Справа  № 2-956/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    07 квітня 2010 року     Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Андрощука В.В., при секретарі: Забродської Г.В., за участю прокурора Надольної Т.В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

14.05.2009року ОСОБА_1  звернулась до суду з  позовом до ОСОБА_2  про позбавлення батьківських прав по відношенню сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.                                                                                    У позові позивач зазначила, що знаходилась у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 2004року по грудень 2008року.   Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, однак відповідач злісно ухиляються від виконання своїх батьківських обов’язків щодо утримання та виховання сина, його  долею  не цікавиться, зловживає спиртними напоями, матеріальної допомоги не надає. У зв’язку з чим позивачка просила позбавити відповідача  батьківських прав відносно сина ОСОБА_3.

    У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні.  

    Відповідач  у судовому засіданні позов не визнав. Стверджував, що  не ухиляється від виконання батьківських обов’язків по відношенню до сина ОСОБА_3,  виявляє до дитини турботу та піклування. Зазначав, що добровільно надає позивачу матеріальну допомогу на утримання сина, відвідує дошкільний заклад у якому навчається ОСОБА_3, має намір врегулювати питання зустрічей з дитино, оскільки позивач навмисно перешкоджає йому в цьому. Зазначив, що не зловживає спиртними напоями, та посилаючись на наведені обставини, просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні прокурор Надольна Т.В., та представник служби у справах дітей адміністрації Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради  вважали недоцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до дитини ОСОБА_3,  оскільки це  не буде відповідати інтересам дитини, та під час розгляду справи не встановлено обставин які б свідчили про невиконання відповідачем своїх батьківських обов’язків , що до дитини ОСОБА_3.  

      Заслухавши думку учасників процесу,  дослідивши письмові матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку що позов не  підлягає задоволенню  з наступних підстав.

     Як в становлено в судовому засіданні , що ОСОБА_1 та ОСОБА_2  знаходились у зареєстрованому шлюбі з 2004року по 2008р. Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає разом з матір’ю.  

Згідно ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно з п.2,3 ст.150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов’язані піклуватися про стан здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною певної середньої освіти.

Згідно п.2 ч.1 ст.164 Сімейного  Кодексу України, батьки  можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено , що вони ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

Позивач ОСОБА_1 просить позбавити відповідача батьківських прав по відношенню сина ОСОБА_3, оскільки останній ухиляється від батьківських обов’язків: зловживає спиртними напоями, не надає матеріальної допомоги, не займається його вихованням.  Однак перевірені у судовому засіданні докази, свідчать про те, що відповідач не відмовляється та не ухиляється від батьківських обов’язків. Згідно наданих суду копій квитанцій, ОСОБА_2  добровільно надає матеріальну допомогу позивачу на утримання сина. З позовами про стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини позивач не зверталась. Згідно наданих суду характеристик відповідач ОСОБА_2 позитивно  характеризується вихователями дитячого дошкільного закладу, який відвідує дитина, сусідами, а також за місцем роботи.  Доказів зловживання відповідачем алкогольними напоями суду не надано.  Крім того, відповідач звертався до служби у справах дітей адміністрації Центрального району з заявою про врегулювання зустрічей із сином , оскільки позивачка чинить йому перешкоди, що свідчить про бажання ОСОБА_2 бачитися, спілкуватися з дитиною.

Крім того, згідно висновку виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 18.03.2010р. , орган опіки та піклування вважає недоцільним позбавлення батьківських прав гр..ОСОБА_2 по відношенню до дитини ОСОБА_3 2005року народження.

Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність обставин ухилення відповідача ОСОБА_2 від батьківських обов’язків  по відношенню до сина ОСОБА_3, а тому вважає за необхідним відмовити позивачу у задоволенні позову про позбавлення  батьківських прав ОСОБА_2.  

     Керуючись ст.ст. 10,11,60,212,213,215,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

    У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про позбавлення батьківських прав  - відмовити.

Рішення набуває законної чинності через 10 днів після його проголошення. Рішення може бути оскаржено в Миколаївський апеляційний суд через Заводський районний суд м. Миколаєва в порядку та строк визначеному ст.294-296 ЦПК України.

СУДДЯ:                                 В.В.Андрощук