  надавати особа, яка  є  фахівцем  у галузі  права  і за законом має право на  надання  правової  допомоги.

У матеріалах справи  відсутні документи, які   свідчать про те, що   ОСОБА_4  сплатив 350 грн   фахівцеві  у галузі права , який за законом має  право  на надання  такої допомоги.

             ЦПК  України  не відносить  до судових витрат  витрати за послуги   представника

            Згідно зі ст.. 88  ЦПК  України суд стягує з  відповідача на користь позивача  понесені ним  та документально підтвердженні судові витрати  пропорційно до задоволеної частини  позовних вимог.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 625, 655, 669, 688, 692 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

Стягнути  з приватної фірми «Сенс-А» на користь   ОСОБА_1 заборгованість за  продану  продукцію меду  в розмірі  16456,00 грн;  3%  річних  за 2007-2009 рр. від суми боргу в розмірі 1481,00 грн;   індекс інфляції за 2007-2009 рр. в  розмірі 9666,09 грн;  судові  витрати в  розмірі  342, 89 грн, а всього 27945, 98  грн (   двадцять сім тисяч  дев’ятсот  сорок  п’ять  гривень 98  коп).

В іншій частині  в задоволенні позову  відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення  може  бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду  Харківської області  шляхом  подачі  протягом  10 днів  після  проголошення  рішення через Жовтневий районний суд м. Харкова  заяви про  апеляційне  оскарження   рішення  суду  та шляхом  подачі протягом  20 днів  після  подачі  вказаної заяви апеляційної скарги,  або в порядку ч. 4 ст. 295  ЦПК України.

Рішення  виготовлене  в нарадчій кімнаті, є  оригіналом.

Суддя      -